«Скромна пропозиція щодо запобігання тому, аби діти з бідних родин були тягарем для батьків або держави, та як зробити їх корисними для громадськості», також «Скромна пропозиція», — це ювеналійний сатиричний памфлет, написаний і опублікований англо-ірландським письменником і священнослужителем Джонатаном Свіфтом анонімно в 1729 році. У памфлеті йдеться про те, що сім'ї бідняків в Ірландії могли б вирішити свої економічні проблеми продажем власних дітей еліті як їжу. Використана Свіфтом сатирична гіпербола мала на меті висміяти вороже ставлення до бідних людей та антикатолицизм серед протестантської верхівки, а також політику адміністрації Дублінського замку (Уряді) в цілому.Swift notes that «the number of Popish infants, is at least three to one in this kingdom, and therefore it will have one another collateral advantage, by lessening the number of Papists among us.» В сучасній англійській мові вислів «скромна пропозиція» традиційно вважається натяком на стиль прямолінійної сатири.

Передумови написання «Скромна пропозиція» була написана під час одного з найбільших в історії Ірландії неврожаїв картоплі, який спричинив сильний голод (див. Великий голод в Ірландії). Незважаючи на те, що вимирали цілі селища, англійський уряд не вживав жодних заходів і навпаки продовжував перешкоджати розвитку землеробства в Ірландії через побоювання можливої конкуренції з ірландським хлібом. У 1729 році в країні було більше 34 000 жебраків. Відомі випадки, коли у збіднілих сім'ях спеціально калічили дітей, щоб викликати до них жалість і в такий спосіб врятувати від голодної смерті.

Зміст

Написаний Свіфтом памфлет вважають одним із найвидатніших прикладів стійкої іронії в історії англійської літератури. Цінність та особливість твору полягає в прийомі, який застосував автор: у першій частині памфлету описано тяжке становище жебраків в Ірландії, після чого читача застає зненацька твердження Свіфта: «Молода, здорова, добре вигодована однорічна дитина — найсмачніша, найситніша і найкорисніша пожива, будь вона тушкована, смажена, запечена чи варена».

Свіфт докладає чимало зусиль, щоб підтвердити свій аргумент, та створює список варіантів приготування дітей і розрахунки, що показують фінансову вигоду його пропозиції.

У творі автор пародіює тодішнього впливового діяча Вільяма Петті та соціальну інженерію, популярну серед послідовників Френсіса Бекона. Глузування проявляється у зверненні до авторитету «одного дуже обізнаного американця, мого знайомого в Лондоні» та «відомого Псалманазара, уродженця острова Формоза» (який заявив, що родом не з Формози ще в 1706 році).

Джонатан Свіфт пропонує свої реформи паралепсисом (), у традиціях :

Публічна реакція Публікація памфлету Джонатана Свіфта сколихнула спільноту. Робота була спрямована на еліту, і та, у свою чергу, вирішила не мовчати. Кілька впливових членів тогочасного суспільства написали ірландському письменнику про його твір. В одному з таких листів, написаному (12 лютого 1729–30 рр.), повідомляється, що думку Свіфтового послання зрозуміли, і інтерпретували це як комедійний твір:

Посилання

Скромна пропозиція на платформі «LibreTexts»

Примітки