Рафае́ль Філібе́ртович Естре́ла-Льо́пис (; , Вільянуева-де-Кастельйон, Валенсія, Іспанія — , Київ, Україна) — український філолог, літературознавець та перекладач іспанського походження.

Життєпис Народився 3 серпня 1918 року в селі Вільянуева-де-Кастельйон у провінції Валенсія.

У 1936—1939 роках брав участь у Громадянській війні в Іспанії на боці республіканців. Під час війни навчався в авіаційній школі в Іспанії, а наприкінці 1938 року був відправлений на навчання до Кіровобада (нині Гянджа, Азербайджан). Саме в той час фалангісти остаточно перемогли у війні, через що Естрела-Льопис не зміг повернутися в Іспанію.

Брав участь у німецько-радянській війні на боці СРСР.

1942 року вступив до Комуністичної партії Іспанії, а 1956 — до КПРС.

1948 року закінчив Харківський інститут іноземних мов. Того ж року влаштувався працювати в новоствореному Київському педагогічному інституті іноземних мов та двічі (в 1948—1955 і 1961—1975) був завідувачем кафедри іспанської філології. 1982 року вступив до Спілки письменників України.

Рафаель Естрела-Льопис перекладав твори іспанської літератури на українську та твори української літератури та написані російською мовою, зокрема Тараса Шевченка та Івана Франка, — на іспанську. Писав статті для Української радянської енциклопедії про іспанську, каталонську та португальську літератури.

Переклади На українську п'єса «Викрадення сабінянок» Хорхе Саламеа (з Борисом Теном) роман «Прибій» Хуана Гойтісоло (з К. Антоненко) роман «Околиці» Хуана Гойтісоло (з О. Стаєцьким)

На іспанську Із публікації вибраних творів Тараса Шевченка («Obras escogidas», Москва, 1964) повість «Художник» драма «Назар Стодоля» поеми «Перебендя», «Тарасова ніч», «Катерина», «Марія» «Автобіографія» Із публікації вибраних творів Івана Франка («Obras escogidas», Москва, 1972) драма «Украдене щастя» оповідання «Свинська конституція», «Ліси і пасовиська», «До світла» та ін.

Автор іспаномовних перекладів творів Олександра Корнійчука, Ярослава Галана, Олександра Копиленка та інших).

Нагороди Орден Червоної Зірки (6 січня 1943) Орден Червоного Прапора (7 березня 1943) Медаль «За відвагу» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня Медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Сім'я Мав сина Вікторіо — фахівця з колоїдної хімії, кандидата хімічних наук, провідного наукового співробітника Інституту біоколоїдної хімії НАН України.

Примітки

Джерела