Отта Гелен Марі (уроджена Зілле; ), відома як Гелен Зілле, — південноафриканська політикиня. З 20 жовтня 2019 року обіймала посаду голови Федеральної ради Демократичного альянсу. Протягом двох термінів (2009—2019) була прем'єр-міністеркою і членом парламенту Західнокапської провінції. Обіймала посаду федеральної лідерки Демократичного альянсу (2007—2015) і була пані-мером Кейптауна (2006—2009).
Зілле є колишньою журналісткою й активісткою з боротьби проти апартеїду. На посаді журналістки в Rand Daily Mail наприкінці 1970-х років була однією з тих, хто викрив приховування смерті лідера «Чорної свідомості» Стіва Біко. Вона також працювала з Black Sash та іншими продемократичними групами протягом 1980-х років.
У липні 2007 року Національний прес-клуб обрав її провідною журналісткою 2006 року. А у 2008 році Зілле була обрана найкращим мером року у світі.
Раннє життя й кар'єра
Родина, початкова й вища освіта Гелен Зілле народилася в Гіллброу, Йоганнесбург, як старша дитина батьків, які окремо виїхали з Німеччини в 1930-х роках, щоб уникнути нацистських переслідувань через те, що дідусь по материнській лінії та бабуся по батьківській лінії були євреями.
Вважалося, що Гелен була внучатою племінницею берлінського художника Генріха Зілле. Раніше вона давала відповідні натяки сама, але відмовилася від них у своїй автобіографії, опублікованій у 2016 роціHelen Zille: Not Without a Fight, Cape Town 2016, S. 19–20 (ISBN 978-1-77609-042-6).. Берлінська генеалогиня Мартіна Роде документувала раніше, що в рукописних нотатках дядька Гелен Зілле — Генріха — була плутанина між людьми з однаковими іменами, але з різними місцями та датами народження.
Мати Гелен була волонтеркою у Консультаційному офісі південноафриканської правозахисної організації Black Sash. Поки її родина жила в Рівонії, Зілле здобула освіту в Йоганнесбурзькій школі Святої Марії у Вейверлі, одному з приватних навчальних закладів міста.
Вищу освіту — ступінь бакалавра мистецтв — здобула в Вітватерсрандському університеті.
Приблизно в 1969 році вона приєдналася до Young Progressives, ліберального молодіжного руху та Прогресивної партії, яка виступала проти апартеїду.
Політична журналістика Зілле розпочала свою кар'єру як політичної корреспондентки в газеті Rand Daily Mail у 1974 році. У вересні 1977 року міністр юстиції та поліції ПАР Дж. Т. Крюгер оголосив, що активіст проти апартеїду Стів Біко помер у в'язниці в результаті тривалого голодування. Зілле та редакторка Аллістер Спаркс були впевнені, що історія Крюгера була прикриттям. Пізніше Гелен отримала конкретні докази цього після того, як знайшла й опитала лікарів, залучених у цю справу.
Після публікації статті під заголовком «Жодних ознак голодування — лікарі Біко» міністр Крюгер негайно пригрозив заборонити газету, а самій Гелен погрожували вбивством. Пізніше Зілле та Спаркс були визнані винними в «тенденційному висвітленні», і газета була змушена опублікувати виправлення статті. Адвокат у цій справі — Сідні Кентрідж — згодом допоміг підтвердити точність свідчення Зілле, коли представляв сім'ю Біко під час розслідування його смерті. Це розслідування встановило, що смерть Біко стала результатом серйозної травми голови, але не виявило жодної винної особи.
Зілле звільлася з Rand Daily Mail разом із Аллістером Спарксом після того, як Anglo American, власник газети, вимагав, щоб Спаркс зменшила риторику газети щодо рівних прав.
Рух проти апартеїду Зілле брала активну участь у русі Black Sash протягом 1980-х років. Вона працювала в регіональних і національних керівних органах організації, а також була віцеголовою антипризовної кампанії Західнокапської провінції. За цей час вона була заарештована за порушення Закону про групові території, який розподіляв расові групи на різні житлові та ділові секції в міських районах у системі міського апартеїду, та перебування в «груповій зоні» без дозволу й отримала умовний термін. Пізніше Зілле та її чоловік запропонували свій дім як притулок для політичних активістів за надзвичайного стану 1986 року, і вона була змушена тимчасово переховуватися зі своїм дворічним сином.
Зілле також брала активну участь у проєкті South Africa Beyond Apartheid Project і Кейптаунському комітеті миру. Пізніше вона зібрала докази для комісії Голдстоуна, яка розслідувала спроби дестабілізувати Західнокапську провінцію перед виборами 1994 року.
Робота з освітньою політикою У 1989 році Зілле заснувала консалтингову компанію з питань державної політики, а в 1993 році їй запропонували посаду директорки з розвитку та зв'язків з громадськістю в Кейптаунському університеті. Протягом цього часу Зілле також очолювала керівний орган початкової школи Гроув, а в 1996 році успішно кинула виклик урядовій політиці, що обмежувала повноваження керівних органів щодо призначення персоналу.
Потім Зілле запросила Демократична партія (нині Демократичний альянс, ДА) написати проєкт політики щодо освіти в Західнокапській провінції. У 1999 році вона стала членом законодавчого органу провінції та була призначена членом Виконавчої ради з питань освіти.
У 2004 році Зілле стала членом парламенту від ДА. В Альянсі вона піднялася до рівня заступниці федерального голови та працювала національною речницею партії та речницею з питань освіти.
Мерство
Муніципальні вибори 2006 року На муніципальних виборах 2006 року ДА став найбільшою партією в Кейптауні, набравши 42,0 % голосів та випередивши Африканський національний конгрес (АНК). Унаслідок такої підтримки виборців та підтримки ДА від кількох менших партій 15 березня 2006 року Зілле була обрана мером Кейптауна 106 голосами проти 103 в опонента.
Зілле зіткнулася зі значною опозицією та конфронтацією з боку АНК. У вересні 2006 року провінційний міський виборчий комітет АНК на чолі з Річардом Дянті оголосив, що планує замінити міську систему мерів виконавчим комітетом. Це призвело б до зменшення повноважень мера, і правляча партія сама не змогла б призначити десять місць у комітеті, які натомість розподілялися б на основі пропорційного представництва. Дянті та Зілле погодилися зберегти поточну систему мерів, якщо АНК отримає два додаткових підкомітети в районах міста, які вже контролює. Таким чином питання було розв'язано.
Порушені проблеми й питання Зобов'язання Зілле як мера охоплювала роль підготовки Кейптауна як призначеного міста-господаря до Чемпіонату світу 2010 року та будівництво й фінансування Кейптаунського стадіону, який прийняв 8 футбольних матчів Чемпіонату світу ФІФА у 2010 році.
Особливу стурбованість Гелен Зілле викликала проблема зловживання наркотиками в Кейптауні, особливо зловживання кристалічним метамфетаміном. Гелен закликала сприяти створенню центрів реабілітації наркозалежних та подальшому фінансуванню з боку уряду для боротьби зі зловживанням наркотиками та зустрілася з місцевими громадами, щоб обговорити це питання.
Зілле заперечував проти планів включити метрополіцію до ширшої поліцейської служби, стверджуючи, що такий крок позбавить місцеві органи влади значних повноважень і надасть більше контролю в руки тодішнього комісара Національної поліції Джекі Селебі, який пізніше був засуджений за корупцію.
Досягнення Хоча завдання з надання житла покладено на провінційний, а не на місцевий уряд, Зілле стверджувала, що зусилля її муніципалітету щодо реформування списків з потреб житла та вдосконалення процесів перевірки також дозволили збільшити надання квартир з 3000 одиниць на рік відповідно до правил АНК до 7000 одиниць на рік між 2006 і 2008 роками під її адміністрацією як пані-мераThe role of Municipalities in the delivery of housing. , Knysna. Retrieved on 28 July 2019..
У статті під назвою «АНК виступає за бідність, а не за бідних», опублікованій незадовго до загальних виборів 2009 року, Зілле зазначила, що не існувало бюджетних асигнувань на модернізацію неформальних поселень під адмініструванням АНК, тоді як у 2007 році її адміністрація встановила спеціальний бюджет на забезпечення водою, електроенергією та каналізацією.
Як лідерка Демократичного альянсу
Вибори 15 березня 2007 року Зілле оголосила себе кандидаткою на місце колишнього лідера ДА Тоні Леона. Гелен із самого початку була фавориткою, її підтримували Західний Кейп, Гаутенг, Квазулу-Наталь, Мпумаланга, Північний Кейп, Фрі-Стейт і навіть Східний Кейп (протягом більшої частини часу ця провінція вважалася опорою її головного суперника Атола Тролліпа)Majova 2007.. 6 травня 2007 року Зілле була обрана новою головою ДА значною більшістю. Вона вказала, що очолюватиме партію поза парламентом для паралельного продовженням займання посади мера Кейптауна.
Порушені проблеми й питання Коли Гелен Зілле стала лідером DA, вона кинула виклик уряду партії більшості з кількох питаньMbeki and Zille meet on range of issues, Mail & Guardian, 28 August 2007. Retrieved on 28 July 2019..
Злочинність Особливе занепокоєння Зілле викликала реакція уряду на тривожну статистику злочинності, оприлюднену в липні 2007 року. Гелен звинуватила національний уряд у винагородженні злочинців шляхом розміщення осіб, засуджених за тяжкі злочини, на перше місце у своїх національних парламентських списках. Вона сказала, що прокуратура відновить підрозділи захисту дітей, південноафриканське бюро з боротьби з наркотиками та підрозділ Scorpions, усі з яких до цього були розпущені АНК.
У серпні 2008 року Зілле оголосила про пропозиції зі збільшення чисельності поліції до 250 000, найняття додаткових 30 000 детективів, покращення програми затримання, використання інформаційних технологій, а також про радикальну зміну системи правосуддя. Вона також зазначила, що новий всеосяжний план партії проти злочинів міститиме положення про Фонд жертв злочинів.
Здоров'я Зілле виступила проти суперечливого законопроєкту про внесення змін до національного законодавства про охорону здоров'я, який дозволяв ширше втручання держави в приватну охорону здоров'я. Зілле попередила, що держава зруйнує систему, й окреслила ймовірність того, що законопроєкт може вигнати тисячі кваліфікованих медичних працівників. Разом зі своєю політичною партією вона запропонувала альтернативний план охорони здоров'я щодо приватизації державної частки. Закон про внесення змін до Національного закону про охорону здоров'я набув чинності у 2013 році та передбачав створення нового Управління з дотримання стандартів охорони здоров'я.
Судова незалежність
Як керівник ДА, Зілле також часто ставила під сумнів незалежність судової влади в ПАР, у світлі передбачуваної поведінки президента Кейпського судді Джона Хлофа, який намагався вплинути на суддів Конституційного суду, щоб вони винесли рішення на користь президента АНК Джейкоба Зуми. Вона також посилалася на расизм, спрямований щодо тих, хто працює в судовій системі, і критикувала подвійні стандарти, які існують у судовій гілці.
Політичні дебати У червні 2008 року вона викликала президента АНК і кандидата в президенти 2009 року Джейкоба Зуму на публічне обговорення десяти ключових питань, таких як угода про зброю, розпуск Scorpions, ситуація в Зімбабве, ВІЛ/СНІД і трудове законодавство. Зума відмовився від дебатів.
Кампанія проти зловживання наркотиками й алкоголем Вісім членів групи під назвою Народний комітет боротьби з наркотиками та алкоголем (PADLAC) були заарештовані у вересні 2007 року біля поліцейської дільниці Мітчеллз-Плейн. Потім було заарештовано й Зілле, коли вона відвідала поліцейську дільницю для розслідування. Група PADLAC поширювала брошури в рамках кампанії проти зловживання алкоголем і наркотиками в Кейптауні. Поліція стверджувала, що вона підтримувала групи пильності, які виступають проти зловживання наркотиками. Пізніше того тижня Зілле постала перед магістратським судом Мітчелла за порушення Закону про регулювання зібрань. Очікувалося, що Зілле подасть до суду на міністра поліції за неправомірний арешт. Пізніше Зілле ненадовго постала перед магістратським судом Мітчелла разом із заарештованою групою PADLAC.