Кана́дська королі́вська кі́нна полі́ція (, ; розмовно: ) — всеканадська поліція, яка служить в Канаді ще й контрактовою поліцією трьом територіям і восьми провінціям Канади (крім Квебеку й Онтаріо), 190 муніципалітетам, 184 індіанським резерваціям і в трьох міжнародних аеропортах.

Історія Заснування Королівська кінна поліція Канади, як така, не існувала до 1920 року: її створено того ж року з окремих частин Північно-Західної кінної та Домініальної поліцій, які в Канаді були сформовані, відповідно, ще в роках 1873 і 1868. Насправді символізмом сучасної Королівської поліції є її червона парадна форма, парамілітарну спадщину й міфологію прикордонників — перейнято новоствореною канадською жандармерією від Північно-Західної кінної поліції, знаної з 1904 як Королівська Північно-Західна кінна поліція.

Перший уряд Північно-західної території, відомий під назвою «Тимчасова Північно-Західна рада» (), вніс пропозицію до уряду Канади і королеві Вікторії () прийняти закон про створення поліції ще 23 травня 1873. Завдання запропонованої поліції — захист правопорядку і суверенітету в Північно-Західній території, оскільки неподобаюча поведінка американських торговців віскі у Форт Вуп-Ап (), відповідальних за масакру в Сайпрс-Хіллс (), ставала своєрідною проблемою, яка розсерджувала й непокоїла миролюбних канадців.

Спочатку частини новоствореної поліції звалися «Північно-західні кінні стрільці» () але, оскільки назва занадто нагадувала військову формацію, прем'єр-міністр Канади Джон Макдональд, не бажаючи викликати дискомфорт у корінних жителів та американців, настояв на тому, щоб змінити назву на «Північно-Західна кінна поліція» (). Поліцію було організовано на кшалт кавалерії Британської армії — зі звичною їй червоною формою, після того, як її полковник Джордж Артур Френч () вивчив у Ірландії методи й процедури успішних цивільних поліцейських збройних сил тієї ж країни під назвою Королівська Ірландська поліція ().

Марш до Форту Вуп-Ап 'Джордж Френч' збирав поліційні сили до 'Фортуї Доферин' (), Манітоба, виїхали 8-й липня 1874 та почали рухатись до 'Форту Вуп-Оп', нині Альберти. В полку поліції було 22 офіцерів, 287 чоловіків — назви поліції і пів-поліції, 310 коней, 67 вагонів, 114 бик-візів, 18 ярмових биків, 50 корів і 40 тел. Коли полк приїхав до 'Форту Вуп-Оп', він був без людей, неподалук ПЗКП збудував штаб 'Форт Маклаод' () на острові над річкою Олд-Ман.

Сидячий Бик Влітку 1876 Сидячий Бик та тисячі коріних індіанців племені Сіу втікали від армії США. Приїхавши до нині південного Саскачевану, розташувалися у «Вуд Монтайн» (). «Джеймс Марро Валш» (), поліцейський ПЗКП, захищав правопорядок. Валш і Сидячий Бик стали добрими друзями, тому в Вуд Монтайн було мирно.

Повстання в Північно-західних територіях 25 березня 1885 група Метіс () і корінних жителів під 'Луї Ріель' () і 'Габріел Думонт' () захопили крамницю 'Гілйард Мічелс' () біля Озера Качки. Керівник ПЗКП 'Ліф Крозір' () одержав попередження і послав поліцію щоб зберегти вміст крамниці, але було запізно. Поліція повернулася назад до 'Форту Карлтон' (). Крозір зібрав велику групу поліції 'Добровольці Принца Альберта () та повернув до Озера Качки.

На кінці 'Битви при Озері Качкі' () було декілька аварій ПЗКП. Почались повстання в Північно-західних територіях і Канада посилала їх армію.

Клондайкська золота лихоманка У 1895 юрисдикція ПЗКП простяглася аж до Юкону. Канадський уряд послав інспектора ПЗКП Чарлза Константина () до Форт-Майл з метою збирання податків, контролю за спиртними напоями і впровадження канадських законів серед старателів канадського Юкону. Констатин придбав 320 акрів території на північному березі річки Форт-Майл і через рік повернувся з 20 поліцейськими будувати Форт-Константин. Це було перше поліцейське поселення на Юконі.

У 1898, вже в розпал Клондайкської золотої лихоманки, інспектора Константина замінив легендарний суперінтендант . Північно-Західно Кінна Поліція загалом зажила доброї репутації, впроваджуючи закон під час золотої лихоманки, як у самому містечку Доусон-Сіті, так і на всіх маршрутах старателів вздовж річки Юкон.

З 1903 до 1920 В 1903 юрисдикція ПЗКП простягалась до Кайп Фолертоп () на березі Арктики, Нунавут.

У липні 1904 Едуард VII король Великої Британії () додав 'Королівська' до ПЗКП.

Юрисдикція КПЗКП простягалась до нових провінцій Альберта Саскачеван в р. 1905, і до нової анексії Манітоби в р. 1912.

Під час Першої світової війни служба КПЗКП включала патруль кордону, нагляд за чужинцями, силове підтримання народної безпеки.

В 1918 уряд Канади послав поліцію КПЗКП до Владивостоку — частина 'Канадсько-Сибірських Експедиційних Сил' ().

В 1919, уряд посилав КПЗКП придушувати загальний страйк в Вінніпезі, де 35 000 робітників узяло участь у страйку і маніфестаціях. Страйк було жорстоко придушено з декількома людськими жертвами, проте Вінніпег ще деякий час залишався одним з політично найактивніших міст країни.

1920 до 1969 У 1920 р. уряд Канади об'єднав «Поліцію канадського домініона» () з «Королівською Південно-західною кінною поліцією» і створив сучасну «Канадську королівську кінну поліцію» () . Ця структура виконувала функції федеральної поліції на всій території країни, займалась збором розвідувальної інформації та контррозвідкою. Для виконання цих функцій існувало всього декілька працівників в складі поліції, які корегували та направляли діяльність служби в потрібному напрямку.

З початком Холодної війни та протистоянням з СРСР збільшилися вимоги для секретної служби — таким чином, у 1950 р. був створений особливий підрозділ федеральної поліції.

З 1970 донині У 1970 р. створена «Секретна служба Королівської канадської кінної поліції». Ця служба, крім контршпигунської діяльності, займалася збором інформації про організації, які представляли загрозу всередині країни. Так, у 1970-х роках спецслужби займалися шпигунством за сепаратистським Фронтом визволення Квебеку, і звинувачували їх у деяких протиправних діях. У відповідь на критику, парламентом була створена спеціальна слідча комісія — т. зв. «Комісія Макдональда», яка у своєму висновку запропонувала створити окрему розвідувальну структуру. У парламент був внесений законопроєкт стосовно спецслужби під номером Сі-157, який у 1983 р. не набрав більшості. З урахуванням нових рекомендацій у січні 1984 р. був направлений новий законопроєкт Сі-9, який був ухвалений обома палатами парламенту. Таким чином, згідно з цим законом 21 червня 1984 р. була заснована нова секретна служба — Канадська служба безпеки й розвідки. Разом з нею був заснований Парламентський комітет з безпеки й розвідки, який передбачав громадський контроль над діяльністю спецслужби.

Галерея

Примітки

Посилання Історія і Уніформи Північно-Західна Кінна Поліція ПЗКП, р. 1873 to 1904 Королівська Канадська Кінна Поліція — Офіційний Вебу-Сторінка 'Королівська Канадська Кінна Поліція Газет' газета Центер ПЗКП Спадщини ПЗКП Книжки і Історія