Свєнчиць або Свянчиц (пол. Świeńczyc) — шляхетський герб часів Великого князівства Литовського і Руського та Речі Посполитої.
Використовуюся близько 40 польськими, українськими, білоруськими литовськими шляхетськими родинами.
Опис У золотому (або блакитному) полі подвійний восьмираменний (патріарший) срібний хрест. Над щитом - намет з шоломом. Три страусові пір'їни знаходяться на коронованому шоломі. Золотий намет обшитий сріблом. Зустрічається зображення хреста з рівними та нерівними раменами.
Історія Назву герба виводять від "святий хрест", "святиня".
Історія герба пов’язана з ранньосередньовічним культом реліквій Чесного Хреста – ставротеків, що бере свій початок у IV ст., коли св. Олена, мати імператора Костянтина, доручила зробити розкопки на Голгофі, в результаті яких були виявлені елементи Дерева Страстей Христових. Цей хрест потрапив до Центральної Європи з Візантії у вигляді реліквій - копій животворчого хреста, більшість яких була створена в Константинополі за правління імператора Мануїла І Комніна (1143–1180). Широко відомий цей культ був і за часів Великого князівства Київського (Київської Русі).
Король Владислав ІІ Ягайло був великим шанувальником цих мощей, а після хрещення подвійний патріарший хрест став гербом династії Ягеллонів. Цей герб король Ягайло надавав також особливо заслуженим лицарям у королівстві Польщі та Великому князівстві Литовському і Руському.
Роди Згідно досліджень Т. Гайля герб Свянчиць використовували близько 40 польських, українських, литовських родів часів Великого князівства Литовського і Руського та Речі Посполитої: Хмара Черновський Гадомський, Голкон, Грабанський, Грабянський, Грабінський, Грабинський, Губінський, Губинський Ганісовський, Ганисьвський, Ганусовський Янцевич, Єнцевич, Язерницький, Єзерницький Корчевський, Корчовський, Кразовський, Кражовський, Крижевич, Кшижевич, Кутиловський Маєвський Новогродзький, Новогродський Пласевич, Плацевич, Плячевич, Плассевич, Пляссевич, Прусський, Пухальський Радзейовський, Радзієвський, Радзішевський, Розанський, Рожанський, Ружанський Сєскевич, Сіскевич, Сталевський, Шостаковський Свєнчиць, Свєнцик, Свянцик, Свянчиць, Свенчиц Урзендовський, Урзандовський, Уржендовський Вілланд Зампсик, Зампсиц (Zampszyc).
Джерела Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584. Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3. Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728. Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.