У хокеї з шайбою поверхні льоду та бортів, висока жорсткість та велика швидкість шайб і зіткнення з іншими гравцями (часто ) створюють численні загрози для здоров'я гравців. Тому хокеїсти використовують цілий набір захисного обладнання, яке допомагає полегшити гру і вберегтися від травм. Зазвичай це обладнання включає шолом, захист для шиї, капу, /захист грудей, , захисні , з щільною підкладкою, джокстрап і щитки для гомілок. Воротарі носять набагато громіздкіше спеціалізоване спорядження (весь комплект часто важить близько чверті ваги тіла самого воротаря), призначене для захисту від численних ударів шайбою спереду, хоча менше ніж в інших гравців захищене зі спини.

Шолом Хокейний шолом є обов'язковим для всіх хокеїстів. Шолом кріпиться до підборіддя ремінцем, багато старих моделей можуть підганятися під розмір голови за допомогою закручування або послаблення гвинтів збоку чи ззаду всередині. Шоломи мають жорстку але гнучку термопластичну оболонку, зазвичай з нейлону АБС-пластику, з вінілнітрильною пінопідкладкою всередині для пом'якшення ударів. Часто шоломи мають маску і/або для обличчя. Для воротаря використання маски в наші дні є обов'язковим.

Захист шиї Комір для захисту шиї у польових гравців призначений для зменшення ймовірності ушкодження шиї шайбою і особливо ковзаном. У польових гравців він складається з кількох нейлонових або АБС-пластин з м'якою підкладкою для комфорту та кращого прилягання, а також зовнішнім покриттям зі стійкої до розривів нейлонової сітки. У воротарів захист шиї зазвичай являє собою схожу на горжет вигнуту панель з прозорого лексану, підвішену під маскою на нейлонових шнурах. У багатьох лігах захист шиї для воротарів є обов'язковим після відомого інциденту 1989 року, коли воротар Клінт Маларчук ледь не загинув через перерізану ковзаном яремну вену. Для інших гравців захист шиї не обов'язковий (окрім хокеїстів віком до 18 років), але дуже рекомендований.

Наплічники і захист грудей До комплекту входить м'який жилет з передньою та задньою панелями, що застібуються на липучки, та власне м'які чи тверді наплічники з додатковими накладками на плечі. Комплект захищає груди, ребра, сонячне сплетіння, хребет і плечі від шайб, зіткнень з іншими гравцями та падіння на лід. Наплічники не є обов'язковими в аматорських лігах, оскільки чекінг у них зазвичай заборонено, а шайба рідко вилітає з льоду так високо. Воротарський захист переднього боку тіла має товстішу підкладку, починається від живота, зазвичай кріплячись до штанів, і також включає захист передпліччя, ліктів та біцепсів, але забезпечує дуже малий захист спини, що дозволяє зменшити вагу і запобігти накопиченню тепла.

Налокітники Захищають верхню частину передпліччя, нижню частину плеча, ліктьовий суглоб і трицепси. Лікоть прикрито посиленою ліктьовою чашечкою. Деякі моделі мають подовження, які можуть покривати все плече. Більшість налокітників регулюються та кріпляться за допомогою липучок.

Рукавички Хокейні рукавички виготовлені з дуже тонкої шкіри зі внутрішньої сторони долоні та з більш товстої з зовнішньої. Також рукавички мають зміцнення на великому пальці, що запобігає його згинанню назад. Воротарі носять дві різні рукавички, одна з яких обладнана кишенею-пасткою для захоплення шайби, а друга — блокером для її відбивання.

Захист паху Джокстрап з захисною чашкою («мушлею»), іноді оснащений поясом для кріплення панчіх. Деякі джокстрапи вбудовані у боксерські труси, що збільшує покриття одягу та допомагає надійніше прилаштувати мушлю. Жінки також використовують подібні предмети одягу (так званий «джиллстрап») для захисту геніталій та нижньої частини тазу. Воротарський джок/джилл має більшу та міцнішу чашку і товстіший шар підкладки перед нею.

Захист ніг До комплекту входять щитки для гомілок і наколінники з твердою пластиковою оболонкою попереду та з боків (позаду на литці захисту зазвичай мало або взагалі немає). Важливо правильно підібрати щитки, оскільки надто довгий щиток проходитиме у черевик, заважаючи правильному руху гомілковостопного суглоба, а надто короткий недостатньо прилягатиме до колінного суглоба, що послаблює захист. Воротарі носять особливі широкі щитки, що покривають верхні частини черевиків, гомілку та коліна і мають додаткову підкладку на внутрішній стороні ноги та коліна для захисту колінного суглоба під час падіння в позу «метелика».

Капа З огляду на таке поширене явище, як , внаслідок якого в минулому у багатьох хокеїстів були відсутні передні зуби, в наші дні більшість гравців використовують капу під час гри. Існує багато варіантів кап, від стандартних пластикових захисних накладок до індивідуально виготовлених зі зліпка зубів за технологією «boil and bite», в яких легше розмовляти.

Одяг Головне призначення хокейної форми — ідентифікувати гравця за ім'ям та номером і його приналежність до команди за кольором. Джерсі прикриває собою наплічники та налокітники. У більшості професійних ліг обов'язкове використання «бійцівського ремінця» (), який з'єднує светр із внутрішньою частиною штанів, запобігаючи такому прийому хокейної бійки, як натягування гравцю на голову його ж светра. Традиційні джерсі мають великий розмір, приблизно квадратну форму та виготовлені з тканин з обмеженою еластичністю; новіші майки більш облягаючі завдяки використанню еластичних тканин і за загальною посадкою нагадують майки NFL. Хокейні штани це шорти оверсайз довжиною до колін, в які вставляються накладки на стегна, таз і куприк. Шорти застібаються на талії і часто додатково притримуються за допомогою ременя або підтяжок. Штани воротарів мають товстішу підкладку для стегон та додатковий захист тазу/стегон, але менший захист паху, що забезпечує більшу гнучкість і компенсується товстішим джокстрапом.  — в'язані вовняні або синтетичні трубчасті панчохи без ступні, прикривають собою щиток для гомілки та наколінник. Часто кріпляться спереду і ззаду гачками або липучками до еластичних підв'язок, прикріплених до талії. Багато моделей сучасних хокейних штанів мають вбудовані підв'язки у вигляді липучки на передній та задній частинах штанини.

Взуття і ковзани Черевики хокейних ковзанів мають жорстку оболонку, яка щільно прилягає до стопи гравця за допомогою та/або термоформованих компонентів, часто посилених металевою сіткою, щоб запобігти прорізанню черевика лезом ковзана. Більшість черевиків мають жорсткі носки та додатковий захист п'яти і ахіллового сухожилля. Язичок черевика повинен закінчуватися на початку щитка для гомілки або трохи вище нього. На відміну від ковзанів для фігурного катання, леза хокейних ковзанів з метою зробити їх більш безпечними для інших гравців, мають закруглену п'яту та не мають «пилки» на передній частині леза. Воротарям дозволяється використовувати звичайні хокейні ковзани, оскільки вони забезпечують належний захист, але на практиці воротарі зазвичай використовують спеціальні воротарські ковзани. Вони мають закруглене з обох кінців лезо, оскільки для воротарів, для яких бічна рухливість та стабільність важливіші, ніж швидкі повороти та швидкість. Також лезо воротарських ковзанів розташоване нижче до льоду, що запобігає прослизанню шайби між черевиком та лезом.

Примітки