Пунга — Нижня Тура — Нижній Тагіл/Єкатеринбург — газотранспортний коридор у Росії, що прямує в меридиональному напрямку на схід від Уральських гір.

Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років на схід від Уралу виявили ряд родовищ Березівської групи, зокрема набільше серед них Пунгінське (запаси 60 млрд м3), а також Північно-Ігримське та Південно-Ігримське (4 млрд м3 та 5 млрд м3 відповідно). Для видачі їхньої продукції в 1966 році ввели в дію газопровід, офіційно відомий як Ігрім — Сєров. Втім, фактично він постачав продукцію Пунгінського родовища і того ж 1966-го був подовжений до Нижнього Тагілу. Що стосується Північно- та Південно-Ігримських родовищ, то їх підключили до Пунги в 1969 році. Довжина трубопроводу 707 кілометрів, діаметр труб 1000 мм. Невдовзі за допомогою газопроводу-перемички Нижній Тагіл — Свердловськ діаметром 820 мм створили з'єднання з першою ниткою системи Бухара — Урал, що дозволило здійснювати маневр ресурсом західносибірського та центральноазійського походження.

Незначні запаси Березівської групи були доволі швидко випрацьовані, втім, Пунгінське родовище перетворили на підземне сховище газу, а Пунга стала газотранспортним хабом, куди вивели багатониткову систему Надим – Пунга від унікального Ведмежого газового родовища. З Пунги ресурс спрямували далі як на захід по системі «Сяйво Півночі», так і на південь, при цьому на останньому напрямку в 1974-му проклали ще одну нитку, відому як газопровід СРТО — Урал ІІ (СРТО — «Северные районы Тюменской области»). Вона була виконана в діаметрі 1200 мм та при довжині 853 кілометри досягнула Свердловська (Єкатеринбурга). Також за допомогою газопроводу-перемички Свердловськ — Долгодєревенська діаметром 1020 мм створили з'єднання з першою ниткою системи Бухара — Урал, яка завершувалась в районі Челябінська.

Того ж 1974-го ввели в дію газопровід Надим — Пунга — Нижня Тура ІІІ довжиною 1181 кілометр та діаметром 1400 мм, що став третьою ниткою у північній частині газотранспортного коридору. Він прямував лише до Нижньої Тури, від якої починається потужна система Нижня Тура – Перм – Нижній Новгород – Центр, що в 1967—1979 роках отримала три нитки — дві по 1000 мм та одну 1200 мм. Таким чином, Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород — Центр могла приймати більшість протранспортованого по коридору Пунга — Нижня Тура ресурсу, втім, варто відзначити, що наприкінці 1970-х стала до ладу потужна система Уренгой – Челябінськ, яка мала великий потенціал для живлення споживачів східноуральського індустріального району.

Перекачування газу забезпечують компресорні станції Пунга, Комсомольська, Пелимьска, Івдельська, Краснотур'їнська, Нижня Тура.ГЕНЕРАЛЬНАЯ СХЕМА РАЗВИТИЯ ГАЗОВОЙ ОТРАСЛИ НА ПЕРИОД ДО 2030 ГОДА

Великими споживачами протранспортованого блакитного палива можуть бути такі об'єкти електроенергетики, як Сєровська ТЕС та Нижньотуринська ТЕС, а між Нижнім Тагілом та Свердловськом працює Верхньотагільська ТЕС. Також серед споживачів варто відзначити Нижньотагільський металургійний комбінат.

Примітки