У контексті російсько-української війни, напередодні та після російського вторгнення в Україну 2022 року, ряд громадян РФ та інших національностей, що працювали або працюють на Росію, були викриті як шпигуни або агенти федеральної служби безпеки (ФСБ), служби зовнішньої розвідки Росії (СВР) та головного розвідувального управління (ГРУ). Законодавчо кожна служба має власні повноваження.
Розвідка Росії використовує для роботи за кордоном два види співробітників: агентів під дипломатичним прикриттям та агентів, яких називають «нелегалами». Другий різновид це оперативники без дипломатичної акредитації, часто витрачають роки на створення фальшивих особистостей, живуть тихим життям, хоча іноді вони потім переїжджають у інше місце/країну зі своїм партнером, який може знати або не знати про їхню шпигунську діяльність і дітей, які не будуть знати про їхню діяльність. Їх буває важко ідентифікувати, оскільки вони маскуються під звичайних людей.
«Контррозвідувальні зусилля з пошуку нелегалів останнім часом активізувалися, адже масштабність шпигунських операцій Москви робить це унікальною загрозою», — сказав Янез Стушек, директор словенської розвідувальної служби SOVA у червні 2022 року.
Ефективність російських шпигунів Думка російських оперативників щодо готовності України вступити у війну та готовності України до війни була катастрофічною невдачею, оскільки в лютому 2022 року російські військові очікували, що їх зустрінуть з розпростертими обіймами. Це частково пов'язано з тим, що приховані спроби Росії дестабілізувати Україну в другій половині 2021 року і на початку 2022 року зазнали невдачі. Російська розвідка також не змогла зрозуміти готовність Заходу підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. У дипломатичних колах ми бачимо провали, головним чином через масову висилку дипломатів. Однак є й певні успіхи — у кібервійнах, пропаганді у ЗМІ та на тимчасово окупованих територіях України. Набагато складніше визначити ефективність шпигунів на місцях в інших країнах.
Легальні агенти Крім «нелегалів», у 2022 і 2023 роках було ідентифіковано понад 600 російських дипломатів, яких було оголошено «персонами нон грата», їм було скасовано акредитацію, а деякі названі «співробітниками розвідки, які маскуються під дипломатів» або як такі, що становлять загрозу національній безпеці. Ці висилки дипломатів, як правило, не обходилися без наслідків. Росія вживала заходів у відповідь проти дипломатів, які працювали в посольствах у Росії.
Голова британської служби зовнішньої розвідки МІ-6 Річард Мур повідомив, що станом на липень 2022 року приблизно половина російських шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям, були вислані з Європи.
Нелегали Шпигуни під глибоким прикриттям, або «нелегали» — так називають агентів розвідки, які працюють без дипломатичного прикриття — були викриті в ряді країн. Багато з них, схожих на звичайних людей, були викриті завдяки поєднанню їхньої недавньої діяльності та підвищеної поінформованості влади.
Росія досить унікальна у використанні «нелегалів». Цим особам народженим в Росії змінюють громадянство, і вони витрачають роки на створення фальшивої ідентичності в іншій країні, перш ніж їх викличуть для виконання конкретного завдання, на виконання якого можуть піти десятиліття. Вважається, що кількість російських нелегалів не велика, ймовірно, менше 100 осіб, які працюють на ГРУ і СЗР, головною метою яких є зближення з політичними, культурними, промисловими і військовими організаціями, щоб мати можливість «визначити перспективників», тобто виявити осіб, які можуть бути завербовані іншими.
До «нелегалів» також належать місцеві жителі, завербовані Росією, та шпигунські групи, заслані з Росії чи інших країн, які симпатизують Росії.
Албанія У серпні 2022 року двоє громадян Росії 33-річна Світлана Тимофеєва і 25-річний Михайло Зорін, а також громадянин України Федір Алпатов, відкрито перелізли через стіну військового заводу, були помічені охоронцями, на яких вони напали з перцевим балончиком, перш ніж їх затримали. Один нібито зізнався, що він шпигував, за заводом який використовується для ремонту зброї. Троє перебувають під вартою. Тимофеєва, попросила притулку, стверджуючи, що зазнає переслідувань, якщо повернеться до Росії. Албанія погодилася на прохання про притулок. У травні 2023 року росіянин Михайло Зорін, який застосував перцевий балончик проти двох військових охоронців, залишається у в'язниці, інші вийшли на свободу.
Австралія У лютому 2023 року була викрита російська шпигунська група, до складу якої входили особи, що діяли під видом дипломатів, а також агенти під глибоким прикриттям. Група діяла в Австралії протягом 18 місяців, перш ніж її діяльність була розкрита Австралійською організацією розвідки безпеки (ASIO). Російських шпигунів тихо вигнали з Австралії протягом шести місяців, їхні візи не були продовжені або скасовані, через побоювання, що публічне вислання шпигунів може призвести до помсти Москви дипломатам та іншим австралійцям, які проживають у Росії.
Австрія У Відні в березні 2022 року 39-річного громадянина Греції росіянина на ім'я Анатолій або Александрос було викрито як шпигуна російської військової розвідки ГРУ. Коли поліція провела обшук у будинку вона виявила підслуховуючи пристрої, детектор радіосигналів, пристрій для пошуку прихованих підслуховуючих пристроїв і камер, а також телефони, планшети та ноутбуки, що містили 10 мільйонів файлів та саперний костюм. Результати розслідування австрійських спецслужб свідчать про наступне: Анатолій син колишнього офіцера російської розвідки ГРУ, який під час служби працював дипломатом у Німеччині та Австрії, пройшов навчання в Росії та здійснив 65 поїздок в інші країни з 2018 року. Незважаючи на отримання лише низьких соціальних виплат в Австрії, підозрюваний одночасно придбав кілька об'єктів власності у Відні, Росії та Греції. Під час спостереження за ним було помічено використання системи таємних схованок, де він залишав послання співробітникам російського посольства у Відні.
У квітні 2022 року Австрія після тривалого періоду коливань позбавила дипломатичного статусу трьох співробітників російського посольства у Відні та одного співробітника генерального консульства в Зальцбурзі. Причиною цього називали можливу причетність російських дипломатів до роботи на користь російських спецслужб.
Бельгія Бельгія — штаб-квартира НАТО. У жовтні 2021 року НАТО вислала вісім незаявлених офіцерів російської розвідки зі своєї місії НАТО, скоротивши місію лише до 10 осіб. У відповідь Сергій Лавров заявив, що весь персонал військової місії НАТО в Москві буде позбавлений акредитації. Обидві місії наразі закрито. У березні 2022 року Бельгія видворила 21 російського дипломата. Під виглядом техніків, прибиральниць, аташе та торгових представників усі виявилися співробітниками ГРУ, військової розвідки Росії, СВР, Служби зовнішньої розвідки Росії та ФСБ. Найвищою посадовою особою був Олексій Куксов, посол посольства та багаторічний офіцер розвідки. Куксов будучи резидентом відповідав за збір інформації від військових аташе, агентів розвідки та нелегальних агентів за кордоном про стан іноземних військових держав. У 2001 році Куксов закінчив військову академію, потім служив у військовій розвідці. Через чотири роки його підрозділ буде перетворено на російську шпигунську організацію, відому як Центр дослідження військового потенціалу іноземних держав (ЦИВПЗС).
Бразилія Три випадки російських шпигунів нелегалів, які діяли по всьому світу з бразильським даними, викликали у 2022 році тривогу в Бразильський поліції та підозри щодо систематичного використання країни для як проксі для стрибка далі нелегальними агентами. На думку слідчих, корупція, простота отримання свідоцтва про народження в Бразилії, а згодом і інших документів, включаючи паспорт, широке визнання бразильського паспорта сприяють шпигунству. Сергій Черкасов, затриманий у Нідерландах і відправлений до Бразилії в травні 2002 року, Михайло Мікушин, затриманий у Норвегії в жовтні, і ймовірний шпигун, викритий грецькою владою на прізвище Чмирєв, використовували свою бразильську особистість, щоб подорожувати світом, працюючи на російські спецслужби. Шляхом фальсифікації документів ними стали Віктор Мюллер Феррейра, Хосе Ассіс Джаммарія та Гехард Даніель Кампос Віттіх. Один з них, Сергій Черкасов в липні 2022 року був засуджений до 15 років ув'язнення в Бразилії за фальсифікацію особи. Запит США на екстрадицію Черкасова було відхилено в липні 2023 року, оскільки Бразилія схвалила його екстрадицію до Росії в квітні. Термін покарання суд зменшив до 5 років.
Болгарія 2 березня 2022 року бригадний генералhttps://www-24chasa-bg.translate.goog/bulgaria/article/11011467 Валентин Цанков, та генерал резерву болгарської армії, колишній військовий аташе в Лондоні (2004—2007) і Вашингтоні (2010—2011), був викритий, коли було виявлено, що він передавав секрети НАТО та ЄС до Росії. З'ясувалося, що у 1982—1983 роках вже будучи завербованим ГРУ пройшов оперативний курс для роботи в ГРУ у Москві. Цанков був заарештований після 2-3-місячного розслідування та звинувачений у шпигунстві з 2016 року, передаючи секретні дані на флешках до російського посольства. Двоє дипломатів, які працювали з ним, були вислані. У липні 2022 року в магазині зброї в Болгарії стався вибух, останній у серії з восьми вибухів, що починаються з 2011 року. Магазин належав торговцю зброєю Еміліану Гебреву, який у 2015 році пережив отруєння «Новачком», який була нанесений на дверну ручку його автомобіля, що призвело до того, що у 2020 році трьом громадянам Росії заочно висунули звинувачення у спробі вбивства. Один із обвинувачених, Денис Сергєєв, також пов'язаний з отруєнням Сергія та Юлії Скрипаль у 2018 році. Шість підозрюваних агентів російського ГРУ зараз знаходяться під слідством. 2 червня 2023 року на збройовому заводі в Карнобаті сталася вдруге пожежа. Підозрюється причетність Росії, а болгарський міністр прокоментував, що він «на 100 відсотків упевнений», що російські агенти відповідальні за попередній вибух у 2022 році. У березні 2023 року Микола Малинов, колишній болгарський депутат, звинувачений у шпигунстві на користь Росії як агент впливу, проти котрого запровадили санкції США за корупцію, обрали головою Міжнародного руху русофілів — групи, яка підпорядкована Міністерству закордонних справ Росії та нібито об'єднує членів із 40 країн. Малінов, який зараз перебуває під слідством і має заборону на виїзд, балотуватиметься на виборах у квітні 2023 року.
Чехія У вересні 2022 року багаторічного високопоставленого чеського дипломата, який мав найвищий рівень допуску, цілком таємно та працював у Міністерстві закордонних справ, спіймали на передачі Росії секретної інформації. Раніше була отримана інформація, що у Міністерстві може бути кріт, який спілкується з російськими шпигунами. Через кілька місяців контррозвідники ідентифікували його і таємно спостерігали за ним. В подальшому було встановлено, що він співпрацював зі Службою зовнішньої розвідки Росії (СВР) починаючи ще з 1990-х років. Він був завербований російською шпигунською службою під час роботи в одному з посольств Чехії в неназваній африканській державі. Кріт передавав інформацію через російське подружжя, в якій чоловік був агентом СВР.
Естонія У 2017 році естонська контррозвідка змогла ідентифікувати Артема Зінченко, як російського шпигуна з ГРУ. Того року його було засуджено і ув'язнено. Було встановлено, що шпигунську діяльність Зінченко почав у 2012 році заснувавши компанію, яка виробляла дитячі коляски — незабаром він почав експортувати їх до Ленінградської області Росії. Оскільки він був орієнтований на російський ринок, у нього була вагома причина часто подорожувати між Естонією та Росією. Зінченко передав матеріали керівництву ГРУ. Фальшивий бізнесмен збирав розвідувальні дані про збройні сили Естонії та інших країн-членів НАТО. Був помилуваний і обміняний у 2018 році, однак він повернувся до Естонії наприкінці 2022 року, шукаючи притулку, через незгоду з вторгненням Росії в Україну.