Сті́вен Ві́льям Го́кінг (також Го́кінґ, або Хокінг; ; , Оксфорд, Велика Британія — 14 березня 2018, Кембридж, Велика Британія) — англійський фізик-теоретик, космолог і автор багатьох книжок, директор з досліджень Центру Теоретичної Космології Кембриджського університету, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір та популяризації наукових знань. Обіймав посаду лукасівського професора математики між 1979 та 2009 роками.

Стівен Гокінг здобув світову популярність завдяки своїм науково-популярним книгам, у яких він доступно пояснював складні концепції космології та фізики. Його найвідоміша книга, «Коротка історія часу», стала бестселером і утримувалася у списку Sunday Times рекордні 237 тижнів поспіль.

Гокінг був видатним науковцем і членом престижних академічних спільнот, зокрема Лондонського королівського товариства та Папської академії наук. За свій внесок у науку він отримав Президентську медаль Свободи, найвищу цивільну нагороду США. У 2002 році BBC включила його до списку «100 найвидатніших британців», де він посів 25 місце.

Попри тяжке захворювання, бічний аміотрофічний склероз (хворобу моторних нейронів), діагностоване ще в молодості, Гокінг прожив понад 50 років після встановлення діагнозу, що значно перевищило прогнози лікарів. Він пішов із життя у 2018 році у віці 76 років, залишивши після себе величезний науковий та культурний спадок.

Життєпис Народився 1942 року. 1962 року закінчив Оксфордський університет і почав займатися теоретичною фізикою. Мав захворювання мотонейронів, бічний аміотрофічний склероз, перші ознаки якого виявилися в 21 рік. Спершу вони були слабкими: легка незграбність і кілька несподіваних падінь. Однак згодом, як можна було передбачити, знаючи природу захворювання, невиліковний стан лише гіршав. Діагноз став величезним потрясінням, однак допоміг Стівену визначити своє майбутнє:

1965 року одружився з Джейн Вайлд, пізніше в них народилися донька та двоє синів. На одруження він прийшов з тростиною. До 1974 року сім'я професора сама давала раду із захворюванням. На той час він ще міг самостійно їсти, вставати й лягати в ліжко, хоча довгі прогулянки були вже не під силу. За кілька років стало очевидним, що він більшу частину своїх днів проводитиме в колісному візку та потребує професійного доглядача.

1985 року захворів на пневмонію, яка дала серйозне ускладнення. Після необхідної операції втратив голос. Відтоді й до кінця життя йому була потрібна цілодобова допомога відданої команди людей.

Впродовж 30 років працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, тобто на тій самій посаді, що її 300 років тому обіймав Ісаак Ньютон.

У житті науковця були свої злети та падіння. 1990 року, після 26 років подружнього життя, вони з Джейн почали жити окремо, а за п'ять років розлучилися. Тоді ж, 1995 року, одружився вдруге — з однією зі своїх доглядальниць. Однак після 11 років життя їхня родина також розпалася на тлі звинувачень у тому, що професор під час цих стосунків був жертвою нападів. Сам науковець заперечував такі заяви. Поліція, провівши розслідування, сказала, що не виявила доказів цих тверджень.

Впродовж усього життя фізик не припиняв працювати. Дідусь трьох онуків, він і далі активно займався наукою, писав книжки. Він залишався оптимістом у плані свого фізичного здоров'я:

Сім'я Стівен Гокінг народився 8 січня 1942 року в Оксфорді у родині Френка та Ізобель Гокінг (до шлюбу Волкер). Його мати походила з родини лікарів у Глазго (Шотландія). З боку батька його прадід був заможною людиною в Йоркширі, але втратив статки через невдалу купівлю фермерських земель під час аграрної кризи початку XX століття. Сім'я змогла втриматися завдяки його прабабусі, яка відкрила школу у власному будинку.

Попри фінансові труднощі, батьки Гокінга здобули освіту в Оксфордському університеті: Френк Гокінг вивчав медицину та став дослідником у галузі тропічних хвороб. Ізобель Гокінг вивчала філософію, політику та економіку, а згодом працювала секретаркою в медичному дослідницькому інституті.

Сам Гокінг згадував про свого батька:

У 1950 році, коли батько Гокінга став керівником відділу паразитології в Національному інституті медичних досліджень, сім'я переїхала до Сент-Олбанса (графство Гартфордшир). Місцеві жителі вважали їх дуже розумними, але трохи ексцентричними. За обідом кожен міг мовчки читати книгу, а їхній будинок був великим, захаращеним і погано доглянутим. Попри це, сім'я жила доволі скромно та пересувалася на переробленому лондонському таксі. Коли батько Гокінга часто їздив на роботу до Африки, решта сім'ї одного разу провела чотири місяці на Майорці, гостюючи у подруги матері Беріл та її чоловіка — поета Роберта Ґрейвса.

Особисте життя 1965 року одружився з Джейн Вайлд, у цьому шлюбі народилися син Роберт (1967), донька Люсі (1970) і син Тімоті (1979). До 1980-х шлюб Гокінга вже довгий час переживав труднощі. Дружина відчувала перевтому через постійну присутність медсестер та асистентів у їхньому домі.

Знаменитість Гокінга стала випробуванням як для його родини, так і для колег. У світі його образ виглядав казковим, але жити відповідно до цього ідеалу було нелегко. Також між Стівеном і Джейн виникали релігійні розбіжності: він був атеїстом, а вона — глибоко віруючою християнкою, що спричиняло додаткову напругу в стосунках.

Після трахеотомії в 1985 році Гокінгу знадобився цілодобовий догляд, і медичний персонал працював у три зміни. Наприкінці 1980-х він зблизився з однією з медсестер, Елейн Мейсон. Деякі його колеги, доглядальники та родичі насторожено ставилися до неї через її сильний характер і надмірну опіку. У лютому 1990 року Гокінг повідомив дружині, що йде від неї до Мейсон, і залишив сімейний дім. Після офіційного розлучення в 1995 році він у вересні того ж року одружився з Елейн, заявивши: «Це прекрасно — я одружився з жінкою, яку кохаю.» У 1999 році Джейн Гокінг опублікувала мемуари Music to Move the Stars, у яких розповіла про свій шлюб із Гокінгом та його розпад. Книга викликала сенсацію в медіа, але сам Гокінг, як завжди у питаннях особистого життя, уникнув коментарів, сказавши лише, що не читає біографій про себе. Після другого шлюбу стосунки між Гокінгом і його родиною значно погіршилися — вони почувалися відстороненими та маргіналізованими.

На початку 2000-х років, протягом приблизно п'яти років, його сім'я та персонал все більше хвилювалися, що Гокінг зазнає фізичного насильства. Поліція проводила розслідування, проте вони були закриті, оскільки Гокінг відмовився подавати скаргу.

У 2006 році Гокінг і Мейсон тихо розлучилися, і Гокінг відновив ближчі стосунки з першою дружиною Джейн, своїми дітьми та онуками. Згадуючи цей щасливіший період, Джейн випустила перероблену версію своєї книги, яка отримала нову назву «Travelling to Infinity: My Life with Stephen» у 2007 році. Книга була екранізована у 2014 році у фільмі Теорія всього.

Смерть Гокінг помер у віці 76 років у своєму будинку в Кембриджі в ніч на 14 березня 2018 року. Причину смерті не було розкрито. Зазначено лише те, що він помер у спокої. Дата смерті Стівена Гокінга (з огляду на те, що він був всесвітньо відомим науковцем) є символічною, бо він помер у Міжнародний День Числа Пі. Цікаво й те, що Гокінг народився в день смерті Галілео Галілея, а помер в день народження Альберта Ейнштейна — обидва науковці, як і Гокінг, зробили дуже багато у вивченні гравітації.

Прах Гокінга був похований у Вестмінстерському абатстві у Лондоні 15 червня 2018 року поряд з могилами Ісаака Ньютона і Чарльза Дарвіна.https://1news.com.ua/tsikave/u-svoyiy-ostanniy-roboti-goking-zayaviv-pro-isnuvannya-paralelnih-vsesvitiv.html На пам'ятній плиті Гокінга викарбувані слова: «Тут поховано те, що було смертним зі Стіва Гокінга 1942—2018» та його найвідоміше рівняння. Він наказав це зробити щонайменше за 15 років до своєї смерті й обрав рівняння ентропії Бекенштейна-Гокінга як свою епітафію.

У червні 2018 року було оголошено, що слова Гокінга, поставлені на музику грецьким композитором Вангелісом, будуть передані в космос через супутникову антену європейського космічного агентства в Іспанії з метою досягнення найближчої чорної діри .

У березні 2019 року було оголошено, що Королівський монетний двір випустить пам'ятну монету номіналом 50 пенсів, яка буде доступна лише як пам'ятне видання, на честь Гокінга. Того ж місяця медсестра Гокінга, Патрісія Дауді, була виключена з реєстру медичних працівників через недоліки в догляді за ним та фінансові зловживання.

У травні 2021 року було оголошено, що між HMRC (Податковою та митною службою Великої Британії), Міністерством культури, засобів масової інформації та спорту, Кембриджською університетською бібліотекою, Групою музеїв науки та Естейт Гокінга була укладена угода «Acceptance-in-Lieu». Згідно з цією угодою, близько 10 000 сторінок наукових робіт Гокінга та інших документів залишаться в Кембриджі, а такі об'єкти, як його інвалідні візки, синтезатори мовлення та особисті пам'ятки з його колишнього кабінету в Кембриджі, будуть виставлені в Музеї науки. У лютому 2022 року в Музеї науки в Лондоні відкрилася виставка «Stephen Hawking at Work», яка стала початком дворічного туру цієї експозиції по Великій Британії.

Особисті погляди Був атеїстом. У британській політиці Гокінг був прихильником лейбористівПилаш Д. Пространство и время Стивена Хокинга: «Сейчас, больше чем когда-либо, для человечества важно сотрудничество» // Спільне, 15.03.2018.. У березні 1968 року брав участь в марші проти війни у В'єтнамі.

Підтримував ядерне роззброєння, охорону здоров'я та боротьбу зі змінами клімату; війну в Іраку 2003 року називав «військовим злочином», а також бойкотував конференцію в Ізраїлі через незгоду з політикою влади цієї країни щодо палестинців.

Гокінг виступав за колонізацію інших планет та розвиток космічних польотів через стурбованість тим, що життю на Землі загрожують раптова ядерна війна, генетично модифіковані віруси, глобальне потепління та інші небезпеки. На його думку, переселятися потрібно у найближчі 100 років, терміну 30 років цілком достатньо, щоб створити базу на Місяці, і 50 років — на Марсі.

Актуальність філософії На конференції Google Zeitgeist у 2011 році Стівен Гокінг заявив, що «філософія мертва». Він вважав, що філософи не встигають за досягненнями сучасної науки і не ставляться до неї достатньо серйозно, тому філософія більше не є корисною для пізнання. Гокінг стверджував, що вчені тепер стали основними носіями відкриттів у пошуку знань. Він вірив, що наукові теорії можуть вирішити філософські проблеми і привести до нового розуміння всесвіту та місця людства в ньому. Його погляди викликали як захоплення, так і критику. Однак, Гокінг також підкреслив, що такі поняття, як любов, віра та мораль, не можна пояснити через фізику. Він зазначив, що хоча фізика і математика не можуть визначити, як правильно поводитись, вони можуть допомогти людині логічно підходити до моральних питань.

Майбутнє людства

У 2006 році Гокінг поставив відкрите питання в Інтернеті: «У світі, який перебуває в хаосі політично, соціально й екологічно, як людство може пережити ще 100 років?», пізніше уточнивши: «Я не знаю відповіді. Саме тому я й поставив це питання — щоб змусити людей задуматися над ним і усвідомити небезпеки, з якими ми зараз стикаємося».

Гокінг висловлював занепокоєння, що життя на Землі перебуває під загрозою через такі можливі катастрофи, як раптова ядерна війна, генетично модифікований вірус, глобальне потепління, зіткнення з астероїдом або інші небезпеки, які людство ще не усвідомлює. Він заявив: «Я вважаю майже неминучим, що або ядерна конфронтація, або екологічна катастрофа в якийсь момент протягом наступних 1000 років ослаблять Землю». Однак така катастрофа глобального масштабу не обов'язково повинна призвести до вимирання людства, якщо людська раса встигне колонізувати інші планети до того, як катастрофа трапиться. Гокінг вважав, що космічні подорожі та колонізація космосу є критично важливими для забезпечення майбутнього людства.