Сухі листяні ліси Центрального Декану (ідентифікатор WWF: IM0201) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в центральній частині Індії.
Географія Екорегіон сухих листяних лісів Центрального Декану охоплює території, розташовані в центральній частині Деканського плато, переважно на території штатів Махараштра та Телангана, а також в сусідніх районах Мадг'я-Прадешу, Чхаттісгарху та Андгра-Прадешу. У штаті Махараштра екорегіон охоплює більшу частину регіону Відарбга включно з містом Нагпур. У Телангані сухі листяні ліси Центрального Декану покривають більшу частину штату, включно з Гайдарабадом, після чого вони простягаються на схід, де в окрузі Кришна в штаті Андгра-Прадеш досягають узбережжя Бенгальської затоки. Головною річкою, яка протікає в межах екорегіону, є Ґодаварі, яка бере свій початок в Західних Гатах і тече на схід, до Бенгальської затоки, як і більшість річок регіону.
На захід, південь і південний схід від екорегіону, у більш сухих частинах Деканського плато, що лежать у дощовій тіні Західних Гат, поширені колючі чагарники та ліси Декану. На північний схід і схід від регіону поширені вологі листяні ліси Східного Декану, а на північний захід від регіону, за горами , поширені сухі листяні ліси долини Нармади.
Флора Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси. Лісовий намет в них розташований на висоті 15-25 м над землею, а крони дерев та високих кущів середнього ярусу розташовані на висоті 10-15 м над землею. В лісах регіону широко поширені ліани, однак підлісок в них рідкісний. Багато дерев скидають листя під час сухого сезону.
Основу лісів регіону складають (Albizia amara) та (Hardwickia binata). Серед інших дерев, поширених в північній частині екорегіону, слід відзначити тикове дерево (Tectona grandis), (Boswellia serrata), (Lannea coromandelica), (Anogeissus latifolia), (Albizia lebbeck), (Lagerstroemia parviflora), (Diospyros chloroxylon) та (Senegalia catechu), а серед дерев, поширених в південній частині екорегіону — сандалове дерево (Pterocarpus santalinus), (Pterocarpus marsupium), (Chloroxylon swietenia), терміналію чебула (Terminalia chebula), (Terminalia elliptica), індійський сіріс (Albizia lebbeck) та (Dalbergia latifolia).
Фауна В межах екорегіону зустрічається 82 види ссавців та близько 300 видів птахів. Серед великих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити бенгальського тигра (Panthera tigris tigris), азійського арні (Bubalus arnee), гаура (Bos gaurus), гірського куона (Cuon alpinus), ведмедя-губача (Melursus ursinus), чотирирогу антилопу (Tetracerus quadricornis), гарну (Antilope cervicapra) та індійську газель або чінкару (Gazella bennettii). Серед інших ссавців регіону слід відзначити велетенську індійську білку (Ratufa indica). Майже ендемічним представником екорегіону є білобровий бігунець (Rhinoptilus bitorquatus). Цей рідкісний птах, що перебуває на межі зникнення, окрім сухих листяних лісів Центрального Декану, зустрічаються також у колючих чагарниках та лісах Декану.
Збереження Оцінка 2017 року показала, що 9742 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , Махараштра (80 км²) Природний заповідник Чарпала, Махараштра (130 км²) , Махараштра (260 км²) , Андгра-Прадеш (120 км²) Природний заповідник Катепурна, Махараштра (420 км²) , Андгра-Прадеш (220 км²) , Телангана (30 км²) , Телангана і Андгра-Прадеш (3.568 км²) , Махараштра (150 км²) , Махараштра (170 км²) , Махараштра (130 км²) , Madhya Pradesh (440 км²) , Телангана (120 км²) , Махараштра (625 км²) Природний заповідник Тіпешвар, Махараштра (160 км²) , Телангана (160 км²)
Примітки
Посилання «Central Deccan Plateau dry deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Central Deccan Plateau Dry Deciduous Forests» — One Earth.