Не плутати з іншим генерал-майором Паулем Гоффманном!

Пауль Вільгельм Отто Гоффманн (; 2 грудня 1885, Ноєнбург — 10 жовтня 1979) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту.

Біографія Син поштаря Отто Гофманна і його дружини Іди, уродженої Грец. Мати Пауля померла через 9 днів після його народження. 12 березня 1904 року вступив в армію, служив в піхоті. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. 30 листопада 1932 року звільнений у відставку. 1 липня 1935 року вступив в службу комплектування, служив в Імперському військовому міністерстві.

З 12 жовтня 1937 по 1 липня 1940 року — офіцер зв'язку Генштабу сухопутних військ при головнокомандувачі крігсмаріне. З 31 липня 1940 року — командир 333-го піхотного полку, з 17 квітня 1941 року — 717-ї, з 1 листопада 1941 по 1 серпня 1942 року — 342-ї піхотної, з 10 вересня 1942 по 16 лютого 1943 року — 382-ї навчальної, з 1 серпня по 17 вересня 1943 року — 147-ї резервної дивізії. 6 жовтня 1943 року відряджений до командувача полоненими в 4-му військовому окрузі. 10-19 січня 1944 року пройшов курс службовця табору для військовополонених. З 5 лютого 1944 року комендант табору для полонених офіцерів IV D біля Гоєрсверди.

Звання

Лейтенант (18 серпня 1905; патент від 17 лютого 1904) Оберлейтенант (18 лютого 1913) Гауптман (24 грудня 1914) Майор (1 лютого 1925) Оберстлейтенант (1 жовтня 1929) Оберст (1 червня 1932) Оберст служби комплектування (1 липня 1935) Оберст (1 квітня 1941) Генерал-майор (1 червня 1941)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (15 вересня 1914) 1-го класу (7 квітня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу (3 квітня 1915) Ганзейський хрест (Гамбург; 3 жовтня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (травень 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 квітня 1941) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 листопада 1941) 1-го класу (10 березня 1942) Орден Корони Румунії, командорський хрест з мечами (16 липня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (3 листопада 1942)

Посилання

Біографічні дані.