Старий стиль та новий стиль вказують на системи датування до та після зміни календаря, відповідно, що означав зміну юліанського календаря на григоріанський, який був прийнятий у різних європейських країнах між 1582 та 1923 роками.

В Англії, Уельсі, Ірландії та американських колоніях Британії відбулися дві зміни календаря, обидві в 1752 році. Перша змінила початок нового року з 25 березня (День Леді, свято Благовіщення) на 1 січня, зміну, яку Шотландія провела в 1600 році. У другому випадку відмовилися від юліанського календаря на користь григоріанського, пропустивши для цього 11 днів у вересні. . «До 1752 року парафіяльні книги, окрім заголовка нового року після 24 березня, який означав, наприклад, „1733“, мали ще один заголовок наприкінці наступного грудня із зазначенням „1733/4“. Це продемонструвало початок історичного 1734 року, хоча цивільний 1733 рік тривав до 24 березня. … Ми, як історики, не маємо виправдання для створення неоднозначності, тому повинні дотримуватися позначення, описаного вище в одній із його форм. Не варто писати просто 20 січня 1745 року, оскільки читачеві залишається гадати, чи ми застосували цивільний чи історичний рік. Дата повинна бути написана або як 20 січня 1745 (старий стиль; якщо це дійсно було за старим стилем), або як 20 січня 1745/6. Дефіс (1745-6) краще уникати, оскільки його можна інтерпретувати як позначення періоду часу.» Щоб врахувати обидві зміни календаря, автори використовували подвійне датування, щоб ідентифікувати певний день, даючи його позначення, відповідно до обидвох стилів датування.

Для таких країн, як Російська імперія, де не було коригування початку року.

Британія та її колонії або володіння

У Королівстві Велика Британія та його володіннях Закон про календар (новий стиль) 1750 року запровадив дві одночасні зміни до календаря. Перша, яка стосувалася Англії, Уельсу, Ірландії та британських колоній, змінила початок року з 25 березня на 1 січня з «наступного дня після 31 грудня 1751 року» (Шотландія вже внесла такі зміни 1 січня 1600 р.) Друга (фактично) прийняла григоріанський календар замість юліанського календаря. Таким чином, «новий стиль» може означати або коригування початку року, або прийняття григоріанського календаря, або поєднання того й іншого одночасно.

Коригування на початок року Під час запису британської історії зазвичай цитують дату, яка була спочатку записана на час події, але з номером року, скоригованим таким чином, щоб починатися з 1 січня.e.g. Останнє коригування може знадобитися через те, що початок цивільного календарного року не завжди був 1 січня та був змінений у різний час у різних країнах. З 1155 по 1752 рік цивільний або юридичний рік в Англії починався 25 березня (День леді);Nørby, Toke. The Perpetual Calendar: What about England? Version 29 February 2000. тому, наприклад, страта Карла I була записана в парламенті як 30 січня 1648 року (за старим стилем). У новіших текстах англійською мовою ця дата зазвичай відображається як «30 січня 1649» (новий стиль).Death warrant of Charles I web page of the UK National Archives. A demonstration of New Style, meaning Julian calendar with a start of year adjustment. Відповідною датою в григоріанському календарі є 9 лютого 1649 року, дата, до якої його сучасники в деяких частинах континентальної Європи зафіксували б його страту.

Позначення «старий сталь» / «новий стиль» особливо актуальне для дат, які припадають на період між початком «історичного року» (1 січня) та офіційною датою початку, якщо вони відрізняються. Так сталося 25 березня в Англії, Уельсі, Ірландії та колоніях до 1752 року та до 1600 року в Шотландії.

У Великій Британії 1 січня відзначали як свято Нового року ще з XIII століття, незважаючи на те, що зареєстрований (цивільний) рік починався 25 березня, , але «рік, який починався 25 березня, називався цивільним або юридичним роком, хоча частіше використовувалася фраза „за старим стилем“». Щоб зменшити непорозуміння щодо дати, навіть у напівофіційних документах, таких як парафіяльні книги, вважали за доцільне, розміщувати статутний заголовок нового року після 24 березня (наприклад, «1661»), а інший заголовок — з кінця наступного грудня 1661/62. Така форма подвійного датування вказує на те, що протягом наступних дванадцяти тижнів або близько того рік був 1661-им за старим стилем, але 1662-й — за новим стилем. Деякі більш сучасні джерела, часто більш академічні (наприклад, «Історія парламенту») також використовують принцип 1661/62 для позначення періоду між 1 січня та 24 березня за роки до введення календаря за новим стилем у Англії.Дивіться, наприклад, цей біографічний запис:

Прийняття григоріанського календаря

Завдяки прийняттю Закону про календар (новий стиль) 1750 року Королівство Великої Британії, Ірландське королівство та Британська імперія (включаючи більшу частину території, яка зараз є східною частиною США та Канади) прийняли григоріанський календар у 1752 році, врахувавши, таким чином, 11 днів. Після середи 2 вересня 1752 року відразу настав четвер 14 вересня 1752 року. Твердження про те, що бунтівники вимагали «Дайте нам наші одинадцять днів», виникли через неправильне тлумачення картини маляра Вільяма Хоґарта.

Інші країни Починаючи з жовтня 1582 року в католицьких країнах григоріанський календар було введено замість юліанського. Ця зміна була впроваджена згодом у протестантських та православних країнах, як правило, значно пізніше і, в останньому випадку, лише як цивільний календар. Отже, коли зустрічається поєднання старого та нового стилю, не обов'язково мається на увазі дата прийняття Великою Британією. Зміна «початку року» та зміна календарної системи не завжди приймалися одночасно. Подібним чином цивільне та релігійне установлення могло не відбутися одночасно або навіть узагалі. У випадку країн Східної Європи, наприклад, усі ці припущення були б невірними. Більшість країн Європи та їхніх колоній офіційно прийняли 1 січня як Новий рік трохи раніше, ніж вони прийняли григоріанський календар.

Франція У грудні 1582 року Франція прийняла григоріанський календар. Влада Франції змінила початок нового року на 1 січня з 1564 року. Раніше новий рік у Франції починався в різні дні: на Різдво, Великдень або 25 березня (День Леді).

Греція Інші країни східного православ'я зрештою прийняли григоріанський або новий стиль для своїх цивільних календарів, але більшість із них продовжує використовувати юліанський календар у Церкві. Останньою це зробила Греція в 1923 році. В історії сучасної Греції існує 13-денна різниця між датами за старим і новим стилем.

Румунія Румунія офіційно прийняла григоріанський календар 1 квітня 1919 року, який оголосив наступний день 14 квітня 1919 року. У 2019 році Національним банком Румунії відзначили 100-річчя цієї події, випустивши пам'ятну монету номіналом 10срібних лей.

Російська імперія У Росії григоріанський календар почав використовуватися на початку 1918 року, коли після 31 січня 1918 року відразу наступило 14 лютого 1918 рокуS. I. Seleschnikow: Wieviel Monde hat ein Jahr? (Aulis-Verlag, Leipzig/Jena/Berlin 1981, p. 149), which is a German translation of С. И. Селешников: История календаря и хронология (Издательство «Наука», Moscow 1977). The relevant chapter is available online here: История календаря в России и в СССР (Calendar history in Russia and the USSR). . Тобто, з 1 березня 1900 року між датами юліанського та григоріанського календарів існувала 13-денна різниця.

В англомовних виданнях зазвичай використовують знайомі терміни старого стилю та / або нового стилю для обговорення подій і особистостей в інших країнах, особливо стосовно країн колишньої Російської імперії та перших років радянської Росії. Наприклад, у статті «Жовтнева (листопадова) революція» Британіка використовує формат «25 жовтня (7 листопада за новим стилем)» для опису дати початку революції.

Швеція та Фінляндія

У Швеції та Фінляндії, яка тоді була частиною Швеції, григоріанський календар був введений з 1 березня 1753 року. Тоді різниця між двома календарями становила 11 днів, отже наступного дня після 17 лютого було позначено відразу 1березня, а отже, одинадцять днів з 18 по 28лютого 1753 року ніколи не було у Швеції.

У 1700 році була спроба поступового впровадження григоріанського календаря в Швеції. Цей план полягав у тому, щоб не враховувати всі високосні дні з 1700 по 1740 рік і таким чином зменшувати різницю між календарями кожні чотири роки. Однак після вдалого початку календарної реформи в 1700 році через Велику Північну війну шведська влада знехтувала пропуском високосних днів у 1704 та 1708 роках. Як наслідок, Швеція мала свій власний календар у той період, який називався шведським календарем, і, згідно з цим планом, лише з 1748 року шведський календар мав збігатися з григоріанським. Усе це змусило Карла XII у 1711 році ухвалити рішення, що в лютому 1712 року країна повернеться до старого календаря. Це було зроблено шляхом додавання додаткового високосного дня після звичайного того року: п'ятниця, 30 лютого 1712 року, так званий (позаштатний день). Минув ще 41 рік, перш ніж у Швеція ліквідували розходження.

Коли 17 вересня 1809 року за Фредріксгамнським мирним договором Велике князівство Фінляндське увійшло до складу Російської імперії, Фінляндія повернулася до юліанського календаря відповідно до законодавства цієї імперії. У результаті дати в певних контекстах часто використовувалися як за старим, так і за новим стилем.

Америка Європейські колонії в Америці прийняли календар за новий стилем, коли це зробили на їхній батьківщині. На території, яка зараз є континентальною частиною Сполучених Штатів Америки, на території французьких та іспанських володінь зробили це приблизно на 130 років раніше, ніж у британських колоніях. На практиці, однак, більшість збережених письмових записів на території, яка зараз йменується Канадою та США, Закон про британський календар 1751 року застосовувався за двадцять чотири роки до проголошення США незалежності. Джерела, що свідчать про територію сучасної Канади (Нова Франція) свідчать про запровадження календаря за новий стилем, оскільки Франція прийняла його в 1582 році. Така ж логіка подій стосується і Карибських островів.

На Алясці зміни відбулися після того, як США купили Аляску у Російської імперії. За п'ятницею, 6 жовтня 1867 року, прийшла п'ятниця, 18 жовтня. Замість 12 днів було пропущено лише 11, а день тижня повторювався в наступні дні, тому що в той же час Міжнародна лінія зміни дат була переміщена від східного кордону Аляски з Юконом до її нового західного кордону, тепер з Росією.

Перенесення дат історичних подій і можливі конфлікти дат

Зазвичай зіставлення дат нового стилю з датами старого стилю з коригуванням початку року приводить до невеликої плутанини для подій до введення григоріанського календаря. Наприклад, добре відомо, що битва під Азенкуром відбулася 25 жовтня 1415 року, в день святого Кріспена. Однак у період між упровадженням григоріанського календаря 15 жовтня 1582 року та його впровадженням у Великій Британії 14 вересня 1752 року може виникнути значна плутанина між подіями в континентальній Західній Європі та на британських територіях. Події в континентальній Західній Європі зазвичай описуються в англомовних джерелах за григоріанським календарем. Наприклад, день битви під Бленхеймом завжди вказується як 13 серпня 1704 року. В той же час, король Англії Вільгельм III прибув до Бріксема в Англії 5 листопада (за юліанським календарем), після того, як він відплив із Нідерландів 11 листопада (за григоріанським календарем) 1688 року..