Марк ДеФріст () (нар. 18 серпня 1960), відомий як Гудіні з Флориди, — американець, який прославився своїми неодноразовими втечами з в'язниці, що йому вдалося зробити 7 разів. Народившись у сільській місцевості Флориди, він був вперше заарештований у 1978 році і провів у в'язниці рік. У 1980 році ДеФріст був засуджений до чотирьох років тюремного ув'язнення за порушення умов пробації через незаконне володіння вогнепальною зброєю, хоча спочатку його заарештували за те, що він забрав робочі інструменти, які йому заповів нещодавно померлий батько, до того як заповіт був оформлений. З того часу його термін ув'язнення неодноразово продовжувався за 13 спроб втечі (включаючи один випадок збройного пограбування під час однієї зі спроб), а також за сотні дисциплінарних стягнень за дрібні порушення, що в підсумку призвело до 34 років ув'язнення.

ДеФріст провів усього 27 років в одиночній камері. Після розголосу у ЗМІ ДеФрісту було надано умовно-дострокове звільнення, і він вийшов на свободу 5 лютого 2019 року. Десять днів по тому його знову заарештували, коли він звернувся до психіатричної клініки.

Раннє життя ДеФріст виріс у сільській місцевості округу Гадсден, неподалік від Таллахассі, штат Флорида, де працював разом зі своїм батьком. Його знали як саванта, який не дуже розумів людей, але міг побудувати або полагодити практично все. У шість років він розбирав і збирав годинники та двигуни. Він часто придумував і проводив складні наукові експерименти в підвалі свого будинку, кажучи, що кілька разів підривав себе. Хоча його механічні знання швидко зростали, його психологічне самопочуття продовжувало погіршуватися.

ДеФріст був близький зі своїм батьком, який заохочував його механічні здібності, і у них було те, що режисер Габріель Лондон назвав «механічним зв'язком». Його батько служив під час Другої світової війни в OSS, попереднику ЦРУ. Цей досвід, ймовірно, спонукав батька Марка навчити сина тактиці уникнення, виживання та технікам захисту, які Марк описує як партизанську війну. Батько ДеФріста раптово помер у 1979 році. У своєму заповіті старший ДеФріст залишив свої інструменти синові Марку.

Перший арешт ДеФріст, який на той час мав проблеми з психічним здоров'ям, зібрав інструменти. Однак заповіт не був оформлений, а це означало, що з точки зору закону інструменти були вкрадені. Мачуха ДеФріста викликала поліцію, і його заарештували. Коли поліція прийшла за ДеФрістом, він у паніці втік від них. Він взяв із собою пістолет, але ніколи не використовував його і навіть не погрожував ним поліцейським. За крадіжку ДеФріст був засуджений до чотирьох років тюремного ув'язнення. Подальші втечі призвели до довічного ув'язнення, а також до років емоційного та фізичного насильства в тюремній системі.

Психічний стан і правоздатність ДеФріст завжди поводився непередбачувано. Будучи дуже розумним, але не маючи соціальних навичок, він виділявся серед інших ув'язнених. Ця ментальність аутсайдера, можливо, підштовхнула його до рішення спробувати втекти з кожної установи, в якій він коли-небудь перебував.

П'ять із шести психіатрів визнали ДеФріста недієздатним і психічно хворим. На той час психіатр, який висловив іншу думку, доктор Роберт Берланд, вважав, що поведінка ДеФріста (яка включала використання фальшивих особистих даних, а також його компульсивні спроби втечі) була навмисною. На підставі оцінки Берланда суд дозволив ДеФрісту постати перед судом, і той прийняв довічне ув'язнення. Десятиліття потому Берланд змінив свою оцінку.

Сьогодні фахівці вважають, що поведінкові проблеми ДеФріста, ймовірно, пов'язані з розладом аутистичного спектра, який може порушувати розвиток соціальних навичок і спричиняти нездатність оцінювати емоції інших людей.

Втечі з в'язниці ДеФріст втік вперше через місяць перебування у Флоридській лікарні штату, м. Чаттахучі. Він підсипав LSD-25 з аптеки лікарні в каву персоналу, щоб втекти, поки персонал перебував під впливом наркотику. План провалився, коли прибула охорона і відділення було заблоковано. Він та кілька інших в'язнів спробували перелізти через огорожу закладу. ДеФріст переліз через паркан, запустив автомобіль за допомогою дротів і втік, але його знову спіймали і відправили до в'язниці округу Бей. Під час своїх численних спроб втечі він використовував різні креативні винаходи та методи, наприклад, відтворював ключі з будь-яких доступних матеріалів після запам‘ятовування їх форми, виготовляв саморобну зброю з тюбика зубної пасти. Під час однієї з таких втеч ДеФріст викрав автомобіль, використовуючи зброю, за що пізніше його звинуватили в озброєному пограбуванні.

Обходження у в'язниці Протягом усього часу перебування у в'язниці ДеФріст зазнавав знущань з боку тюремних наглядачів. Загалом він провів 27 років в одиночній камері.

Найбільше знущань він зазнав у Флоридській в'язниці штату (FSP), куди його перевели у 1982 році. Рон МакЕндрю, який обіймав посаду начальника в'язниці з 1996 по 1998 рік, описав в'язницю на півночі Флориди як «некеровану», розповідаючи про ситуації, коли загони «складені з тюремних наглядачів, бродили по камерах, безкарно б'ючи і принижуючи в'язнів», причому ці наглядачі додатково закривали очі на насильство між ув'язненими. ДеФріст став жертвою знущань через свій характер: за словами Білла Корнвелла, ДеФріст був «одинаком», відмовлявся приєднуватися до будь-яких банд у в'язниці і здебільшого тримався осторонь: «Будь-хто, хто знайомий з внутрішнім устроєм виправної установи, скаже вам, що ув'язнений, який виділяється, який є одинаком, який має проблеми і є вразливим, перебуває в небезпеці».

Ізолятор Флоридської в'язниці штату служив «непроникною» камерою, в якій, як повідомляв The Miami Herald, утримувався єдиний в ізоляторі ув'язнений за ненасилля — поверхом вище електричного стільця. Там тюремні чиновники позбавили ДеФріста книг, журналів, радіо, телевізора, вікон, сонячного світла, води та туалетних приналежностей на 11 днів.

Хоча проти ДеФріста було подано 209 дисциплінарних звітів, МакЕндрю сумнівався в правдивості багатьох з них: хоча він знав, що ДеФріст порушував правила, але не так явно. Він стверджував в інтерв'ю з Корнвелом, що багато з них були помилковими звинуваченнями, спрямованими на те, щоб продовжити його перебування у в'язниці.

Адвокат ДеФріста Джон Міддлтон сказав Miami Herald, що «він нікого не ріже і не штрикає. Звіти стосуються володіння контрабандою. Він сам виготовляв алкоголь. Він мав зброю, зазвичай оборонну. Він нікому не заподіяв шкоди».

У 1999 році ДеФріст став свідком смертельного побиття Френка Вальдеса, який був засуджений за вбивство тюремного наглядача. ДеФріст перебував у сусідній камері і підтвердив висновок медичного експерта про те, що Вальдес був забитий до смерті. Для його захисту ДеФріста перевели до в'язниці в Каліфорнії.

Документальний фільм У 2014 році в кінотеатрах і на телеканалі Showtime вийшов документальний фільм режисера Габріеля Лондона «Розум Марка ДеФріста» (The Mind of Mark DeFriest). У своїй рецензії на фільм Майкл О'Салліван з The Washington Post написав: «Лондон перетворює портрет майстра втечі на потужну критику американської пенітенціарної системи, яка, на думку багатьох реформаторів, включаючи Лондона, є лише сховищем для психічно хворих».

У газеті Miami Herald у листопаді 2014 року адвокат ДеФріста Джон Міддлтон був процитований так: «Ми караємо його за те, що він психічно хворий. Ось що тут відбувається».

Слухання про умовно-дострокове звільнення, звільнення та статус ув'язненого Протягом останніх 15 років зусилля, спрямовані на переконання властей Флориди та комісії з умовно-дострокового звільнення звільнити ДеФріста, включали петиції, ініційовані його дружиною Бонні ДеФріст (яку він зустрів через список друзів по листуванню), юридичне представництво Джона Міддлтона, відмову психіатра доктора Роберта Берланда від своєї оцінки ДеФріста в 1980-х роках та відверті позитивні звіти колишнього начальника в'язниці штату Флорида Рона МакЕндрю.

На слуханні про умовно-дострокове звільнення ДеФріста 19 листопада 2014 року в Таллахассі було прийнято безпрецедентне рішення про скорочення потенційної дати його звільнення з 2085 року до березня 2015 року. Це зробило можливою дату звільнення в березні 2015 року, але додаткові невідбуті вироки за кокаїн, марихуану, контрабанду та озброєне пограбування спочатку не були враховані.

ДеФрісту нарешті було надано умовно-дострокове звільнення 5 лютого 2019 року, з однією з умов, що він проведе 12 місяців у закладі для лікування психічних розладів та наркотичної залежності. Було погоджено, що це буде заклад Community Outreach, Inc. у Корваллісі, штат Орегон, через його близькість до будинку його дружини Бонні. ДеФріст потрапив до закладу 7 лютого 2019 року.

До 13 лютого служба Community Outreach позбавила ДеФріста права проживання через невизначені порушення поведінки. Це викликало питання, чи була установа в Орегоні належним чином поінформована, підготовлена та здатна надати ДеФрісту лікування, підтримку та догляд, необхідні для успішного переходу до суспільного життя, як і відкриття того, що ДеФріст дав позитивний результат на метамфетамін в установі. Директор закладу описав ДеФріста як особу, що виявляє «біполярну манію».

Оскільки проблеми з поведінкою та вживання наркотиків були порушеннями умов умовно-дострокового звільнення ДеФріста, штат Орегон розпочав його переведення назад до системи в'язниць штату Флорида лише через 10 днів після його звільнення. Хоча спочатку захисники були оптимістично налаштовані щодо швидкого повторного звільнення та другої спроби, станом на 2022 рік ДеФріст залишався ув'язненим у Флориді.

Див. також Синдром саванта

Примітки

Посилання The Life and Mind of Mark DeFriest: New Film Captures Florida Prisoner's Shocking Ordeal Behind Bars at Democracy Now! Documentary film website