Князь Микола Васильович Рєпнін (, Санкт-Петербург, Російська імперія — , Київ, Українська Держава) — державний діяч Російської імперії, князь.

Життєпис Народився 8 квітня 1834 року в Санкт-Петербурзі в родині Василя Миколайовича Рєпніна-Волконського (у чині колезького асесора з 1843 року) та Єлизавети Петрівни Балабіної. Онук князя Миколи Рєпніна-Волконського, колишнього малоросійського генерал-губернатора, та його дружини Варвари, що за лінією свого батька Олексія була онучкою останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Мав молодших братів Петра (1836—1856) та Василя (1839—?) і сестру Варвару (1840/1841-1922).

Під час свого перебування в Яготині на початку 1844 року Тарас Шевченко створив портрет, на якому зобразив Миколу Васильовича та його сестру Варвару (за іншими даними, на портреті зображений їхній брат Василь).

Освіту здобув у Миколаївському училищі гвардійських юнкерів. З 1854 року служив у . Під час Кримської війни в 1854—1855 роках був у складі підрозділів, які захищали береги Санкт-Петербурзької губернії.

У 1857—1861 роках князь працював у російському посольстві в Парижі.

1862 року князеві надали військове звання ротмістра.

1865 року Миколу Рєпніна обрали пирятинським, 1878 — київським повітовим предводителем дворянства. За два роки, 1880 року, його обрали предводителем дворянства Київської губернії.

З 1866 року князь проживав у маєтку в Яготині, де впорядкував архіви, бібліотеку та колекції. Займався громадськими справами, зокрема, дбав про розвиток освіти, культури та науки. 1908 року Микола Рєпнін запропонував провести в Києві Всеросійську виставку; після її відкриття в 1913 році князь став її головою та опікуном.

1888 року князь був обраний київським почесним мировим суддею. 1892 року йому дали придворне звання гофмейстера, 1905 року — обергофмейстера. У 1894 та 1896 роках він був членом Сільськогосподарської ради Міністерства землеробства.

1901 року портрет князя написав художник Тимофій Сафонов.

У 1909—1917 роках князь Микола Рєпнін був членом Державної ради Російської імперії.

Помер 1 червня 1918 року в Києві.

Родина Був одружений із княгинею Софією Дмитрівною Волконською. У шлюбі народилося двоє дітей :

Вадим (1869—1912), одружений із Надією Вадимівною Семічевою; у шлюбі народилося двоє синів: Дмитро (1890—1960); Ігор (1892—1970); Микола (1919—1981); Ольга (1872—1953), одружена з герцогом .

Нагороди Орден Святої Анни Орден Святого Володимира Орден Святого Станіслава Орден Святого Олександра Невського Медаль «За бездоганну службу» Медаль «За 15 років служби» Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»

Примітки

Джерела