Грязовець – Ленінград – газопровід на північному заході Росії.

Станом на другу половину 1960-х років блакитне паливо до другого за значенням міста Росії подавалось з південно-східного напрямку по трубопроводах Серпухов – Ленінград та Бєлоусово – Ленінград. Розширення потужної системи «Сяйво Півночі» для обслуговування поставок ресурсу із Західного Сибіру дозволило створити новий маршрут подачі природного газу до Ленінграду від Грязовця, що забезпечив двонитковий трубопровід:

- нитка Грязовець – Ленінград І довжиною 661 кілометр з діаметром 1000 мм стала до ладу в 1979-му;

- нитку Грязовець – Ленінград ІІ завдовжки 742 кілометра з діаметром 1200 мм ввели в дію у 1989-му.

Робочий тиск газопроводу Грязовець – Ленінград 5,4 МПа.Генеральная схема развития газовой отрасли на период до 2030 года

Також можливо відзначити, що в подальшому до Грязовця вивели газопроводи СРТО – Торжок, Ухта – Торжок та Починки – Грязовець.

Від траси Грязовець – Ленінград проклали перемичку Волхов – Кіриші, що дозволила перевести на газ потужну Кіришську ТЕС-ТЕЦ, та газопровід Волхов – Петрозаводськ.

Примітки