Михайло Володимирович Ослон (; , Тула) — лінгвіст, дослідник, фахівець у галузі циганської мови та балто-слов'янської акцентології. Габілітований доктор, співробітник Інституту польської мови ПАН. Автор граматики келдерарського діалекту — найбільшого та повного на сьогодні опису циганської мови, а також кількох десятків наукових статей та мовних карт. Один із редакторів Енциклопедії слов'янських мов і мовознавства (ESLL, видавництво «Brill», головний редактор Марк Л. Ґрінберг).

Біографія Михайло Ослон народився у Тулі, у підлітковому віці переїхав до Торонто, де здобув вищу освіту в Торонтському університеті. У 2009 році він захистив дисертацію «Акцентна система мови Ю. Крижанича» (науковий керівник — акад. Дибо Володимир Антонович, опоненти: акад. А. А. Зализняк та І. Б. Іткін) та здобув ступінь кандидата філологічних наук у Російському державному гуманітарному університеті.

З 2009 до 2013 працював у Інституті слов'янознавства РАН. Півтора року він прожив поряд із табором ромів-котлярів у селищі Плеханово під Тулою — одному з найбільших котлярських поселень у Росії, — досліджуючи їхню мову та побут; як фахівець із котлярів коментував ситуацію довкола знесення будинків у таборі 2016 року. У 2013 році переїхав до Львова, де займався вивченням ромських діалектів на території України. Під час свого перебування в Україні він створив єдиний на цей момент онлайн-ресурс, присвячений дослідженню ромських діалектів в Україні — Rromanes. З 2020 року Михайло живе у Кракові, де здобув ступінь габілітованого доктора в Інституті польської мови ПАН і зараз працює науковим співробітником. Автор граматики келдерарського діалекту, найбільшого та найповнішого граматичного опису ромської мови. Крім того, разом з К. Кожановим працює над створенням першого повного етимологічного словника ромської мови.

Наукові інтереси Михайла Ослона містять у собі дослідження слов'янських та балтійських мов, ромських діалектів, зокрема келдерарського, а також етимологію, акцентологію та індологію.

Основні праці

Книги Ослон М. Язык котляров-молдовая. Грамматика кэлдэрарского диалекта цыганского языка в русскоязычном окружении — Москва: ЯСК, 2018. — 952 с. Ослон М., Кожанов К. Этимологический словарь цыганского языка (у роботі).

Статті Ослон М. The position of Romani in Indo-Aryan revisited // Romani Studies 5, Vol. 35, No. 1 (2025). С. 1–32. Ослон М. Ещё к вопросу о происхождении литовских инессива и иллатива // Славянское и балканское языкознание. Вып. 23. Балто-славянская компаративистика. Акцентология. Дальнее родство языков. Памяти Владимира Антоновича Дыбо. Отв. ред. С. Л. Николаев. М.: 2023. Ослон М. Ещё один довод в пользу восходящего контура праславянского старого акута // Jezikoslovni zapiski, 27 (2021), 1. С. 203–211. Mikhail Oslon. Über den Silbenakzent in Juraj Križanićs Dialekt // Slověne. 2012. № 2. С. 66–80. Ослон М. К описанию ударения старых полонизмов в украинском языке // Памяти В. М. Иллич-Свитыча: материалы круглого стола. М.: Институт славяноведения РАН, 2017. Ослон М. Отражение южнославянского *r в заимствованиях из старорумынского в цыганский // Вопросы языкового родства / Journal of Language Relationship, 16/1 (2018). Mikhail Oslon. Reconstruction of Proto-Romani demonstratives // Romani Studies 5, Vol. 32, No. 2 (2022). С. 151–184. Ослон М. Распределение дифтонгов ei ~ ie в литовском языке // Baltistica VII priedas 2011. Proceedings of the 6th International Workshop on Balto-Slavic Accentology, red. Vytautas Rinkevičius, Vilnius, 2011. С. 133–170. Ослон М. Отражение древнеиндийского среднего рода в цыганском // Journal of Language Relationship 8.1 (2012). С. 93–102. Mikhail Oslon. Jek puśimos la istorijaka fonetikako la kêldêraricko śibaki // Kirill Kozhanov, Mikhail Oslon, Dieter W. Halwachs (ред.). Das amen godi pala Lev Čerenkov. Romani historija, čhib taj kultura. Graz: GLM, 2017. С. 325–338. Ослон М., Капович М. Удлинение гласных в говоре Юрия Крижанича в сопоставлении с чакавскими и кайкавскими данными // Славянское и балканское языкознание: Русистика. Славистика. Компаративистика. Сборник к 64-летию С. Л. Николаева. М.: Институт славяноведения РАН, 2019. Ослон М., Глаголева О. Болотов и другие: произношение фамилий в XVIII веке // Культура и быт дворянства в провинциальной России XVIII в. Т. 1. Под ред. О. Е. Глаголевой, И. Ширле. М.: Политическая энциклопедия, 2021. С. 242–252. Ослон М., Болотов С. Правило Лескина–Отрембского–Смочиньского и мнимые исключения из закона де Соссюра // Балто-славянские исследования XX. Москва, 2019. С. 55–91. Ослон М. О неким особинама ромског нагласног система // IWoBA VIII: реферати VIII Међународног скупа о балтословенској акцентологији (Нови Сад 2012). Славистички зборник, нова серија, књига I. Нови Сад, 2014. С. 293–315.

Науково-популярні публікації Ослон М. Радость говорить по-украински // Сноб. 9 листопада 2016.

Відгуки : «Робота д-ра Ослона [Мова котляров-молдова…] — видатна, унікальна у світовому масштабі монографія. Окрім описового аспекту, особливо слід відзначити її документальну цінність. Монографія представляє собою дуже значущий внесок у розвиток описової та документальної лінгвістики і повинна бути перекладена на англійську мову та опублікована у видавництві, яке гарантує її включення у світовий обіг…».

: «Особливо слід відзначити статтю […] "Відображення давньоіндійського середнього роду в циганській", в якій автор показує, що двозначна форма множини іменників чоловічого роду — з нульовим закінченням або з закінченням -а — є продовженням старого протиставлення родів, втраченого в ряді індійських мов. […] Циганська мова втратила середній рід, але зберегла його слід у чисто формальному відрізненні закінчень множини. Це, очевидно, важливе відкриття».

Керівник наукової лабораторії мовної політики та вивчення менших мовних спільнот Університету імені Адама Міцкевича в Познані визначив опис Ослоном келдерарського діалекту як «повний і зразковий». На його думку, ця робота може стати «еталоном для граматичного опису певного мовного варіанту, наприклад, під час викладання лінгвістики». Основною проблемою цієї монографії за Віхеркевичем є російська мова видання.

Фредерік Кортландт вважає, що публікація Ослона про розподіл дифтонгів ei ~ ie в литовській мові є «прикладом хибного некритичного застосування методу приписки домінантних схем послідовностям морфем та їх екстраполяції без врахування фонетичного та аналогічного розвитку, що породило наступні акцентуаційні системи, та їх відносної хронології».

: «[…] чудова, добре науково опрацьована, написана і побудована граматика […]; безліч тем, особливо синтаксичних, яких раніше не було описано в жодній граматиці або вузькоспеціальному граматичному дослідженні про циганську мову. Граматика […] може багато в чому надихнути дослідників циганської мови і […] повинна стати зразком для циганської граматикографії».

Примітки

Джерела

Посилання