14 січня 2024 року було знищено російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж якого при цьому загинув. Також було підбито повітряний командний пункт Іл-22М, який попри важкі ушкодження зумів приземлитися в Анапі.

До цього востаннє літак ДРЛВ було знищено 1969 року, коли північнокорейський МіГ-21 збив американський . Ціна А-50У складала 330—500 млн доларів, що робить його другою найдорожчою ціллю росіян, знищеною в ході війни, після крейсера «Москва».

Літаки

А-50

Літак А-50 — це модифікація Іл-76, яка виконує функції «літаючого радара». Вартість одного А-50 оцінюється в 330 млн доларівhttps://vikna.tv/dlia-tebe/vijna-v-ukrayini/a-50-litak-harakterystyky-czina-i-skilky-vsogo-yih-u-rosiyi/.

За даними бюлетеня The Military Balance за 2022 рік, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебували три А-50 і шість модифікованих А-50У. Крім того, у ЗМІ повідомлялося, що у 2023 році Ростех передав російським збройним силам ще один літак.

А-50 активно застосовувались під час вторгнення в Україну. Він здатний одночасно відстежувати до 60 повітряних, надводних і наземних цілей, наводячи на них бойову авіацію. А-50 здатний виявити ціль класу «винищувач», яка летить на малій висоті на дальності до 200—400 км, а на великій висоті — до 300—600 км; морські цілі ним виявляються на відстані до 400 км. На літаку встановлені системи активної та пасивної радіоелектронної боротьби, а також засоби встановлення інфрачервоних перешкод. А-50У має вищі характеристики.

Раніше Росія не втрачала жодного літака А-50. У лютому 2023 року на території Білорусі, після чого той відправили на ремонт до Таганрога.

Знищено було літак модифікації А-50У із бортовим номером RF-93966 «Сергій Атаянц» — іменний борт, названий на честь Сергія Атаянца.

Іл-22М

Журналісти зазначали, що Іл-22М міг грати як роль літака-ретранслятора, так і повітряного пункту управління.

За даними Military Balance 2022, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебувало 12 літаків Іл-22М і 10 Іл-22 більш ранньої модифікації. У червні 2023 року під час заколоту ПВК «Вагнер» був збитий один Іл-22М у Воронезькій області. Також російська газета «Московський комсомолець» писала, що в жовтні 2022 року один Іл-22 був обстріляний українськими силами й отримав пошкодження, але зумів повернутися на базу.

Перебіг подій

Українські джерела 14 січня 2024 року о 22:20 за київським часом український моніторинговий телеграм-канал «Николаевский Ванек» написав: «шо там уеб...ны как в Азовском Море полетали?». Через 20 хвилин народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань оборони та розвідки Юрій Мисягін написав, що близько 21:00 був збитий А-50, а «Іл-22 підбито, останній перебував у повітрі й намагався дістатися найближчого аеродрому, проте зник з радарів після початку пониження в районі Керчі». Аналогічну інформацію опублікував і народний депутат Олександр Федієнко. Близько 23:20 видання «РБК-Україна» з посиланням на джерела серед українських військових підтвердило цю інформацію та опублікувало перехоплення розмови пілота Іл-22М з диспетчером аеродрому в Анапі, у якому той запросив термінову посадку та допомогу служб швидкої допомоги та пожежників. Незабаром видання «Громадське» із посиланням на джерела в ГУР теж підтвердило цю інформацію. За інформацією «РБК-Україна», після зникнення з радарів літака А-50 пілот російського Су-30 виявив «займання та падіння невстановленого повітряного судна».

За інформацією видання «Суспільне», Іл-22М був підбитий 14 січня близько 21:00 в районі села Стрілкове Херсонської області, а А-50 був уражений близько 21:10—21:15 того ж дня в районі Кирилівки Запорізької області.

Наступного дня о 8:03 командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук у своєму телеграм-каналі написав: «Це вам за Дніпро», оскільки за рік до цього, 14 січня 2023 року, російська ракета знищила багатоповерховий житловий будинок у Дніпрі, вбивши 46 мирних жителів. Пресслужба ВПС України невдовзі також написала: «Спецоперація у Приазов'ї пройшла вдало. Далі буде».

15 січня Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму телеграм-каналі повідомив про знищення російського А-50 та повітряного командного пункту Іл-22М повітряними силами України. Він подякував українським військовим «за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов'ї» та опублікував анімовану карту з польотами цих літаків, на якій видно маршрути їхнього чергування в північно-західній частині Азовського моря в районі Приморська.

Пізніше того дня з'явились підтвердження того, що Іл-22М зумів долетіти до аеродрома Анапи з важкими ушкодженнями. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що пріоритетною метою був саме А-50, і «до цього дня знищення цього борту видавалося непосильним завданням» для ЗСУ, тоді як Іл-22М «потрапив під роздачу». Також він заявив, що Іл-22 відновленню не підлягає.

15 січня 2024 року моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер» зазначав, що з вечора 14 січня в центральній частині Азовського моря не було жодного цивільного судна з увімкненим транспондером, у зв'язку з чим канал припустив, що, можливо, військові кораблі та судна проводять пошукові роботи.

Російські джерела Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що не має інформації про те, щоб якісь російські літаки були збиті ЗСУ, і переадресував питання до Міноборони РФ. Міноборони РФ цю інформацію не коментувало, однак інформацію про удари по літаках підтверджували російські «воєнкори» та Z-блогери. Блогер Fighterbomber звинуватив в неузгодженості дій російське командування та повідомив, що на борту А-50 загинули 11 або 12 осіб.

Західні джерела У зведенні за 17 січня 2024 року Міністерства оборони Великобританії зазначалося, британська розвідка «майже переконана», що А-50 зазнав аварії над Азовським морем.

У зведенні за 19 січня 2024 року розвідки Міністерства оборони Великобританії повідомлялося, що Росія почала використовувати інший А-50 в районі Азовського моря; він літає на більшому віддаленні від лінії фронту, ніж це було раніше, і тим самим «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50».

Версії Серед імовірних версій розглядають збиття українською протиповітряною обороною та дружній вогонь російської. На момент ураження літак міг бути на відстані 100—150 км від лінії фронту й потенційно міг бути вражений комплексами С-300ПМУ, відновленим С-200В або отриманим від союзників Patriot, однак С-300 та Patriot для цього мали би знаходитись дуже близько до фронту. Втім, версія з дружнім вогнем, яку поширювали росіяни, є менш імовірною та свідчила би про кричущу некомпетентність російських розрахунків ППО, оскільки А-50 координує роботу протиповітряної оборони.

Українська зброя Одразу після публікації інформації про ураження двох російських літаків почали виникати припущення про те, яка зброя була застосована. Зазначалось, що така дальність під силу MIM-104 Patriot з ракетами PAC-2, що мають дальність до 160 км. У ситуації з А-50 навіть вони мали б відпрацювати на межі своєї дальності, тож пускові установки мали б перебувати поблизу лінії фронту, через що дорогі системи Patriot наражались би на велику небезпеку. Але всі інші системи ППО, які перебувають на озброєнні України, як радянського, так і західного типів, мали ще меншу дальність і не змогли б вразити російські літаки на такій великій відстані.Британський військовий експерт Брайден Спорлінг зазначав, що до Азовського моря міг би дістати український комплекс С-300 або інша зброя українського виробництва. Журналісти також припускали, що теоретично ЗСУ могли б використати старий радянський ЗРК С-200, знятий з озброєння понад десять років тому. Під час російського вторгнення Сили оборони України почали використовувати їх для ударів по наземних цілях, але якщо українська оборонна промисловість могла відновити боєздатність С-200, то теоретично їхня дальність до 600 км дала би змогу збити великий і маломаневрений А-50.

Крім того, на думку низки коментаторів, українці теоретично могли б використовувати винищувачі з авіаційними ракетами великої дальності. Однак для винищувачів МіГ-29 і Су-27, які перебувають на озброєнні ВПС України, подібних ракет не було, а літаки F-16 країни Заходу Україні ще не надали (див. Коаліція винищувачів). Журналісти також зазначали, що подібні винищувачі мав би виявити сам А-50, адже він обладнаний радарами, а F-16 був би розпізнаний за його характерною сигнатурою.

На думку американського аналітика Тома Купера, Сили оборони України могли навмисно заманити літак у пастку: знищенню могла передувати чергова атака українських бомбардувальників Су-24 на російські радари ППО в Криму, після чого росіянам довелось підвести радіолокаційний літак А-50 і супутній командний пункт Іл-22 ближче до лінії фронту. Перед ударом радар українського С-300 (випромінення від нього приблизно в той час зафіксував російський Су-34) виявив літаки, але дальність ракет цього ЗРК дозволяла не розцінювати це опромінення як загрозу. Далі С-300 передав дані замаскованому комплексу Patriot (імовірно, з ракетами PAC-2), який увімкнув власний радар на кілька секунд і завдав удару по літаках.

Після публікації фотографії літака Іл-22М з пошкодженою хвостовою частиною журналісти вказали на великі пробоїни у хвостовому оперенні, характерні саме для ударів від уламків ракет великих наземних ЗРК.

Журналісти зазначали, що А-50 та Іл-22 — великі літаки, добре помітні на екранах радарів, а А-50 до того ж сам є джерелом активного радіовипромінювання. І якщо ці літаки літали шаблонними маршрутами, це могло б спростити для ЗСУ підготовку засідки на них за допомогою ЗРК або винищувачів.

Водночас американський військовий аналітик Рафі Коен казав: «Ми не знаємо, чим саме були збиті ці літаки. Це могло бути українське ППО, це міг бути інший літак, чи це могла бути диверсія».

Експерти зазначали, що Україна вже проводила подібні операції. Так, у травні 2023 року Україна у Брянській області, а в грудні 2023 року ЗСУ заявили про знищення відразу трьох винищувачів Су-34.

Дружній вогонь російської ППО

Телеграм-канали «Рыбарь» і «ВЧК-ОГПУ» припускали, що знищення А-50 могло бути наслідком дружнього вогню сил російських ППО, які охороняли Кримський міст. Таку версію просували й інші «Z-воєнкори», як-от Романов, Борис Рожин (Colonelcassad) та Юрій Котьонок. Так, Котьонок писав: «Замість коментаря лише три літери — П. П.О». 16 січня Fighterbomber заявив: «В СВО, на жаль, найстрашнішим і найнебезпечнішим ворогом для ВКС стало наше ППО. Воно завжди б'є у спину. Від нього неможливо захиститися чи якось його передбачити чи врахувати».

Військовий експерт Кирило Михайлов зазначав, що вважає версію з «дружнім вогнем» вірогідною. На його думку, цю атаку дійсно можна пояснити неуважністю й помилками в організації діяльності російських ППО. Він припустив, що після недавніх ударів по Криму росіяни на півострові могли збільшити сили ППО, проте новоприбулим «військовим забули повідомити, що тут і свої літають». Він порівняв цю ситуацію зі збиттям українського Boeing 737 під Тегераном у 2020 році, коли в очікуванні американської ракетної атаки іранці посилили свої сили ППО в районі Тегерана, проте новоприбулі військові помилково збили український пасажирський Боїнг, який виконував плановий рейс Тегеран — Київ.

Журналісти Російської служби Бі-бі-сі зазначали, що С-400, розташовані в районі Керченського мосту, теоретично могли б підбити ці літаки в Азовському морі, проте, на їхню думку, операторам ППО було б складно переплутати Іл-22М й особливо А-50 з якимись іншими цілями.

Український військовий експерт Олександр Коваленко вважає версію дружнього вогню сумнівною, зазначаючи, що російські літаки практично два роки літали тими самими маршрутами. Однак він заявив: «Якщо це і був friendly fire, то він увійде у світову історію воєн і конфліктів як найгучніший facepalm».