Бавли — Сама́ра — нафтопровід у Середньому Поволжі.

У 1944—1946 роках на південному сході Татарстану розвідали велике Бавлинське нафтове родовище. З 1947-го його продукція видавалась по тимчасовому трубопроводу до залізничної станції Уруссу з наступною відправкою на Уфимський нафтопереробний завод, а в 1948-му ввели нафтопровід-перемичку до розташованого дещо південніше нафтопромислу Бугуруслан. Подальше нарощування видобутку привело до введення в дію у 1953 році нафтопроводу Бавли — Куйбишев (так у радянські часи називалась Самара) довжиною 308 кілометрів з діаметром труб 300 мм та 350 мм. На той час в кінцевій точці маршруту вже працювали Куйбишевський та Новокуйбишевський нафтопереробні заводи.

У тих же 1950-х роках стала до ладу і друга нитка системи Бавли — Самара з такою саме довжиною, як у першої, але більшим діаметром 500 мм. При цьому варто відзначити, що на 1957 рік припав пік видобутку з Бавлинського родовища на рівні 3,9 млн тонн, а згодом також освоїли інші родовища Бавлинського нафтовидобувного району — Тат-Кандизьке (1968), Крим-Сарайске (1970), Урустамакське (1971), Сабанчинське (1972), Алєксєєвське (1976), що дозволило не лише компенсувати падіння видобутку на Бавлинському, але й досягнути у 1981 році історичного піку промислу на рівні 4,2 млн тонн. Також відомо, що в 2017-му видобуток управління «Бавлинафта» становив 2,3 млн тонн.

З плином часу в одному коридорі з Бавли — Самара проклали нафтопроводи Мухново — Самара, Кротовка — Самара та Нижньовартовськ – Курган – Самара (останній є найбільш потужним та з самого початку споруджений для перекачування ресурсу західносибірського походження). Прокладені в одному коридорі нафтопроводи можуть обмінюватись ресурсом через технологічні перемички.

З другої половини 1970-х ресурс може проходити через станцію змішування нафти Самара, яка була розрахована на роботу з ресурсом різного походження — західносибірського (нафтопровід Нижньовартовськ — Курган — Самара), поволзького (Бавли — Самара, Кулєшовка – Самара, Муханово — Самара, Покровка – Кротовка) та каспійського (Атирау – Самара). Підготовлена на станції змішування нафта далі може видаватись до трубопроводів «Дружба», Самара – Тихорецьк та Самара – Суходольна – Родіонівська – Тихорецьк.

Примітки