Шевчук Ігор Олександрович (29 квітня 1947, Київ) — математик, доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1996), академік НАН України (2025)1 травня 2025 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України. До складу Національної академії наук України обрано нових членів.

І. О. Шевчук народився у Києві в родині педагогів. Під час війни його батько пройшов з боями від Сталінграда до Берліна. Останні роки життя був директором школи № 32 у Києві. Мати в останні роки життя працювала начальником управління кінофікації м. Києва. Перші 7 років життя маленький Ігор жив із батьками та сестрою у класній кімнаті школи № 136, в якій його батько був директором.

У 1963 р. Ігор вступив до 10 класу щойно відкритої Республіканської спеціалізованої школи-інтернату фізико-математичного профілю при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. У 1964 р. став переможцем XIX Київської міської олімпіади з математики, закінчив 11-й клас школи №92 і вступив на механіко-математичний факультет тоді КДУ імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1969 р.

Під час навчання в університеті визначальний вплив на нього справили лекції та практичні заняття з математичного аналізу, які вів доцент Панасович Володимир Олексійович Він, зокрема, і познайомив студента Ігоря Шевчука з тодішнім завідувачем кафедри математичного аналізу, членом-кореспондентом НАН України Дзядиком Владиславом Кириловичем, під керівництвом якого Ігор Олександрович пізніше навчався в аспірантурі й згодом працював в очолюваному ним відділі теорії функцій Інституту математики НАН України. Саме під впливом В. К. Дзядика і сформувалися наукові інтереси І. О. Шевчука як майбутнього вченого.

Наукова діяльність Наукові дослідження присвячені питанням теорії функцій, переважно теорії наближень.

Зробив значний внесок у розвиток таких наукових напрямів: наближення функцій комплексної змінної; продовження функцій з довільної підмножини дійсної прямої; формозберігаюче наближення.

Для функцій високої гладкості побудував теорію наближення алгебраїчними поліномами на множинах комплексної площини, що мають кусково-гладку межу. Знайшов умову на значення функції, визначеної на довільній фіксованій підмножині числової прямої, що є необхідною і достатньою для того, щоб дана функція допускала продовження на всю числову вісь, яке належить класу Соболєва, класу Гельдера чи узагальненому класу Гельдера.

З'ясував, у яких випадках для монотонного, опуклого, комонотонного та коопуклого наближення функцій справедливі аналоги класичних оцінок похибки наближення (рівномірних, поточкових, Діціана — Тотіка, інтерполяційних), а в яких ні; у випадках, коли відповідні аналоги класичних оцінок є хибними, побудував контрприклади.

Довів низку відомих математичних гіпотез та розв'язав кілька класичних задач:

гіпотезу Сьюелла (про контурно-тілесні властивості аналітичних функцій); гіпотезу Хассона (про апроксимаційний критерій гладкості); гіпотезу ДеВора і Ю (про поточкову оцінку монотонного наближення функцій класів Соболєва з r>2); знайшов точне значення сталої Лебега ядра Рогозинського; істотно покращив оцінку інтерполяційної сталої Вітні. Нагороди

Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського Премія АНУ імені М. Крилова (1991) Премія НАН України імені М. Остроградського (2014) Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни» (2022) Почесна Грамота Кабінету Міністрів України Почесна Грамота Верховної Ради України Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України "Відмінник освіти України" Грамота Київського національного університету імені Тараса Шевченка Почесна Грамота Київського національного університету імені Тараса Шевченка Премія НАН України імені М. О. Лаврентьєва за цикл наукових праць «Формозбереження і гладкість функцій у задачах апроксимації та теорії диференціальних операторів» (2025)

Публікації Опублікував понад 100 праць, з них 2 монографії.

Основні праці:

Приближение многочленами и следы непрерывных на отрезке функций. К., 1992; One Example in Monotone Approximation // J. of Approximation Theory. 1996. Vol. 86, № 3; Theory of Uniform Approximation of Functions by Polynomials. Berlin; New York, 2008 (співавт.); Interpolatory estimates for convex piecewise polynomial approximation // J. of Mathematical Analysis and Applications. 2019. Vol. 474, Issue 1 (співавт.); Exact order of pointwise estimates for polynomial approximation with Hermite interpolation // J. of Approximation Theory. 2021. Vol. 264 (співавт.); Coconvex Approximation by Hybrid Polynomials // Mediterranean J. of Mathematics. 2022. Vol. 19, № 245 (співавт.); Coconvex Approximation of Periodic Functions // Constructive Approximation. 2023. Vol. 57 (співавт.); Fast Decreasing Trigonometric Polynomials and Applications // J. of Fourier Analysis and Applications. 2024. Vol. 30, № 28 (співавт.); Comonotone approximation of periodic functions // J. of Approximation Theory. 2024. Vol. 299 (співавт.); Comonotone approximation by hybrid polynomials // J. of Mathematical Analysis and Applications. 2024. Vol. 529, Issue 2 (співавт.).

Підготовка кадрів Підготував 20 кандидатів та 1 доктора наук.

Серед всесвітньо відомих учнів Вязовська Марина Сергіївна та Радченко Данило.

Примітки