Юлія Іванівна Алещенко (до шлюбу Гапоченко; 1 жовтня 1980, Суми) — українська художниця і педагог; член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 2001 року та Національної спілки художників України з 2002 року. Лауреатка Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України та Премії імені Михайла ДерегусаАлещенко Юлія Іванівна. Циклова комісія «образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» / Сумський фаховий коледж мистецтв і культури імені Дмитра Бортнянського..

Біографія Народилася 1 жовтня 1980 року в місті Сумах (нині Україна). Дочка художника Івана Гапоченка. 2000 року закінчила Сумське вище училище мистецтв і культури імені Дмитра БортнянськогоГапоченко Юлія Іванівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 513., була ученицею Олександра СадовськогоАлєщенко Юлія Іванівна / pinterest.com.; 2004 року — Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (викладач В. Хмельницький).

Мешкає в Сумах. Викладає декоративно-прикладну творчість, композицію, рисунок, педагогічну практику у Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури імені Дмитра Бортнянського.

Творчість Працює у галузях станкового живопису та декоратино-ужиткового мистецтва (розписи, батик). У творах переважають пейзажні мотиви та цикли сюжетів на теми українських народних звичаїв та обрядів. Серед робіт:

«Свято» (1999); «Яблучний Спас» (2000, полотно, темпера); «Купальські квіти» (2000, картон, темпера); «Старий квартал» (2000); «Осінній натюрморт» (2002, картон, темпера); «Середина літа» (2003); «Кульбаба» (2003); «В обіймах весни» (2008); «Барви весни» (2010); «Весняний світ» (2010). </div> З 2000 року активна учасниця всеукраїнських, міжнародних, обласних виставок. Неодноразово брала участь в колективних виставках у Лебединському художньому музеїАлла Подвезько. Відверта розмова з мисткинею Юлією Алещенко / Лебединський міський художній музей імені Бориса Руднєва.. Персональна виставка відбулася у Сумах у 2002 році.

Окремі роботи зберігаються у Лебединському художньому музеї.

Примітки

Література