Олексій Євгенович Кравченко (нар. 10 жовтня 1969, Москва) — радянський та російський актор театру і кіно. Народний артист Російської Федерації (2020); лауреат Державної премії Російської Федерації (2003).
Внесений до «чистилища» бази «Миротворець»Центр «Миротворець»: Кравченко Олексій Євгенович . Занесений до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.
Життєпис Народився 10 жовтня 1969 року в Москві в районі Москворіччя.
З дитинства захоплювався грою на гітарі, займався у джазовій студії. Після восьмого класу кинув школу і вступив на курси фрезерувальників, потім працював верстатником на заводі.
У 13-річному віці пройшов відбір на головну роль у картину Елема Клімова "Йди та дивись ". За спогадами актора, зйомки тривали дев'ять місяців, п'ять чи шість з яких він прожив один, оскільки режисер заборонив матері відвідувати його. Для зйомок був потрібен худий підліток, тому Кравченко постійно сидів на жорсткій дієті. Творці фільму були удостоєні в 1987 році Державної премії СРСР, проте Олексія не було включено до списку лауреатів через неповноліття. Його гонорар за фільм становив 3200 рублів.
Після закінчення ПТУ № 12 три роки відслужив у ВМФ.
В 1991 році вступив, а в 1995 році закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (курс Алли Казанської). З 1994 до 2001 року служив актором театру імені Є. Г. Вахтангова.
У 1995 році знявся в кліпі «Діма, помахай рукою мамі» (за мотивами одного з епізодів серії «Російський проєкт» 1995 року, що став одним із найвідоміших зразків соціальної реклами).
У 2007 році був прийнятий до трупи Московського художнього театру.
Крім іншого, є творцем та керівником групи «Гуарана». Музика у виконанні «Гуарани» звучала в серіалі «Російський спецназ».
З 2 вересня 2016 року — ведучий шоу «Екстрасенси проти детективів» на телеканалі « НТВ». Знявся у відеокліпі гурту «Любовні історії» на пісню «Скажи, зачем?».
Особисте життя З січня 1990 року був одружений з Алісою Кравченко, від якої у нього двоє синів: Олексій та Матвій. 2006 року вони розлучилися.
Потім одружився з акторкою Надією Борисовою (нар. 1979) — донькою актора Лева Борисова. Ксенію, доньку Надії від першого шлюбу, удочерив.
Визнання та нагороди
Лауреат молодіжної премії " Тріумф " (2001) Державна премія Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва за роль у фільмі «Зірка» (2003) Премія « Чайка» (2007, у номінації «Синхронне плавання» спільно зі своїми партнерами з вистави за спектакль «Людина-подушка») Заслужений артист Російської Федерації (20 серпня 2007 року) — за заслуги в галузі мистецтва Народний артист Російської Федерації (30 березня 2020 року) — за визначні заслуги в галузі мистецтва Медаль ордену «За заслуги перед Вітчизною» ІІ ступеня (18 травня 2022 року) — за визначний внесок у розвиток вітчизняної культури та активну громадянську позицію.
Творчість
Ролі у театрі
Театр імені Є. Вахтангова
«Життя є сон». «За двома зайцями» Михайла Старицького — Степан « Амфітріон» — Навкрат « Сірано де Бержерак» — Вальвер
Московський драматичний театр ім. О. С. Пушкіна
«Відверті полароїдні знімки». Режисер: Кирило Серебренніков — Нік
Московський художній театр імені А. П. Чехова
2005 — «Панове Головлєви» Михайла Салтикова-Щедріна. Режисер: Кирило Серебренніков — Павло Головльов 2004 — « Міщани» Максима Горького. Режисер: Кирило Серебренніков — Ніл 2007 — «Людина-Подушка» Мартіна Мак-Дона. Режисер: Кирило Серебренніков — Михайло 2009 — « Тригрошова опера» Бертольта Брехта. Режисер: Кирило Серебренніков — Браун 2012 — «Зойкіна квартира» Михайла Булгакова. Режисер: Кирило Серебренніков — Борис Семенович Гусь-Ремонтний 2013 — «Казка про те, що ми можемо, а чого ні» за прозою Петра Луцика та Олексія Саморядова. Режисер: Марат Гацалов — Олег Григорович Махмудов 2013 — «Ідеальний чоловік. Комедія». Постановка за творами Оскара Вайлда. Режисер — Костянтин Богомолов — Роберт Тернов, міністр гумових виробів 2013 — « Брати Карамазови» Федора Достоєвського. Режисер: Костянтин Богомолов — Іван Карамазов 2015 — «Мефісто». Історія однієї кар'єри. За романом Клауса Манна. Режисер: Адольф Шапіро — Гендрік Хефген 2016 — «Макбет». Трагедія Вільяма Шекспіра. Режисер: Ян Клята — Макбет
Фільмографія
— Йди та дивись — Фльора (Флоріан) Гайшун — — Російський проект — вартовий Діма / військовий у Чечні — Квіти від переможців — Сєрьога — Му-му — дворовий мужик — Мама — Василь Юрьєв — Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського — Костя, «Бугирь» — Рейнджер з атомної зони — Олексій Барсук — Різдвяна містерія — Максим — Фортуна — Вадим Сорокін (наречений) — Дві солдатики паперові (новела «Козаки-розбійники») — Бригада — Ігор Леонідович Введенський, підполковник КДБ/ФСБ (4—9, 11, 13—15 серії) — — Російські амазонки — Русанов — Зірка — сержант Аніканов — — Спецназ — капітан Володимир В'яземський (документальний) — Життя одне — Костянтин — Брейк-Пойнт / Break Point — — Ключі від безодні — Казбек — Джек-пот для Попелюшки — Льоня Усачов — Летюча миша (Україна) — Генріх — Втратили сонце — оперативник Лукін — Змотує вудки — заступник начальника ВБНОН — Убий мене! Ну, будь ласка — Жоров — 9 рота — капітан Бистров «Кохраман» — Загибель імперії (5-та серія: «Прорив») — штабс-капітан Рисін — Чоловічий сезон: Оксамитова революція — Вершинін — Рельси щастя — мужик з списом — Єралаш — випуск № 198 («Упав, віджався!») — Останній шукач — * — Май — Котельников — Дні надії (Україна) — Володимир, бізнесмен — Доросле життя дівчинки Поліни Суботіної — Віталій — Поцілунки занепалих ангелів — Володимир, брат Марини — Ти завжди будеш зі мною? (Росія, Україна) — Миша — Муха — Федор Мухін — Захист — Павло Степанович Морозов — Бумеранг — — Летючий загін — Павло Сергійович Кірсанов, підполковник ФСБ — Канікули суворого режиму — Сергій Гагарін — — Братани — Макар Ігнатович Крилов, майор / підполковник УБОЗу — Чорний баран — водій джипа — Ярослав. Тисячу років тому — Гаральд — Синдром дракона — Микола Володимирович Йолкін, син Володимира Йолкіна — Операція «Горгону» — Тишков — Круті береги — Андрій Бєляєв — Одкровення — незнайомець (серія № 17 «Бібліотека») — Брати — Костя Старостін — У зоні ризику — Віктор Негода, майор ФСІН — Петро Лещенко. Все що було... — Сергій Ніканорович Буренін, комендант Бухареста — Подвійний блюз — Ігор Крутицький — Фейк: Бережи себе — батько — Я більше не боюся — Ігор Миколайович Кольцов — Чоловічі канікули — Юрій Попов — Слід тигра — Хазов, полковник — Медсестра — — Дід Мороз. Битва Магів — Корочун — Куркуль — Куркуль, фермер — Отчий берег — Макар Морозов — Чужа особа — Єгор Олексійович Котов, майор юстиції — Канцелярський щур — Михайло Іванович Авдєєв, полковник поліції, начальник РУВС — Купчино — Микола Васильович Табанін, дільничний уповноважений, капітан міліції — Розфарбований птах / Nafarbené ptáče — Гаврило — Лев Яшин. Воротар моєї мрії — Олексій Хомич, воротар ФК «Динамо (Москва)» — Горизонт — полковник — Незакінчений бій — Микола Трошин — Смертельні ілюзії — директор шоу — Комета Галлея — Валерій Петрович — Пригрів — Павло Грицай, командир проросійських озброєних угруповань у війні на сході України — Казки Пушкіна. Для дорослих — Салтан, вождь племені тих, хто вижив (серії «Салтан» і «Лебідь») — Шугальов 3 — Калина — Сьома симфонія — Анатолій Іванович Серьогін, старший лейтенант НКВС — The Телки — Борис Борисович, батько Олени — Яничар — Ігнат Кречет — Дика — Єгор, бізнесмен — Найкращі в пеклі — Шіпіт, керівник
Примітки
Посилання
Інтерв'ю з Олексієм Кравченком Олексій Кравченко у МХТ ім. Чехова Олексій Кравченко: біографія, особисте життя, сім'я, дружина, діти