Капарот ()‎ — юдейський обряд, практикований деякими релігійними євреями напередодні Йом-Кіпура. В обряді є багато різних елементів, найвідоміший із яких — крутити живу курку чи гроші над головою тричі. Мета обряду — нагадати і дати відчути людині, що за гріхи належить суворе покарання, що має спонукати людину до каяття напередодні Судного дня. Зарізану курку чи гроші віддають бідним людям як пожертвування, тим самим збільшуючи свої заслуги перед Судним днем.

Етимологія

Капарот — множина слова капара ( ‎, яке означає «очищення» і походить від івритського кореня к-п-р («спокутувати»).

Практика

Капарот, за єврейським релігійним звичаєм, виконується у другій половині дня напередодні Йом-КіпуромShulchan Aruch Rama Orach Chayim 605:1. Для виконання ритуалу чоловік бере півня, а жінка — курку. Якщо немає можливості дістати півня або курку, можна замінити їх іншим кошерним птахом, за винятком голубів; дехто замінюють птицю живою рибою або використовують замість тварини гроші. Тримаючи птаха у правій руці, тричі вимовляють уривок «Бней-адам…» («Сини людські…»):

Сефарди уривок «Бней-адам…» не читають.

Потім, обертаючи курку чи гроші довкола голови, читають наступний абзац:

Після цього птицю відносять до шойхету (різнику) для ритуального забою птиці (шхити).

Півень

В одному з варіантів капарот півня обертають навколо голови, ріжуть відповідно до процедури шхити, а потім віддають на благодійність. У наш час капарот із живим півнем здійснюється, головним чином, у хасидських громадах.

Гроші У другому варіанті капарот гроші крутять навколо голови в невеликому мішечку або просто затиснутими в руці, а потім віддають їх на благодійність.

Сенс обряду Мета обряду капарот — це особиста підготовка людини до Йом-Кіпур. На курку символічно переносяться всі особисті гріхи людини, як аргумент наводяться слова Ісаї () у Священному писанні: «Навчіться робити добро… Тоді прийдіть — і розсудимо, говорить Господь. Якщо будуть ваші гріхи, як багряне, — як сніг убілю…». Ця релігійна практика вперше згадується у 853 році н. е. у книгах Натрона бен Гілая, гаона Академії Сури у Вавилонії, який описує її як звичай вавилонських та перських євреїв. У XIX столітті єврейські вчені пояснювали, що, оскільки івритом слово «гевер»Полное собрание Еврейской Библии. Дэвид Х. Стерн −1998 означає «людина» та «півень», півень може діяти й бути релігійним та духовним «заступником» людини. У громадах, де вирощують курей, зарізані птахи використовують для забезпечення продовольства для бідних сімей, часто через громадські організації, які організують такий розподіл.

Людині не слід думати, що, виконавши цей обряд, вона вже заслужила на відкуплення, але шляхом цього обряду вона має покаятися у своїх гріхах, ясно уявляючи собі: муки, які зазнає птах, були б справедливим покаранням їй самій (самому) за всі провини, — і сподіватися на милосердя до неї (нього) Всевишнього.

Прихильники використання грошей в обряді капарот вважають, що головне у капарот — щоб допомога дісталася нужденним, а коли капарот робиться з куркою, за цим складно простежити; крім того, мука тварин суперечить юдаїзму, точніше, міцве «цаар баалей хаім».

В обох версіях ритуалу, незалежно від того, чи використовуються в ньому гроші чи кури, благодійність є найважливішим елементом.

Історична суперечка Проти капарот рішуче виступали деякі рабини, у тому числі Моше бен Нахман, Шломо бен Адерет та Йосеф Каро. Вони вважали, що це неєврейський ритуал, що суперечить духу юдаїзму, в якому не допускається можливість жертвопринесення поза Єрусалимським храмом. Однак, він був схвалений рабином Ашером бен Єхіелем (1250—1327) та його сином Яковом бен Ашером (1269—1343). Ритуал особливо приваблював кабалістів, таких як Ісая Горовіц та Ісаак Лурія, які рекомендували вибирати для обряду білого півня, посилаючись насамперед на пророка Ісая 1:18 і знаходячи у встановлених обрядом формулах інші містичні алюзії. Як наслідок, практика стала загальноприйнятою серед ашкеназьких та хасидських євреїв у Східній Європі.

У книзі Шульхан арух сефардський рабин Йосеф Каро виступав проти проведення цього ритуалу. Згідно з аргументами, наведеними в Мішна брура, його думка ґрунтувалася на тому, що цей обряд надто нагадував неєврейські. Ашкеназький рабин Моше Ісерлес дотримувався іншої думки і закликав дотримуватися капароту.Шулхан Арух. Орах Хаим. 605:1 В ашкеназьких громадах, як правило, дотримуватись позиції Ісерлеса. Наприкінці ХІХ століття ортодоксальний рабин Каф а-Хаїм схвалив обряд капарот у сефардській громаді.

Див. також

Козел відпущення Спокута в юдаїзмі

Примітки

Література

И. Бирюкова История обряда капарот и его сегодняшняя практика в московских общинах

Посилання

Kapparah at the Jewish Encyclopedia online Kaparot: Yom Kippur In Crown Heights — slideshow by The Huffington Post Капарот ОНЛАЙН Капарот — обряд відкуплення Обряд «капарот» — відкуплення перед Йом-Кіпуром Обряд «капарот»