Пшедбор (Пшедбур) із Бжезя гербу Задора ( бл. 1387) — державний діяч Королівства Польського, підстолій краківський (1364–1370), маршалок Королівства Польського (1375–1378 та 1381–1387); вважається протопластою родини ЛянцкоронськихBoniecki Adam, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 2: Bonieccy h. Bończa — Chmieleńscy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900, s. 369..
Життєпис Був одним із трьох синів Збіґнєва з Бжезя — сєрадзького каштеляна та воєводи, володаря сіл Бжезя, Шарува, Домброви і Ґродковиців. Після батька одідичив Бжезе. Мав братів Збіґнєва, Вроцлава та Пакоша (Пакослава); з дружиною мали двох синів — Збіґнєва та ПшедбораBoniecki Adam, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 13: Krzemieniowscy — Lasoccy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909, s. 332..
Вперше згадку про Пшедбора з Бжезя в документах достовірно можна ідентифікувати 1357 роком, коли він без зазначення будь-якої посади засвідчував королівські документи. Імовірно, десь із цього часу перебував у королівському оточенні. З 1359 року лицар двору короля Казимира Великого, був його близьким соратником. Протягом 1364–1370 років обіймав посаду краківського підстоліяUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 106.. 1370 року король у своєму заповіті записав Пшедборові разом із його братами Збіґнєвом і Пакославом місто ВодзіславO śmierci Kazimierza, króla polskiego. W: Janko z Czarnkowa: Kronika Jana z Czarnkowa. Warszawa: E Wende i Sp., 1905.Тимур Горбач, З історії одного фальсифікату: привілей Казимира III для панів із Бжезя [w:] Przegląd Archiwalno-Historyczny, Tom VII, Poznań, 2020, s. 225—239.. Також, він отримав від цього короля у довічне володіння замок Огродзенець, в ремонт якого він вклав значні кошти. Янко із Чарнкова відзначив Пшедбора серед сановників, які приносили жертви в Краківському катедральному соборі після смерті короля. Він пожертвував 3 великі срібні чаші.
Пшедбор мав будинок у Кракові недалеко від Бохенської брами. Невдовзі став прибічником нового короля Людовика Угорського, близько 1375 року отримав посаду маршалка Королівства Польського, на якій перебував до кінця 1378 рокуUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 77.. Декілька разів у документах тих часів він згадується як маршалок краківськийUrzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 75.. Під час кривавого інциденту між поляками та угорцями у Кракові 7 грудня 1376 року, коли загинув краківський староста Ян Кміта та було вбито, за різними даними, від 75 до 160 угорців, Пшедбор сховав у своєму будинку двох угорських юнаків, улюбленців королеви. Проте, коли він пішов до замку, його слуги самі кинули двох угорців на поталу натовпуSobiesław Szybkowski, List Wawrzyńca Tariego, stolnika królowej Barbary Cylejskiej, do marszałka Królestwa Polskiego Zbigniewa z Brzezia z 13 VII 1413 roku, [w:] ROCZNIKI HISTORYCZNE, Rocznik LXXXII, 2016, s. 166..
Пшедбор супроводжував короля під час угорсько-польського походу на Волинь 1377 року, зокрема, взяв участь в облозі Холма, після цього з частиною польських військ прийшов на поміч королеві, який з угорськими військами тримав у облозі Белз. Після невеликої перерви, 1381 року Пшедбор знову став маршалком, обіймав цю посаду до кінця життя.
Посада маршалка королівства була пов'язана з функцією охмістра (управителя) королівського двору — ним також був Пшедбор, який наприкінці життя служив королеві Ядвізі, а після її одруження також королю Владиславу Ягайлу. За їхнього правління Пшедбор був також підскарбієм вавельським. 1387 року король записав Пшедбору 300 гривень польських грошів на замку та місті Добчицях з прилеглими землями, як відшкодування витрат на замок в Огродзенці, який був наданий Влодькові з Харбіновичів, чашнику краківському.
Помер Пшедбор із Бжезя на межі 1387–1388 років.
Примітки
Джерела Jerzy Wyrozumski, Przedbor z Brzezia, [w:] Polski słownik biograficzny, T. XXVIII, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 698—699.