Пре́мія Фре́нка Не́льсона Ко́ула (), або скорочено — пре́мія Ко́ула () — одна з нагород, яку вручає математикам Американське математичне товариство та яку присуджують за видатні заслуги в одній з двох галузей математики: одна в алгебрі, друга у теорії чисел.. Названа в честь американського математика Френка Нельсона Коула, котрий обіймав пост секретаря товариства упродовж 25 років. Починаючи з 2000 року, кожну з премій вручають щотри роки, розмір кожної з них становить 5000 доларів.

Премію Коула з алгебри фінансував сам Френк Коул із коштів, наданих йому як подарунок при виході на пенсію; призовий фонд пізніше був збільшений його сином, що призвело до створення подвійної нагороди..

Щоб претендувати на отримання премії Коула, науковець має бути членом Американського математичного товариства або його стаття повинна бути опублікована у визнаному північноамериканському журналі. Перше нагородження відбулось у 1928 році, лауреатом премії з алгебри став , перше нагородження за здобутки в теорії чисел відбулось у 1931 році, нагороду отримав .

Лауреати премії Коула з алгебри Рік Лауреат Підстава для нагородження 1928 За його книжку «Algebren und ihre Zahlentheorie» («Алгебра та теорія чисел») 1939 за його праці з побудови 1944 Оскар Зарицький За його праці з алгебричних многовидів 1949 Ріхард Брауер За працю «On Artin's L-series with general group characters» («Про L-серії Артіна із загальними груповими ознаками») 1954 За його роботи, що сформували уявлення про напівпросту алгебру Лі та компактні групи Лі 1960 Серж Ленг За його працю «Unramified class field theory over function fields in several variables» («Нерозгалужена теорія полів класів над функціональними полями в кількох змінних») За його праці «Generalized Jacobian varieties» («Узагальнені різновиди Якобі») та «A universal mapping property of generalized Jacobians» («Властивість універсального відображення узагальнених якобіанів») 1965 Джон Ґріґґз Томпсон за їх публікацію «Solvability of groups of odd order» («Розв'язність груп непарного порядку») 1970 За його публікацію «On torsion-free groups with infinitely many ends» («Про групи без закруту з нескінченною кількістю кінців») За його статтю «Groups of cohomological dimension one» («Групи когомологічної розмірності один» 1975 За його статтю «Unitary algebraic K-theory» («Унітарна ») Деніел Квіллен За його статтю «Higher algebraic K-theories» («Вищі ») 1980 За його статтю «A characterization of Chevalley groups over fields of odd order» («Характеристика груп Шевалле над полями непарного порядку») За його статтю «Topics in the homological theory of commutative rings» («Теми гомологічної теорії комутативних кілець») 1985 Джордж Люстиґ За фундаментальну роботу з теорії представлень скінченних груп типу Лі 1990 Морі Сіґефумі За видатну роботу з класифікації алгебричних многовидів 1995 За розв'язання 2000 За його наукову працю з За важливу працю з розрізнення сингулярностей через загальні скінчені відображення 2003 За його роботу в теорії представлень і геометрії 2006 Янош Коллар За його видатні досягнення в теорії раціонально зв'язаних многовидів та за його яскраву роботу над гіпотезою Неша 2009 Крістофер ХеконДжеймс Маккернан за новаторську спільну роботу над багатовимірною біраціональною алгебричною геометрією 2012 За його роботу над груп 2015 Петер Шольце За його працю над , що привело до вирішення важливого окремого випадку гіпотези вагової монодромії Деліня 2018 За його новаторські дослідження теорії представлень, когомології та структури підгруп скінченних квазіпростих груп, а також широке застосування цієї роботи в інших галузях математики 2021 За керівництво групою, що розробляє алгебраїчну теорію модулів для K-стабільних многовидів Фано та працює над радикально новим підходом до особливостей програми мінімальної моделі з використанням K-стабільності

Лауреати премії Коула з теорії чисел Рік Лауреат Підстава для нагородження 1931 За його декілька статей з останньої теореми Ферма 1941 За його статтю «La théorie du corps de classes» («Теорія полів класів») 1946 За його статтю «A proof of the fundamental theorem on the density of sums of sets of positive integers» («Доведення основної теореми про щільність сум множин натуральних чисел») 1951 Пал Ердеш За велику кількість публікацій з теорії чисел 1956 За його статтю «The higher dimensional cohomology groups of class field theory» («Когомологічні групи вищої розмірності теорії полів класів») 1962 За його працю «Gamma extensions of number fields» («Гамма розширення числових полів») За його статтю «On the rationality of the zeta function of an algebraic variety» («Про раціональність дзета-функції алгебричного многовиду» 1967 За серію з трьох статей «Diophantine problems over local fields I, II, III» («Діофантові задачі над локальними полями I, II, III») 1972 За різні наукові публікації 1977 Горо Шимура За різні наукові публікації 1982 Роберт Ленглендс За новаторську працю з , рядів Ейзенштейна та За видатну роботу з еліптичних кривих та абелевих многовидів, особливо на раціональних точках скінченного порядку 1987 За його працю «Gauss's class number problem for imaginary quadratic fields» («Проблема чисел класу Гаусса для уявних квадратичних полів») За їхню спільну публікацію «Heegner points and derivatives of L-Series» (« та похідні L-ряду») 1992 Карл Рубін За його роботу в галузі еліптичних кривих та За його роботу над діофантовими задачами 1997 Ендрю Джон Вайлс За його роботу над теоремою про модулярність і останньою теоремою Ферма 2002 Генрик Іванец За фундаментальний внесок в аналітичну теорію чисел Річард Тейлор За декілька видатних досягнень у алгебраїчній теорії чисел 2005 Пітер Сарнак За фундаментальний внесок у теорію чисел 2008 Манджул Бхаргава За його революційну роботу над законами вищої композиції 2011 За їхнє чудове доведення 2014 Чжан Їтан За його роботу над обмеженими інтервалами між простими числами За їхню роботу над малими інтервалами між простими числами 2017 За його внесок в арифметику еліптичних кривих і модулярних форм 2020 Джеймс Мейнард За його статті: Small gaps between primes // Ann. of Math., 2015 («Невеликі проміжки між простими числами»), Large gaps between primes // Ann. of Math., 2016 («Великі проміжки між простими числами») та Primes with restricted digits // Inv. Math., 2019 («Прості числа з обмеженими цифрами»). 2023 Максим РадзивіллЗа їхню проривну статтю, Multiplicative functions in short intervals //Annals of Math. 183 (2016), pp. 1015—1056 («Мультиплікативні функції на коротких інтервалах») Джеймс НьютонДжек Торн За їхній дивовижний доказ знакового, популярного випадку гіпотез Ленглендса: а саме симетричної степеневої функторіальності для голоморфних модульних форм (зроблений у двох статтях: 1. Symmetric power functoriality for holomorphic modular forms, I. Publ. Math. Inst. Hautes Études Sci. 134 (2021), pp. 1-116 2. Symmetric power functoriality for holomorphic modular forms, II. Publ. Math. Inst. Hautes Études Sci. 134 (2021), pp. 117—152)

Примітки

Посилання Frank Nelson Cole Prize in Algebra Frank Nelson Cole Prize in Number Theory