Джамбі-малайці, джамбійські малайці або просто джамбійці () — народ в Індонезії, на сході острові Суматра, найбільша група корінного населення провінції Джамбі. За мовою та способом життя належать до числа малайців Індонезії, по суті є однією з їхніх обласних груп, але джамбійська мова трохи відрізняється від індонезійської. Зазнали сильного культурного впливу з боку мінангкабау.
Розселення та чисельність Провінція Джамбі розташована на сході центральної частини острова Суматра. Джамбі-малайці є її найбільшою етнічною групою й становлять більше третини населення. Вони займають більшу частину території Джамбі, лише на заході провінції, де проходить гірське пасмо Барісан, розселений народ керінчі.
Основний район розселення джамбі-малайців — це низини, вкриті густим тропічним лісом, з численними болотами та річками. Найбільшою річкою є Батанґгарі. Це друга за довжиною річка Суматри. Її басейн в цілому окреслює межі провінції Джамбі. Джамбі-малайці живуть переважно в сільській місцевості, їхні села розташовані вздовж Батанґгарі та її численних приток.
Щільність населення Джамбі невисока. За часи незалежної Індонезії були реалізовані масштабні урядові програми переселення, результатом яких була поява в Джамбі значних груп мігрантів з острова Ява та деяких інших районів Індонезії. Загальна чисельність трансмігрантів тепер приблизно дорівнює кількості джамбі-малайців.
Чисельність джамбі-малайців становить близько 1 млн осібKarl Ronald Anderbeck. Malay Dialects of the Batanghari River Basin (Jambi, Sumatra). SIL International. Library of Congress Catalog Number: 2007-942663Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Malay, Jambi. A language of Indonesia. За переписом населення 2000 року в провінції Джамбі проживало 910 832 малайця (переважно джамбі-малайці), й вони становили 37,87 % її населенняLeo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 17: Table 1.2.8. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Jambi, 2000. Окремі групи джамбі-малайців живуть у сусідніх із Джамбі районах провінцій Ріау, Південна Суматра та Західна Суматра.
Мова
Джамбійська малайська Джамбійська або джамбі-малайська мова (Bahaso Jambi) є частиною малайського мовного кластеру або малайської макромови. Загалом вона є близькою до індонезійської мови й часто розглядається як один із місцевих діалектів малайської. Це базилект, місцевий просторічний варіант малайської мови, що сильно розійшовся зі стандартною формою. Відмінності є регулярними й стосуються фонології, морфології та лексики. За тісних контактів носії індонезійської та джамбійської малайської мов швидко починають розуміти один одного.
Джамбійська малайська мова має принаймні 4 діалекти: прибережний, нижньоджамбійський, верхньоджамбійський та пенгульський. Крім того, існує мережа споріднених перехідних говірок у районах контактів із ріау-малайською на півночі, мусі-малайською на півдні та мовою мінангкабау на заході. Діалектний поділ пов'язаний з географічними й культурними межами в регіоні. «Чистою» джамбійською малайською мовою говорять у місті Джамбі та його околицях. Різновид цієї мови, що використовується у внутрішніх районах провінції називають bahaso daerah (місцева мова) або bahaso dusun (сільська мова).
Фонетична система джамбійської малайської мови включає 18 приголосних та 6 голосних і ще 2 дифтонги. Характерною особливістю джамбійського діалекту є також те, що на кінці деяких слів стоїть o замість a, як в індонезійській.
Нижньоджамбійський і верхньоджамбійський — два головні діалекти джамбійської малайської мови. Вони поширені відповідно у нижній та верхній течії річки Батанґгарі. Існують помітні лексичні відмінності між цими діалектами, також спостерігаються деякі регулярні фонетичні відмінності. Загалом нижньо-джамбійський діалект більше схожий зі стандартною індонезійською мовою й здається більш «сучасним» через активні зовнішні контакти, тоді як у внутрішніх районах мова відрізняється більшим консерватизмом. Водночас не існує чітких меж між районами поширення нижньоджамбійського та верхньоджамбійського діалектів. Джамбійські говірки становлять класичний приклад діалектного ланцюга, коли географічна близькість визначає мовну спорідненість, що нижче за течією річки Батанґгарі, то менше зберігається ознак верхньоджамбійського діалекту.
Прибережний діалект джамбі-малайської мови тісно пов'язаний з ріау-малайським діалектом, що є базовим для стандартних малайської та індонезійської мов, а пенгульський діалект джамбі-малайської мови близький до мови мінангкабау. Малайські говірки, які географічно розташовані між областю Керінчі та містом Джамбі демонструють цікаве поєднання граматичних характеристик джамбійської та керінчійської мов. Чергування лексем подібне до керінчійського, однак розподіл і функція морфологічних форм у цих говірках помітно відрізняються від керінчійських зразківTimothy McKinnon, Yanti, Peter Cole, Gabriella Hermon. Divergent Varieties of Malay in Upstream Jambi. ISMIL. International Symposium on Malay/Indonesian Linguistics. ISMIL 16 22-24 June 2012.
Найбільшого зовнішнього впливу джамбі-малайська зазнала з боку яванської мови та мови мінангкабау.
Джамбійська малайська мова не має офіційного статусу, вона не викладається в школах, її використання в класних кімнатах взагалі не рекомендоване. Подібно до Ріау, в Джамбі також відомі спроби задокументувати й виділити джамбійську культуру та мову. Є доволі багато робіт, присвячених цій темі. Навіть Національний департамент освіти і культури () Індонезії в 1980-х роках опублікував серію книжок з різних аспектів життя джамбійських малайців: їхньої культури, мистецтва та розваг, економічної діяльності, географії, родинних стосунків, історії, дитячих ігор тощо. Велику кількість аудіозаписів джамбійською малайською можна знайти в крамницях міста Джамбі. Створена писемність на базі латиниці, але мова не стандартизована, й тому немає книжок, виданих джамбійською малайською.
В минулому в Джамбі використовували письмо паллава та арабське письмо. Останнє вживалося за доби колишніх малайських султанатів. Це так звана «малайська арабська», яка має певні відмінності від арабської писемності для написання малайських слів. Арабське письмо й зараз має обмежене використання.
Використання різних мов Нормою в житті джамбі-малайців є паралельне використання декількох варіантів малайської мови: джамбійської малайської, індонезійської та джамбійської індонезійської, остання — це місцевий суржик, мезолект (суміш, проміжний варіант між двома іншими). Суттєвої різниці у ставленні населення до індонезійської та джамбійської малайської мов немає, хоча перша вважається високою й престижною, а друга — мовою низького сорту.
Індонезійська мова — акролект, стандартна літературна форма малайської мови в Індонезії. Вона є єдиною мовою шкільного навчання, мовою переважної більшості книжок і мовою засобів масової інформації. На території Джамбі індонезійська використовується на телебаченні, в газетах, на радіо, під час проведення офіційних урядових заходів, у школах, лікарнях та інших медичних установах, у супермаркетах, у банках тощо. Індонезійська вважається мовою національної єдності, вона використовується в міжетнічному спілкуванні та спілкуванні з іноземцями. Індонезійська активно витісняє інші мови країни, в Індонезії її вже охрестили мовою-вбивцею місцевих мов. Вчителі шкіл зобов'язані вживати лише стандартну індонезійську мову й не допускати випадків використання джамбійської малайської. Останній відведене місце лише за межами школи. За даними індонезійської статистики 1995 р. в місті Джамбі індонезійською мовою володіло 97,58 % жителів, а загалом у провінції 94,24 %. Завдяки державній політиці поширення індонезійської мови цей показник швидко зростає. Для порівняння, 1971 р. індонезійською в провінції Джамбі володіло 70,82 % населенняKristen Leigh Anderbeck. Language Use and Attitudes Among the Jambi Malays of Sumatra. SIL International, 2010. Не знають цієї мови переважно представники старшого покоління. Подальшому поширенню індонезійської мови заважає лише те, що на думку багатьох індонезійців, вона позбавлена індивідуальності, незграбна, негнучка, їй не вистачає емоційності. Нижчим є відсоток використання стандартної індонезійської мови на побутовому рівні, зокрема вдома, при виконанні традиційних обрядів, у повсякденному спілкуванні із сусідами. Тут джамбі-малайці зазвичай користуються рідною мовою або джамбійським «суржиком».
Джамбі-малайська мова енергійно використовується вдома й на селі всіма віковими категоріями. Населення має позитивне ставлення до рідної мови. Вона поширена переважно в сільській місцевості, що сприяє її збереженню. Позиції джамбійської малайської мови залишаються сильними, діти добре говорять рідною мовою, горді за неї, хочуть говорити нею, частіше чути її в піснях, на телебаченні. На домашньому рівні рівень використання джамбійської малайської мови перевищує 90 %, але що далі від домівки цей показних зменшується. Серед представників старшого покоління й менш освічених людей більше поширена джамбійська мова й ставлення до неї є позитивнивнішим, ніж серед молоді й більш освічених груп населення. Ця мова не допоможе в досягненні освіти або просуванні службовою драбиною. Вищий рівень використання джамбійської малайської мови й позитивніше ставлення до неї виявляють жінки, а жінки виховують дітей і передають їм рідну мову. В місті Джамбі джамбійську малайську можна почути дуже рідко, за винятком базару Пасарангсодуо (), розташованого на набережній, де торгують свіжими продуктами. Натомість у сільських регіонах спостерігається помітне переважання джамбійської малайської мови.
Незважаючи на стимулювання скорочення використання джамбійської малайської мови в системі освіти, національний і місцевий уряди водночас приймають і заходи щодо збереження та розвитку цієї мови. Як і багато інших малайських діалектів Індонезії, джамбі-малайська мова відчуває потужний тиск з боку індонезійської, вона стає все більше схожою зі стандартною індонезійською мовою. Результатом цього впливу є джамбійський суржик, який став основною мовою спілкування в місті Джамбі, він використовується на роботі, в побуті, на базарі, окремі фрази із джамбійської індонезійської потрапляють і на шпальти місцевих газет. Мішана мова містить багато морфологічних, фонетичних та лексичних ознак, спільних з джамбійською малайською, а також має спільні з нею граматичні структури. Більшість носіїв джамбійської малайської розуміє й може говорити джамбійською індонезійською, але носії джамбійської індонезійської, що не є етнічними джамбійцями, не розуміють джамбійської малайської мови.
Із інших мов все більше людей починає вивчати англійську, перш за все в галузях науки, комп'ютерної техніки та інших сучасних технологій. Арабська мова вживається в молитвах, релігійному навчанні, культурних церемоніях. У містах верхнього Джамбі часто використовується мінангкабавська мова.
Релігія
Майже всі джамбі-малайці — мусульмани-суніти. Загалом вони дотримуються вчення імама Сьяфії () й відомі своєю сильною відданістю ісламу та пишаються тим, що є мусульманами.
Іслам ствердився в Джамбі в XVI ст., коли арабські торговці прибули на Суматру. Сьогодні в кожному джамбійському селі та майже в кожному кварталі міста Джамбі є мечеть або молитовний дім і, як правило, також ісламська релігійна школа (медресе). Всі життєві принципи та керівництва в сприйнятті джамбійців походять від їхніх предків, а ті, в свою чергу, отримали їх із Корану та хадисів (письмових інструкцій щодо віри та практичних питань, взятих із життя пророка Магомета). Джамбі-малайці також вірять, що релігійні лідери, карлики та шамани володіють надприродними силами. Навіть релігійні лідери вірять у силу амулетів, які здатні захистити від злих духів.