Вернер Альфред Вальдемар фон Яновський (Абвер — кодове ім'я «Боббі»; союзники — кодове ім'я WATCHDOG, «сторожовий пес») — німецький нацистський шпигун часів Другої світової війни та перший подвійний агент Королівської канадської кінної поліції. 9 листопада 1942 року його висадили на підводному човні в Нью-Карлайлі, Квебек, але він був швидко спійманий.

Місія Яновський пройшов навчання шпигунства та диверсій в Абвері, після чого його підготували до місії в Канаді для роботи в Монреалі.

Він успішно висадився з німецького підводного човна на узбережжі затоки Шалер, 6,5 км на захід від Нью-Карлайла, Квебек, близько 5-ї ранку 9 листопада 1942 року. Яновський мав намір виїхати з Нью-Карлайла першим поїздом після швидкого відпочинку в місцевому готелі.

Захоплення О 6:30 ранку, під псевдонімом Вільям Брентон, Яновський зареєструвався в готелі Нью-Карлайл, попросивши номер з ванною. Син власника готелю, Ерл Аннетт-молодший, запідозрив його через невідповідності в розповіді. Чоловік сказав, що того ранку він сів на автобус, перш ніж піти до готелю, але того дня автобус не проходив через Нью-Карлайл, і навіть якби проїжджав, його б висадили біля готелю. Аннетт також помітив, що він розмовляв англійською з паризьким акцентом, його одяг був європейського стилю, і що він розплатився за сигарети застарілою канадською доларовою купюрою, яка давно не була в обігу, хоча формально і не втратила вартість. Від незнайомця також йшов дивний запах; він використовував бельгійські сірники, які не мали акцизної печатки канадського уряду, яка на той час накладалася на сірникові коробки. Менш ніж через три години після прибуття і перш ніж Аннетт встиг перевірити свою підозру, незнайомець оплатив рахунок і попрямував до залізничної станції Нью-Карлайл, де випив кави, чекаючи на наступний поїзд.

Аннетт пройшов за ним до станції, сів поруч і запропонував сигарети. Фон Яновський запалив сигарету тими ж бельгійськими сірниками, що й у готелі. Аннетт став ще підозрілішим і попередив констебля Альфонса Дюшено з Квебекської служби безпеки. Дюшено сів на пасажирський поїзд Канадської національної залізниці слідом за Яновським саме тоді, коли той вирушав з Нью-Карлайла до Матапедії, де планував сісти на пересадочний поїзд до Монреаля. Дюшено перехопив Яновського, який стверджував, що він — Вільям Брентон, продавець радіоприймачів з Торонто. Він і далі розповідав цю історію, поки поліцейський не зажадав обшукати його багаж. На це Яновський одразу ж сказав Дюшено: «Обшук мого багажу не буде необхідним. Я німецький офіцер, який служить своїй країні, як ви — своїй». Огляд особистих речей фон Яновського після арешту виявив, що він, серед іншого, мав при собі потужний радіопередавач.

Після його захоплення та допиту канадські військовики спробували знайти німецький підводний човен, на якому прибув Яновський. Попри ретельні пошуки в затоці Шалер, ні військовий корабель HMCS Burlington, ні літаки Королівських канадських ВПС, що допомагали йому, не змогли знайти U-518.

У полоні Яновський запропонував співпрацю канадській владі, і Королівська канадська поліція (RCMP) спробувала використати його як подвійного агента під кодовою назвою «Сторожовий пес». Через брак досвіду у RCMP роботи з подвійними агентами та проблеми у взаємодії з британськими розвідувальними службами, операція «Сторожовий пес» зазнала невдачі. Яновський надав союзникам мало суттєвої розвідувальної інформації, хоча канадський досвід роботи подвійним агентом підготував RCMP до майбутнього інциденту з Ігорем Гузенком, радянським шпигуном, який три роки по тому здався канадській владі. Протягом року операцію «Сторожовий пес» припинили.

Один автор припустив, що Яновський міг бути потрійним агентом і спробою Німеччини викрити інших подвійних агентів союзників але жодних доказів на підтвердження цієї ідеї не з'явилося.

Після припинення операції «Сторожовий пес» Яновського наприкінці серпня 1943 року відправили до Англії, де його ув'язнили в таборі 020. Він залишався там до кінця війни. У липні 1945 року його репатріювали до табору для інтернованих у британській зоні Німеччини.

Пізніше життя Звільнений у 1947 році, Яновський не мав до кого повернутися, оскільки його рідне місто Алленштайн (нині Ольштин), як і більша частина Східної Пруссії увійшли до складу Польщі через перекроювання кордонів Польщі Йосипом Сталіним; більшу частину німецького населення вигнали. Зрештою він знайшов роботу перекладачем, а в 1960-х роках працював у німецькому флоті. Яновський помер в Іспанії в 1978 році під час відпустки.

Примітки