Нижньовартовськ – Курган – Самара – потужний нафтопровід в Росії, що забезпечує постачання ресурсу західносибірського походження до центрального Поволжжя.
Трубопровід довжиною 2150 кілометрів ввели в дію у 1975 – 1976 роках. При діаметрі труб 1220 мм та робочому тиску у 6,3 МПа він має пропускну здатність у 84 млн тон на рік.
Протранспортований ресурс призначається для передачі до нафтопроводів Самара – Тихорецьк, Самара – Суходольна – Родіонівська – Тихорецьк (з 2002, до того цей маршрут був нафтопроводом Самара – Лисичанськ) та «Дружба», при цьому з другої половини 1970-х він може спершу проходити через станцію змішування нафти Самара, що була створена з розрахунку на роботу з ресурсом різного походження – західносибірського, поволзького (Бавли – Самара, Кулєшовка – Самара, Муханово — Самара, Покровка – Кротовка) та каспійського (Атирау – Самара).
На своєму шляху Нижньовартовськ – Курган – Самара проходить повз комплекс уфімських нафтопереробних заводів (Уфімський НПЗ, Ново-Уфімський НПЗ, Уфанефтехим) і вихідний пункт нафтопроводу Субханкулово – Шкапово – Салават та перетинає маршрут нафтопроводу Калтаси – Язиково – Салават. Також варто відзначити, що більшу частину маршруту Нижньовартовськ – Курган – Самара прямує в одному коридорі з іншим потужним трубопроводом для поставок західносибірської нафти Усть-Балик – Курган – Уфа – Альметьєвськ.
Нафтоперепомповувальні станції Транспортування ресурсу забезпечують численні нафтоперекачувальні станції (НПС), зокрема: Ур’євська, Південний Балик, Салим, Муген, Дем’янське, Аремзяни, Сєтово, Торгілі, Тюмень — , Ісетське — , Чаші — , Юргамиш — , Мішкино — , Медведське — , Канаші — , Єткуль — , Травники — , Ленінськ — , Бердяуш — , Кропачово — , Улу-Теляк — , Черкасси (Уфа) — , Нурліно — , Язиково — , Субханкулово — , Поповка — , Похвістнєво — , Кротовка — , Самара — .
Примітки