Петро Васильович Ітя́ксов (при народженні — Петро Вацлавович Матула; 8 лютого 1922, Пилюгіно — 10 травня 2004, Новоросійськ) — український радянський і російський художник; член Спілки радянських художників України.
Біографія Народився 8 лютого 1922 року в селі Пилюгіному (нині Саратовська область, Росія) у багатодітній сім'ї колишнього військовополоненого першої світової війни чеха Вацлава Матули, який взяв шлюб з донькою саратовського купця Ітяксова та згодом поміняв ім'я на Василь та змінив прізвище на прізвище дружини. З дитинства почав малювати і першою його мистецькою школою стала ізостудія Палацу піонерів міста Енгельса. Перед німецько-радянською війною вступив до Саратовського художнього училищаВолодимир Пукіш. Улюбленими пейзажами новоросійського художника Петра Ітяксова-Матули стали засніжені Карпати. / Mukachevo.net. 14 березня 2011.
Під час війни розпочав службу у Чехословацькому піхотному батальйоні полковника Людвіга Свободи, що формувався в Бузулуці. Згодом був переведений до групи розвідників «Клим», яку закинули до глибокого німецького тилу — у протекторат Богемії та Моравії, для контролю переміщень німецьких військових частин. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 листопада 1985)Итяксов Петр Васильевич / Память народа. Юбилейная картотека. .
Після війни працював учителем малювання в Станіславській області, згодом вступив на третій курс Ужгородського художньо-промислового училища, яке закінчив у 1950 році. Навчався, зокрема, в Адальберта Ерделі. Дипломна робота — картина «Комсомольська бригада» (олія, керівник Йосип Бокшай).
До 1964 року мешкав і працював в Ужгороді. Член КПРС з 1959 року. Протягом 1964—1967 років мешкав і працював в Черкасах; у 1967—1969 роках — у Львові (мешкав у будинку на вулиці Верещагіна, № 2, квартира № 6 б); у 1969—1974 роках — в Елісті; з 1974 року — у Новоросійську, де працював ілюстратором газет, декоратором театру. Помер у Новоросійську 10 травня 2004 року.
Творчість Працював в галузі станкового (малював карпатські краєвиди та урбаністичні пейзажі) і монументального живопису (створював мозаїки, керамічні кахлі). Серед робіт: живопис
«Вечір над Ужем» (1952); «Зима в горах» (1955); «У Карпатах» (1957); «Водопій» (1957); «Вечір на Волзі» (1958); «Міський пейзаж» (1960); «На полонину» (1960); «Над Тисою» (1961); «Зима» (1963); «Черкаси» (1966); «Замовлення» (1969); «Станція у Карпатах» (1970); «По свіжому снігу» (1972); «З великої землі» (1974); монотипії серія «Ленінськими місцями» (1969—1970), «Розбуджений степ» (1970); «Калмичка» (1975). </div> мозаїки
стела «Декабристи» у селищі міського типу Кам'янці Воронезької області (1966, у співавторстві); стела «Чумаки» при в'їзді до Тернополя (1967); «50 років Радянської влади» у селищі Гусятині Тернопільської області (1968); на залізничному вокзалі в Елісти; в концертному залі «Літня естрада» та пансіонаті «Золоті піски» у місті Анапі Краснодарського краю. Брав участь в обласних виставках з 1952 року, всеукраїнських — з 1957 року. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1955 році, Елісті у 1972 році, Москві, Празі та Їглаві у 2002 році.
Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.
Примітки
Література Ітяксов Петро Васильович // ;