Рання історія фентезі належить до періоду розвитку літератури, коли почали з'являтися перші твори, які можна віднести до жанру фентезі. Цей жанр характеризується наявністю фантастичних елементів, таких як магія, міфічні створіння, світи, які відрізняються від реального, і пригоди, які відбуваються у цих надреальних або магічних світах. Рання історія фентезі об'єднує твори, написані до появи сучасного розуміння фентезі як жанру, яке виникло приблизно в середині ХХ століття. Елементи надприродного та фантастичного були елементом літератури від її початку, хоча ідеї окремого жанру, у сучасному розумінні, менше двох століть.

Античність

Близький Схід

Епос про Гільгамеша писався кілька коколінь пізніше після передбачуваного правління короля Гільгамеша і розглядається як міфологізована версія його життя. Ця фігура іноді є впливовою і, рідше, фігурою в сучасному фентезі.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Gilgamesh», p. 410. . Деякі вчені вважають, що «Епос про Гільгамеша» вплинув на історію про Ноя та потоп.

Є декілька аргументів, які можна використовувати, щоб назвати «Епос про Гільгамеша» твором фентезі: Фантастичні створіння — у епосі зустрічається численні міфічні і фантастичні створіння, такі як монстр Енкіду, який є створенням божества. Магічні слова та дії — слова мають силу керувати духами, а магічне коло захищає чарівника від викликаних духів. Магічні предмети — лісовий пояс і листок, які надають Гільгамешу деякі переваги. Подорожі в надреальні світи — Гільгамеш вирушає в подорожі, що ведуть його до надреальних місць, таких як ліси і печери, де він зустрічає незвичайних істот. Моральні і філософські аспекти — сюжет епосу також розглядає важливі моральні та філософські питання, які часто притаманні фентезі, такі як смерть, божественність та життєва мудрість.

Південноазійський регіон

Ведична цивілізація, розташована навколо долини річки Інд, має давню традицію фантастичних історій і персонажів, що сходить до ведичної міфології. Кілька сучасних фантастичних творів, таких як RG Veda, використовують як джерело Ріґведу. У Рігведі наявні міфічні створіння: Агні (бог вогню), Варуна (бог неба та моря), Індра (бог грому і блискавки), та інші які мають свої унікальні характеристики та дії. У Ріґведі виражена віра в природний порядок та космос, і це може нагадувати фентезійну концепцію світу, де природа та магія відіграють важливу роль.

Фольклор брахманів був розвитком ранньої ведичної міфології та мав багато фантастичних історій і персонажів, зокрема в індійських епосах, таких як «Магабгарата» В'ясадеви та «Рамаяна» Вальмікі, обидва з яких мали вплив в Азії. Ось деякі з цих фентезійних елементів цих творів: міфічні і демонічні створіння, такі як Равана у "Рамаяні" та Асурас у "Махабхараті"; божества та магія; надприродні явища (летючі міста, магічні стріли, відомості про минулі та майбутні події); фантастичні місця (Аяодх'я та Ланка в "Рамаяні" та Індрапрастха та Вірата в "Махабхараті"); подорожі в інші світи. Панчатантра (Байки про Бідпая) мала вплив у Європі та на Близькому Сході. Для ілюстрації центральних індійських принципів політичної науки він використовував різні байки про тварин і чарівні казки. Розмовляючі тварини, наділені людськими якостями, тепер стали основною частиною сучасного фентезі.Richard Matthews (2002). Fantasy: The Liberation of Imagination, p. 8–10. Routledge. .

Байтал Пачісі (Вікрам і вампір) — це збірка різноманітних фантастичних історій, що розгортаються в обрамленні історії про зустріч між королем Вікрамадітєю та Веталою, ранньою міфічною істотою, схожою на вампіра. За словами Річарда Френсіса Бертона та Ізабель Бертон, Байтал Пачісі «це зародок, який досяг кульмінації в „Тисячах й одній ночі“ і який надихнув „Золотого осла“ Апулея, „Декамерон“ Боккаччо, „Пентамерон“ і весь цей клас жартівливої вигаданої літератури».Isabel Burton, Preface, in Richard Francis Burton (1870), Vikram and The Vampire.

Греко-римський світ

Класична міфологія рясніє фантастичними історіями та персонажами, найвідомішими (і, мабуть, найбільш актуальними для сучасного фентезі) є твори Гомера (грецького) та Вергілія (римського).John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Taproot texts», p 921

Внесок греко-римського світу у фентезі величезний і включає: подорож героя (також фігура обраного героя); магічні дари, пожертвувані для перемоги (включаючи перстень влади, як в історії про Гігеса, що міститься в «Республіці Платона»), пророцтва (оракул у Дельфах), монстри та істоти (особливо Дракони), маги та відьми з використанням магії.

Великий вплив на жанр фентезі справила філософія Платона. У християнській платонівській традиції реальність інших світів і всеосяжна структура великого метафізичного та морального значення надали змісту фантастичним світам сучасних творів.Stephen Prickett, Victorian Fantasy p 229 Світ магії багато в чому пов'язаний з римсько-грецьким світом. Уявлення Емпедокла про елементи часто використовуються у фантастичних творах як уособлення сил природи.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Elemental» p 313-4, Інші проблеми, окрім магії, включають використання таємничого інструменту, наділеного особливою силою (чарівна паличка); використання рідкісної магічної трави; і божественна фігура, яка розкриває таємницю магічної дії.

Міфи, особливо важливі для фентезі, включають: міф про титанів; Богів Олімпу; Пана; Тесея, героя, який убив Мінотавра (з лабіринтом); Персея, героя, який убив Медузу (з даром магічних предметів і зброї); Геракла, мабуть, найвідомішого грецького героя; Ахілла; загадкового Сфінкса; Одіссея; Аякса; Ясона (з аргонавтів); жінок-чарівниць, а також Цирцею, Каліпсо та богиню Гекату; Дедала та Ікара.

Фентезійні елементи, що притаманні античній міфології:

Античні міфи розповідають про багато божеств та героїв, які мають надприродні сили і характеристики. Наприклад, Зевс і Геракл у грецькій міфології, або їх аналоги у римській міфології - Юпітер і Геркулес. У міфології часто зустрічаються монстри і надприродні створіння, такі як Мінотавр, Цербер, Гідра і багато інших. Міфологія включає в себе різні форми магії, чар і заклинань, які божества і герої використовують для досягнення своїх цілей. Герої міфів використовують магічні предмети (наприклад, егіда, скринька Пандори, золоті яблука Гесперид). Герої міфології часто вирушають у подорожі в інші світи, такі як Підземне царство або Олімп, де вони зустрічають надприродні істоти і здають випробування. Міфи розповідають про епічні битви між богами і титанами, а також пригоди героїв, які відзначаються героїчними подвигами.

Середньовіччя

Східна Азія

Фігури китайських драконів вплинули на сучасне фентезійне використання дракона, змінюючи жадібного, абсолютно злого, навіть диявольського західного дракона; багато сучасних фентезійних драконів гуманні та мудрі.

Китайські традиції особливо вплинули на фентезі, відоме як шинуазрі, включно з такими письменниками, як Ернест Брама та Баррі Гьюгарт.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Chinoiserie», p 189

Даоські вірування про нейдзін та його вплив на бойові мистецтва мали значний вплив на уся, піджанр фільмів про бойові мистецтва, який іноді є фентезі, коли практика уся фіктивно використовується для досягнення надлюдських подвигів, як-от у Тигр підкрадається, дракон ховається.Eric Yin, «A Definition of Wuxia and Xia»

Ісламський Близький Схід

Найвідомішою художньою літературою в ісламському світі була «Книга тисячі й однієї ночі» («Арабські ночі»), яка була компіляцією багатьох стародавніх і середньовічних народних казок. Епос сформувався в X ст., остаточного вигляду досяг у XIV ст.; кількість і тип оповідань варіювалися від одного рукопису до іншого.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Arabian fantasy», p 51 У перекладі на англійську всі арабські казки часто називали «Арабські ночі», незалежно від того, чи з'явилися вони в «Книзі тисячі й однієї ночі» в будь-якій версії, і ряд казок відомі в Європі як «Арабські ночі», незважаючи на те, що цієї назви не існує в жодному арабському рукописі.

У XVIII столітті її вперше Антуан Галлан. З того часу ця епопея мала вплив на Заході.L. Sprague de Camp, Literary Swordsmen and Sorcerers: The Makers of Heroic Fantasy, p 10 Було написано багато наслідувань, особливо у Франції.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Arabian fantasy», p 52 Різні персонажі цього епосу самі стали культурними іконами західної культури, наприклад Аладдін, Синдбад і Алі-Баба. Частково його популярність, можливо, виникла через зростання історичних і географічних знань, тому місця, про які було мало відомо і тому дивовижні були правдоподібними, повинні були бути встановлені далі «давно» або далі «далеко»; це процес, який триває і, нарешті, досягає кульмінації у фантастичному світі, який мало пов'язаний, якщо взагалі є, з реальними часами та місцями.

Деякі елементи з перської та арабської міфології тепер поширені в сучасному фентезі, наприклад джини, багамути, чарівні килими, чарівні лампи тощо. Коли Френк Баум запропонував написати сучасну казку, яка б вигнала стереотипні елементи, він включив джина, а також гнома та фею до стереотипів.James Thurber, «The Wizard of Chitenango», p 64 Fantasists on Fantasy edited by Robert H. Boyer and Kenneth J. Zahorski,

Шах-наме, національний епос Ірану, є міфічним і героїчним переказом історії Персії. Популярною міфічною перською історією також був Амір Арсалан.

Європа Середньовічні європейські джерела фентезі зустрічаються в основному в епічній поезії та в Форнальдарсагасі, скандинавських та ісландських сагах, обидві з яких засновані на стародавній усній традиції. Вплив цих творів на німецьких романтиків, а також Вільяма Морріса та Дж. Р. Р. Толкіна означає, що їхній вплив на пізнішу фантастику був великим.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Nordic fantasy», p 692

Англосаксонські спільноти

«Беовульф» — одна з найвідоміших скандинавських казок в англомовному світі, яка справила глибокий вплив на жанр фентезі; Хоча вона була невідома протягом століть і тому не була розроблена в середньовічних легендах і романах, кілька фантастичних творів переказали цю історію, наприклад «Грендель» Джона Ґарднера.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Beowulf», p 107

Скандинавські спільноти

Скандинавська міфологія, яку ми знаходимо в Старшій Едді та Молодшій Едді, включає такі фігури, як Одін і його товариш Асір, а також гномів, ельфів, драконів і велетнів.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Nordic fantasy», p 691 Ці елементи були безпосередньо імпортовані в різні фантастичні твори та глибоко вплинули на інших, як самі по собі, так і через свій вплив на скандинавські саги, романтизм і ранніх письменників фентезі.

Форнальдарсагас, буквально розповіді про минулі часи, або легендарні саги, час від часу спиралися на ці старі міфи для фантастичних елементів. Такі твори, як сага про Ґреттіра, продовжували цю традицію; герої часто вирушають у небезпечні квести, де вони борються з силами зла, драконами, чаклунами, курганами та рятують прекрасних дівчат.John Grant and John Clute, The Encyclopedia of Fantasy, «Saga», p 831

У інших історичних сагах, як-от сага про Вельсунґів та книга про Нібелунгів, розповідається про конфлікти за трони та династії, які також відображають багато мотивів, які зазвичай зустрічаються в епічному фентезі.

Відправною точкою впливу fornaldarsagas на створення жанру фентезі є публікація в 1825 році найвідомішого шведського літературного твору Сага Фрітьофа, заснованого на Friðþjófs saga ins frœkna, і миттєво набула успіху в Англії і Німеччині. Кажуть, що її було перекладено двадцять два рази англійською, двадцять разів німецькою та один раз принаймні кожною європейською мовою, включаючи сучасну ісландську в 1866 році. Вона мала вплив на таких авторів, як Дж. Р. Р. Толкін, Вільям Морріс і Пол Андерсон, а також на весь жанр сучасного фентезі.

Кельтські спільноти