Єлле Франсуа Марія Ван-Дамме ( / ; 10 жовтня 1983, Локерен, Бельгія) — бельгійський футболіст, центральний / лівий захисник та лівий півзахисник. Виступав за клуби Бельгії, Англії, Німеччину, Нідерланди та США. Також зіграв понад 30 матчів за національну збірну Бельгії.

Клубна кар'єра Ранні роки Футболом розпочав займатися у 6-річному віці у «Локерені». За декілька сезонів привернув до себе увагу багатьох європейських клубів. У 1993 році перебрався до академії «Беверена», але вже 1998 року повернувся до «Локерена».

У 2001 році перебрався до «Жерміналь Беєрсхота». Антверпенський клуб одразу ж почав підпускати юного гравця до основного складу. Під керівництвом Франкі ван дер Ельста зіграв свої перші хвилини у Лізі Жупіле. Провів 7 матчів у чемпіонаті Бельгії та 1 поєдинок у кубку Бельгії. «Беєрсхот» мав партнерську угоду з «Аяксом», тому вже в лютому 2002 року Єлле прийнняв пропозицію від нідерландського клубу прибути до нього на перегляд.

«Аякс» Влітку 2002 року підписав повноцінну угоду з «Аяксом», де вже виступали його співвітчизники Веслі Сонк та том Сотерс. Дебютував за першу команду 12 квітня 2002 року. Яскраво себе проявив у Кубку Нідерландів. У матчі проти «Спарти» вийшов замість капітана Крістіана Ківу (за рахунку 4:0 на користь «Аякса»). У складі «Аякса» не лише виграв Ередивізі цього сезону, а також потрапив до попереднього списку гравців, які готувалися до фіналу кубку Нідерландів проти «Утрехта». Окрім цього, у складі «Йонг Аякса» став переможцем чемпіонату U-23, а з командою Яна Олде Рікерінка дійшов до півфіналу Кубку Нідерландів.

Сезон 2002/03 років розпочав у Лізі чемпіонів як основний гравець, дебютував у програному (0:1) виїзному матчі проти «Інтернаціонале» (відіграв усі 90 хвилин). Але в листопаді 2002 року зламати палець на нозі. Після закінчення сезону підписав 3-річний контракт з нідерландським топ-клубомJelle van Damme tekent voor drie jaar bij Ajax . Наступного сезону допоміг «Аяксу» знову вийти до групового етапу Ліги чемпіонів, але шансів зіграти в першій команді, яка виграла чемпіонат, у нього було небагато, а клуб на фланзі захисту віддав перевагу бразильцю Максвеллу. У складі «Аякса» двічі ставав чемпіоном країни (2002 і 2004), виграв національний кубок (2002) та Щит Йогана Кройфа (2002). Загалом за «Аякс» провів 33 поєдинки.

«Саутгемптон» Через нестачу ігрової практики футболістаgva.nl, 6 juni 2004, "Jelle Van Damme van Ajax naar Southampton" у червні 2004 року клуб вирішив прийняти пропозицію про купівлю Ван-Дамме за 2,5 мільйони британських фунтів від представника англійської Прем'єр-ліги «Саутгемптона». Силова гра англійського футболу повинна була підходити йому більше, ніж нідерландський чемпіонат. Єлле довелося конкурувати з 36-річним досвідченим фланговим захисником та колишнім гравцем збірної Грем Ле Со. Ван Дамм грав у команді разом з Джеймсом Бітті, Пітером Краучем, Джеймі Реднаппом і Кевіном Філліпсом, серед інших. Під час свого перебування в «Саутгемптоні» ігрової практики отримував небагато, зіграв шість матчів у сезоні 2004/05 років, в якому клуб вилетів у Чемпіоншип.

Оренда у «Вердер» Сезон 2005/06 років провів в оренді в клубі німецької Бундесліги «Вердер» (Бремен)gva.be, 30 juni 2005, "Southampton leent Jelle Van Damme seizoen aan Werder Bremen" , але знову грав нерегулярно, зіграв вісім матчів (з них — три у старті), але разом з «музикантами» став срібним призером Бундесліги. У німецькому клубі став одноклубником Торстена Фрінгса, Тіма Боровскі, Жоана Міку та Мірослава Клозе та інших. Під керівництвом тренера Томаса Шаафа у гравця було небагато можливостей для виходу на поле, частково через те, що він отримав травму наприкінці вересня 2005 року, саме тоді, коли він виборов собі місце в основі. Загалом зіграв у восьми матчах чемпіонату, одному кубковому матчі та одному матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів. Також відзначився одним голом. По завершення сезону німецький клуб на продовжив оренду, тому Ван-Дамме повернувся до Англії.

«Андерлехт»

У пошуках ігрової практики повернувся на батьківщину, щоб у червні 2006 року за 500 000 євро відступних підписати контракт з «Андерлехтом», де став дублером лівого захисника Олівьє Дешахта. Але після приходу на посаду головного тренера Аріель Якобс, проявив себе на позиції атакувального лівого півзахисника, доки остаточно не витіснив з вище вказаної позиції свого одноклубника Барта Гора на постійній основі. Єлле мав проблеми зі здоров'ям і повинен був перенести операцію на нозі в грудні 2008 року, після чого залишив поле на два місяці. Загалом його чотирирічний період в «Андерлехті» став набагато успішнішим, оскільки Єлле разом з командою виграв два розіграші Ліги Жупіле (ще двічі ставав срібним призером) і Кубок Бельгії 2008 року, а також декілька разів виступав на групових етапах Ліги чемпіонів. З роками став одним із ключових гравців «пурпурно-білих» і став улюбленцем вболівальників. На лівому фланзі використовувався як у захисті, так і в півзахисті. Єлле відзначився голом у переможному (2:1) поєдинку проти принципового суперника «Брюгге», завдяки чому виграв другий з вище вказаних чемпіонських титулів у 2010 році. Щороку з'являлося багато клубів, які цікавилися Єлле. Під час зимового трансферного вікна 2009 року у послугах Ван-Дамме були зацікавлені й декілька клубів зі Східної Європи, серед яких був і казанський «Рубін», який потребував посилення лінії оборони. Проте в підсумку генеральний менеджер «Андерлехта» Герман ван Голсбек заявив, що Єлле не залишить клуб до кінця сезону. Сам же Ван-Дамме в інтерв'ю фламандській газеті «Het Laatste Nieuws» заявив, що йому приємно дізнатися про інтерес з боку такого клубу як «Рубін», але оскільки дружина Йелле, Елке, вагітна, Ван Дамме не побажав їхати в Росію поодинці, але зазначив, що буде готовий обговорювати трансфер у жовтні 2009 року, коли очікується народження сина. Проте найнаполегливішим став прямий конкурент «Андерлехта», «Стандард» (Льєж), який сподівався викупити Ван Дамма влітку 2009 року, але гравець залишився з «пурпурно-білими». У «Стандарда», щоправда, на захисника залишилися чималі гроші. Клуб був готовий заплатити «Андерлехту» трансферну суму в 5 мільйонів євро, а самому Ван Дамму пропонували зарплату в 1,5 мільйона євро на рік. На той час така пропозиція вдвічі перевищувала річну зарплату таких гравців, як Стівен Дефур (капітан і володар нідерландської «Золотої бутси») і Милан Йованович (Найкращий професіональний футболіст року і володар «Золотої бутси»). Ван-Дамме зіграв за «Андерлехт» 148 матчів, у яких відзначився 18-ма голами.

Під час перебування у Брюсселі став джерелом неприємного інциденту, коли захисник «Стандарда» Огучі Оньєву звинуватив його в расизмі, стверджуючи, що Єлле назвав його «брудною мавпою» під час плей-оф Чемпіонату 2008–09 років між клубами . Згодом Огучі подав до суду на Ван Дамма, хоча в лютому 2011 року після зустрічі між двома гравцями позов було відкликано, оскільки Ван Дамм вибачився за будь-яку образу, яку він міг зробити.

«Вулвергемптон Вондерерз» У червні 2010 року повернувся до Прем'єр-лігу, став гравцем «Вулвергемптон Вондерерз». Ван-Дамме підписав трирічну угоду з можливістю продовження ще на один рів, як повідомляється за суму відступних у розмірі 2,5 мільйона фунтів стерлінгів. Тренер «Вовків» Мік Маккарті деякий час наполягав на його приході та зумів випередити у боротьбі за гравця такі клуби, як «Вест-Бромвіч Альбіон» і «Фулгем», а також казанський «Рубін». За умовами про перехід до «Андерлехту» в 2006 році, «Саутгемптон» повинен був отримати від 10 до 15 % від гонорару, отриманого «Вовками», що склало близько 300 000 фунтів стерлінгів. Через декілька тижнів після переходу зізнався, що хотів би залишитися в «Андерлехті», але керівництво не задовільнило його пропозиціюSporza.be, 26 juli 2010, Van Damme: "Ik wilde graag bijtekenen" .

Спочатку бельгійцю було важко адаптуватися. Через деяких колишніх одноклубників по «Андерлехту» давав зрозуміти, що сумує за Бельгією, після чого в ЗМІ відразу ж виникло багато припущень про можливе повернення до колишнього клубуVoetbalkrant.com, 29 september 2010, Jelle Van Damme spreekt: "Ik mis België" . Згодом з'явилися чутки про перехід до «Стандарда». Але невдовзі льєжський клуб оголосив на своєму офіційному сайті, що Ван-Дамме більше не є варіантом для клубу через занадто високу суму відступних. Згодом ним зацікавився й «Брюгге». Своїм першим та єдиним голом за «Вовків» відзначився 11 вересня 2010 року в поєдинку проти «Фулгема». Ван-Дамме провів лише 6 поєдинків за «Вулвергемптон». Проте йому не вдалося адаптуватися в клубі, і 29 листопада 2010 року підписав попередню угоду про повернення в Бельгію, на три з половиною роки з льєзьким «Стандардом», після шести зіграних матчів за клуб з Мідлендса .

«Стандард» (Льєж) Повернення Ван-Дамме до Бельгії офіційно підтвердили в січні 2011 року, після відкриття трансферного вікна. Як виявилося, заява про незацікавленість у футболісті була оманою, щоб випередити конкурентів. Люк Девро, головний тренер «Брюгге», оголосив у ЗМІ після переходу Ван-Дамме в «Стандард», що «Брюгге» уклав угоду як з «Вулвергемптоном», так і з самим гравцемVoetbalkrant.com, 30 november 2010, Devroe: "Had akkoord met Wolverhampton en Van Damme" . Незважаючи на цю угоду, гравець зрештою опинився у Рушів. Голова Роджер Ванден Сток назвав Ван-Дамме «нестабільним хлопчиком» після його повернення до Бельгії. Зрештою клуб заплатив «Вулвергемптону» 3 500 000 євро.

Ван-Дамме, лівий захисник за профелем, в «Стандарді» виступав у півзахисті, разом із Акселем Вітселем, Стівеном Дефуром і Камарою. Дебютував у «Стандарді» 23 січня у програному (0:2) поєдинку проти свого колишнього клубу, «Андерлехта» . У липні 2011 року, як і в «Андерлехті», тренер Хосе Ріга призначив його капітаном команди. Його виступи в «Андерлехті» ніколи не було проблемою в Льєжі, і донині він є одним із небагатьох колишніх гравців, яких ніколи не освистували у клубіhln.be, 17 juni 2019, "Van Beerschot tot Antwerp: Jelle Van Damme neemt afscheid van negende club in rijkgevulde carrière" . У 2011 і 2016 роках з командою вигравав кубок з Льєжом. За 5,5 років провів за «Стандард» 205 матчів, у яких 22 рази відзначився голом.

«Лос-Анджелес Гелаксі»

26 січня 2016 року було оголошено, що Єлле Ван-Дамме вільним агентом приєднався до «Лос-Анджелес Гелаксі». Він став одноклубником, зокрема, Роббі Кіна. Дебютував за нову команду 24 лютого 2016 року в чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів КОНКАКАФ проти «Сантос Лагуни». У своєму першому сезоні в США став стабільним гравцем захисту, номінувався на нагороди «Новачок року» і «Захисник року». 3 серпня 2017 року викликаний на Матч всіх зірок МЛС. Таким чином, він був визнаний одним з найкращих гравців MLS того сезону. Ван Дамм вийшов у стартовому складі на матч проти «Реала», де грав разом з Кака, Бастіаном Швайнштайгером і Давідом Вільєю. У другому сезоні в американському клубі став капітаном команди. За два сезони зіграв 55 матчів за «ЛА Гелексі», в яких йому вдалося відзначитися 2-ма голами.

«Антверпен» У серпні 2017 року повернувся до Бельгії, після того як «Антверпен» викупив контракт футболіста за 235 000 доларівLA Galaxy bevestigt transfer Van Damme naar Antwerp: "Bedankt, Jelle" . Гравець пояснив, що основною причиною відходу з «Гелексі» було те, що він хотів бути ближче до своїх дітей. У свою чергу «Гент» також планував повернути колишнього гравця «Андерлехта» і «Стандарда» до Бельгії. Підписав контракт на два сезони з клубом з Босейлстадіоном. «Антверпен» став його дев'ятим клубом у насиченій кар'єрі.

Два роки по тому, однак, не отримав пропозицію про продовження контракту, незважаючи на те, що швидко став основним гравцем команди. На початку другого сезону перебування в «Антверпені» планувалося розпочати переговори про продовження контракту. Потім у нього виник конфлікт з тренером Ласло Белені. Загалом провів 58 матчів за «Антверпен», у яких йому вдалося відзначитися одним голом.

«Локерен»