«Тварина як наречений» — група фольклорних і казкових історій у фольклористиці про те, як одружується або заручається з твариною. Тварина виявляється людським принцом під маскуванням або прокляттям. Більшість цих казок згруповано в міжнародній системі індексу Аарне-Томпсона-Утера під типом ATU 425 «Пошук загубленого чоловіка». Деякі підтипи виокремлюються в міжнародній класифікації як самостійні історії, проте вони не завжди відповідають фіксованій типізації.
Огляд
Як наслідок сплеску колекціонування казок і зародження фольклористики як дисципліни в ХІХ столітті, вчені та збирачі казок порівнювали багато версій «Тварини як нареченого» з міфом про Амура і ПсихеюFriedländer, Ludwig. Roman life and manners under the early Empire. Vol. IV. London: Routledge. 1913. pp. 88-123.Zinzow, Adolf. Psyche und Eros: ein milesisches märchen in der darstellung und auffassung des Apulejus beleuchtet und auf seinen mythologischen zusammenhang, gehalt und ursprung zurückgeführt. Buchhandlung des Waisenhauses. 1888.Bolte, Johannes; Polívka, Jiri. Anmerkungen zu den Kinder- u. hausmärchen der brüder Grimm. Zweiter Band (NR. 61-120). Germany, Leipzig: Dieterich'sche Verlagsbuchhandlung. 1913. pp. 259—260..
Дослідник фольклору Стіт Томпсон уточнив, що тварина-наречений, можливо, народилася за бажанням батьків або змінює людську та тваринну форму. Деякі казки розповідають, що син тварини залицяється до принцеси, але її батько вимагає за неї виплату за наречену.
У деяких версіях батько віддає доньку як викуп. В інших саме мати передає або обіцяє свою доньку (доньок) монстру, і також через наполягання матері героїня порушує табу на свого чоловіка: людська героїня не повинна бачити його вночі, або вона не повинна розкривати його справжню сутність своїм родичам.
Інтерпретації Тема вимагає різноманітних наукових і літературних інтерпретаційSilver, Carole G. «Animal Brides and Grooms: Marriage of Person to Animal Motif B600, and Animal Paramour, Motif B610». In: Jane Garry and Hasan El-Shamy (eds.). Archetypes and Motifs in Folklore and Literature. A Handbook. Armonk / London: M.E. Sharpe, 2005. p. 94..
Вчений Джек Зіпс описує ці типи казок як вибір партнера, під час якого людська дівчина змушена взяти шлюб з нареченим-твариною за наполяганням її сім'ї або через свою долю.Zipes, Jack. The Enchanted Screen: The Unknown History of Fairy-Tale Films. London and New York: Routledge. 2011. pp. 224—226. . В іншій роботі Зіпес пише, що в цих казках надприродний чоловік (у вигляді тварини) проходить процес долучення до цивілізації, тоді як для дружини-людини він є ініціаційною подорожжю.
Дослідниця Барбара Фасс Ліві зазначила, що ці казки трактуються у феміністичному прочитанні, яке «аплодує» волі головної героїні, на відміну від пасивних героїнь, таких як Білосніжка та Спляча Красуня. Ліві, як і вчений Венді Донігер, також заявили, що «Тварина-наречений» є чоловічим аналогом «Діви-лебеді» — обидва типи стосуються шлюбу між людиною та міфічною істотою.
Річард МакГіліврей Докінз припустив, що його живучість як міфу та народної казки пояснюється тим, що ця історія «відображає … значну частину стосунків між чоловіком і дружиною»Dawkins, Richard McGillivray. Modern Greek folktales. Oxford: Clarendon Press. 1953. p. 55..
Для Дональда Ворда тип 425 — це, з одного боку, еротична історія, союз між божественною чоловічою сексуальністю та смертною жіночою незайманістю, але, з іншого боку, також розповідь про «любов, відданість і готовність до жертви». Подібним чином Венді Донігер бачить у цьому циклі оповідань контраст або «напругу» між «людським і надлюдським» (оскільки тварина-наречений може володіти великою силою), а також між «тваринним і божественним».
Джеймс М. Таггарт стверджував, що в основі цих казок лежить «метафоричний […] гендерний розподіл праці в залицянні та шлюбі»: тоді як чоловіки беруть на себе активну роль у залицянні, а жінки — більш пасивну, останнім відводиться роль з «більшою відповідальністю» у підтримці подружнього статусу (що представлено випробуваннями та випробуваннями, яких вони зазнають у цих казках).
У своїй книзі «Геть голови! Казки та культура дитинства», у розділі про чоловіків-тварин і жінок-людей, які одружуються, вчений Марія Татар робить висновок, що героїня цих казок є частиною складного набору дій та емоцій. Наприклад, Татар інтерпретує епізод зради Психеєю особистості Амура (і, ширше, всіх інших героїнь та їхніх тварин-чоловіків) як контраст між прагненням героїні до більшої близькості та знання свого чоловіка та її існуючою прихильністю до своєї сім'ї, що спричиняє епізод розлуки.
Ряд дослідників (наприклад, Чарльз Філлінгем Коксвелл, Борія Сакс, Джеймс Фрейзер, Віра Гашпарикова) пов'язують шлюби між людьми і тваринами з давнім тотемним походженням.Coxwell, C. F. Siberian And Other Folk Tales. London: The C. W. Daniel Company, 1925. p. 252.. «Identificarea episodului despre Cupidon şi Psyche, din romanul „Metamorphoses“ al lui Apuleius, cu un basm autentic popular» [Identification of the Episode on Cupidon and Psyche, in the Novel Metamorphoses by Appuleius, with An Authentic Folk Fairy Tale]. In: Anuarul Muzeului Etnografic al Moldovei 9 (2009): 36–38, 41.
Інша наукова лінія описує ці казки як ініціаційну подорож для обох сторін: чоловік стає твариною або одягає шкуру тварини як частину своєї шлюбної ініціації, тоді як дружина-людина спалює його шкуру тварини і починає власні пошуки, щоб знайти свого чоловіка, який став частиною її самої.Chelariu, Ana R. «Metamorphosis amid myths, initiation rites and Romanian folk tales». In: Nouvelle Mythologie Comparee [New Comparative Mythology] N. 3. Lingva, 2017. .
Типи казок АТУ Примітка: наступні розділи базуються на описах міжнародного індексу Аарне-Томпсона-Утера. Деякі відомості можуть відрізнятися в регіональних і національних покажчиках народних казок.
АТУ 425: Пошуки втраченого чоловіка Фольклорист Д. Л. Ашліман пов'язував цей загальний тип з історіями, в яких героїня виготовляє з сировини штучного чоловіка, який стає справжнім чоловіком, і в нього закохується іноземна королева. Однак він зазначав, що серед казок, які він перерахував за цією класифікацією, деякі можуть також підпадати під тип 425А «Тварина як наречений».Ashliman, D. L. A Guide to Folktales in the English Language: Based on the Aarne-Thompson Classification System. Bibliographies and Indexes in World Literature, vol. 11. Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1987. pp. 86-87. . Фольклористка Крістін Голдберг назвала цей наратив «Штучний чоловік». Вона також звернула увагу на те, що героїня в казках «Штучний чоловік» є більш активною учасником і ініціює дію, на відміну від героїнь інших підтипів.
Пінтосмальто Майстер Манна крупа Баран (казка)
АТУ 425A: Тварина (Монстр) як наречений
У народних казках, класифікованих як казка типу АТУ 425A, «Тварина як наречений», дівчина порушує табу або спалює шкуру тварини чоловіка, і, щоб спокутувати це, вона повинна носити пронумеровану пару металевих черевиків. По дорозі до свого чоловіка вона просить допомоги у Сонця, Місяця та ВітруThompson, Stith (1977). The Folktale. University of California Press. pp. 97-98. . ця послідовність, яку дослідниця Аннамарія Зесі вважає більш типовою для північноєвропейських казок.Storie di Amore e Psiche. A cura di Annamaria Zesi. Roma: L'Asino d'Oro Edizioni. 2010. p. 223. . В інших історіях (здебільшого європейських) її помічниками можуть бути три старі батуни або родичі чоловіка.Bamford, Karen. «Quest for the Vanished Husband/Lover, Motifs H1385.4 and H1385.5». In: Jane Garry and Hasan El-Shamy (eds.). Archetypes and Motifs in Folklore and Literature. A Handbook. Armonk / London: M.E. Sharpe, 2005. p. 254.
У деяких казках перед розлукою з надприродним чоловіком у дружини забирають дітей і ховають їх деінде. Наука розміщує цей мотив у кельтських і германомовних областях. Ще один повторюваний мотив цього типу — краплі крові на одязі чоловіка, який героїня пере. Професор Франческа Саутман знайшла цей мотив у деяких французьких варіантах із Бретані.
Томас Фредерік Крейн також зазначав, що наприкінці своєї подорожі вона знаходить свого чоловіка у владі другої дружини. Вона підкуповує цю людину речами, які придбала в дорозі (отриманими від уособлень стихій або від своїх помічників), щоб провести з ним ніч. Лише на третю ніч героїні вдається поговорити з чоловіком, і він впізнає її.Crane, Thomas Frederick. Italian Popular Tales. Boston: Houghton Mifflin and Company. 1885. p. 322. У зв'язку з цим Саутман зазначив, що героїні можуть дати три горіхи (або мигдаль і каштани), в яких містяться предмети, якими вона підкупить фальшиву наречену. Крім того, за словами Анни Ангелопулос (Anna Angelopoulos) та Айгл Броскоу (Aigle Broskou), редакторів грецького каталогу народних казок, альтернативні подарунки для героїні можуть бути пов'язані з ткацтвом (наприклад, ткацький верстат або веретено), або красиві сукні, що уособлюють Сонце, Місяць і зірки, або море, землю і небеса.Angelopoulou, Anna; Brouskou, Aígle. «ΚΑΤΑΛΟΓΟΣ ΕΛΛΗΝΙΚΩΝ ΠΑΡΑΜΥΘΙΩΝ». Vol. 3: ΕΠΕΞΕΡΓΑΣΙΑ ΤΥΠΩΝ ΚΑΙ ΠΑΡΑΛΛΑΓΩΝ AT 300—499. Tome B. Athens: ΚΕΝΤΡΟ ΝΕΟΕΛΛΗΝΙΚΩΝ ΕΡΕΥΝΩΝ Ε.Ι.Ε, 1999. p. 769 (footnote nr. 9). .
За словами Ганса-Йорга Утера, головною особливістю казки типу АТУ 425A є «підкуп фальшивої нареченої на три ночі з чоловіком». Фактично, коли він розробляв свій перегляд системи Аарне-Томпсона, Утер зауважив, що «суттєвою» рисою казки типу АТУ 425A є «квест дружини та подарунки» та «куплені ночі».
Чорний бик Норвегії Бурий ведмідь Норвегії Дочка неба Казка про балахон Три дочки короля О'Гари Білий гірський пес Гілочка розмарину Зачарована змія Білий Ведмідь-Король-Валемон На схід від Сонця і на захід від Місяця Принц Капелюх під землею Залізна піч Зачароване порося (АТУ 441 і АТУ 425A) Білий Ведмідь Віттінгтон Принц-змій Сігурд, син короля (ісландська казка) Білий вовк Трандафіру Принц Рак Король Крін (італійська казка) Казка про маленького песика Про дивовижного чоловіка Гору Принц Білий Ведмідь
АТУ 425B: Син відьми (Завдання відьми)
У цій категорії казок героїня виконує складні завдання для сім'ї чоловіка (точніше, свекрухи).The Collected Sicilian Folk and Fairy Tales of Giuseppe Pitrè. Edited and translated by Jack Zipes and Joseph Russo. Illustrated by Carmelo Lettere. New York: Routledge: 2009. p. 823. У цьому типі героїня потрапляє до будинку відьми (іноді її свекрухи, іноді іншої жіночої родички її чоловіка), де вона служить. Одне із завдань — піти в дім іншої відьми (ідентифіковано як родичку першої) і принести звідти коробку, скриньку, сумку, мішок з чимось, що її чоловік попереджає не відкривати, але вона відкриває.
Річард МакГілліврей Докінз також зазначив, що в деяких казках свекруха, щоб ще більше принизити героїню, сватає свого сина з іншою нареченою і посилає її з дорученнями отримати матеріали для майбутнього весілля.Dawkins, Richard McGillivray. Modern Greek folktales. Oxford: Clarendon Press. 1953. p. 61. Джек Зіпс підкреслює, що героїня повинна виконати завдання, перш ніж матиме шанс звільнити чоловікаPitrè, Giuseppe; Zipes, Jack David; Russo, Joseph. The collected Sicilian folk and fairy tales of Giuseppe Pitrè. New York: Routledge, 2013 . p. 823. ..