Яків Володимирович Павленко (24 січня 1954 — 19 жовтня 2024) — український астроном і астрофізик, дослідник зір малих мас, екзопланет та екзокомет, лауреат Премії НАНУ імені М. П. Барабашова та Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія Народився у 1954 році у селі Макалевичі (Житомирська область, Україна).

Освіта У 1976 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, де залишався працювати до 1979.

Яків Павленко був учнем Миколи ЯковкінаЛозицький, В.Г. (травень 2015). М.А. Яковкін – талановитий вчений, вчитель і наставник (до 100-річчя з дня народження). Астрономія та фізика космосу в Київському університеті : Збірка тез доповідей Міжнародна конференція в рамках IX Всеукраїнського фестивалю науки. Київ, 25—29 травня 2015. С.15. «В числі його учнів такі відомі вчені, як Костик Р.І., Павленко Я.В., Рахубовський А.С., Полупан П.М., Курочка Л.М., Земанек Е.Н., Зельдина М.Ю., Курочка Є.В., Рудникова К.Г., Чултем Ц., Лхакважав С., Ехгамбердієв Ш.», сина Авеніра Яковкіна.

З 1979 до 1983, був співробітником Тартуської обсерваторії (Естонія).

У 1983 році закінчив аспірантуру в Інституті астрофізики та фізики атмосфери Естонської академії наук, а в 1984 році захистив там кандидатську дисертацію «Ефекти відхилення від умов локальної термодинамічної рівноваги в атмосферах М-гігантів».

Кар'єра Від 1983 року працював в Головній астрономічній обсерваторії НАН України (ГАО НАНУ), послідовно на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника і головного наукового співробітника.

З 1989, співпрацював з Інститутом астрофізики Канарських островів (IAC, Іспанія), де часто брав участь у проведенні досліджень як гостьовий науковий співробітник.

У 1996, в Головній астрономічній обсерваторії захистив докторську дисертацію «Формування ліній літію в атмосферах зірок пізніх спектральних класів у разі відмови від ЛТР».

З 2005, гостьовий науковий співробітник (Велика Британія).

У 2016, в рамках програми «Severo Ochoa», Яків Павленко відвідав IAC для проведення моделювання атмосфер коричневих карликів та екзопланетних об'єктів.

З січня 2018, року обіймав посаду завідувача Відділом фізики субзоряних та планетарних систем ГАО НАНУ.

Восени 2022, здійснив черговий візит до IAC для проведення досліджень.

З 22 березня 2023, обіймав посаду головного наукового співробітника Відділу фізики субзоряних і планетарних систем ГАО НАНУ. Того ж року, Яків Павленко долучився до проекту «Science At Risk!» як експерт.

У липні 2024, під час проведення міжнародної конференції «Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine – 1944 and beyond. Impact of international cooperation», присвяченій відзначенню 80-ліття ГАО НАНУ, Яків Павленко представив результати наукової роботи по дослідженню спектрального аналізу випромінювання зорі Проксима Центавра.

21 жовтня 2024, Ярослав Яцків опублікував на сайті ГАО НАНУ повідомлення на згадку про Якова Володимировича Павленка.

Сім'я У Якова Павленка залишилися дружина, Яковина Лариса Якімівна, та донька.

Наукові здобутки Яків Павленко вивчав ультрахолодні карлики та коричневі карлики, досліджував вміст літію в атмосферах зір пізніх спектральних класів з врахуванням ефектів відхилення від умов локальної термодинамичної рівноваги, вивчав пекулярні зорі.

Був автором понад 300 наукових статей, 2 монографій, співавтором книг, членом редакційної колегії журналу Кінематика і фізика небесних тіл.

Результати досліджень спектрів зоряної системи Проксима Цинтавра, проведені Яковом Павленко та колегами з Інституту астрофізики Канарських островів на основі зібраних данних в рамках місії HARPS, були використані іншою групою вчених на чолі з Маріо Дамассо () під час відкриття другої екзопланети поруч із зорею Проксима Центавра — Проксима Центавра c, стаття з відкриттям якої була опублікована 15 січня 2020.

У квітні 2022, Яків Павленко керував командою українських науковців зі складу співробітників ГАО НАНУ, яка за допомогою даних космічного телескопа TESS відкрила екзокомети біля зорі β Живописця. Після публікації результатів досліджень щодо відкриття 5 нових екзокомет новину про це відкриття було опубліковано у кількох впливових фахових виданнях та українських ЗМІ, а також Якова Павленко було запрошено до участі у випуску програми «Сьогодні.Ввечері» на Українському радіо присвяченому цьому відкриттю.

Проєкти і гранти Яків Павленко керував двома європейськими проєктами 7-ї рамкової програми для досліджень в ГАО НАНУ, які були профінансовані грантами Європейського Союзу в рамках програми CORDIS:

RoPACS — Rocky Planets Around Cool Stars (2009—2012) POSTAGBinGALAXIES — Evolved Stars: clues to the chemical evolution of galaxies (2010—2013)

Окрім того, брав участь у різних освітніх проектах та школах для науковців, отримував національні грантиПавленко, Яків (2021). Виявлення та аналіз кометної активності в позасонячних системах. (Анотований звіт). через Національний фонд досліджень України та грантів від організацій з інших країн, а також був стипендіатом програми MSCA4Ukraine.

Викладацька діяльність Яків Павленко був викладачем, керівником наукових робіт студентів та молодих науковців, а також екзаменаторомВІДОМОСТІ про самооцінювання освітньої програми. КНУ, 5 жовтня 2021. під час захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів. Серед учнів Якова Павленка є кандидати та доктори наук у галузі астрофізики.

Відзнаки Премія НАН України імені М. П. Барабашова (2009) за цикл робіт «Зорі середніх і малих мас від жовтих карликів сонячного типу до холодних коричневих карликів: спостережувана активність та їх еволюційний статус», у співавторстві з Роальдом Гершбергом і Оленою ПавленкоВісник НАН України, 2010, № 7. Державна премія України в галузі науки і техніки (2014) за роботу «Будова та еволюція Всесвіту на галактичних та космологічних масштабах, прихована маса і темна енергія: теоретичні моделі та спостережні результати».

Нагорода «Basic Sciences Book Award» Міжнародної академії астронавтики (2016) за серію книг «Dark energy and dark matter in the Universe : in three volumes» (2013-2015) (Яків і Олена Павленки були співавторами 2-го тому цієї серіїShulga Valery, Zhdanov Valery, Alexandrov Alexander, Berczik Peter, Pavlenko Elena, Pavlenko Yakiv, Pilyugin Leonid, Tsvetkova Viktoria. ).

Відзнака Президії Національної академії наук України «За наукові досягнення» (2018).

Спільноти Яків Павленко був учасником кількох астрономічних спільнот:

Європейське астрономічне товариство (з 1994) Міжнародний астрономічний союз (з 1995) (тимчасово) Українська астрономічна асоціація (з 2017)

Цитати

«I use definition of molecular astrophysics to describe complex of tools and procedures used to determine the spectroscopic properties of molecules.» «The study of very high quality molecular lines requires the development of large international projects to calculate perfect molecular data such as HITRAN and EXOMOL.»

Яків Павленко часто цитував під час виступів і лекційPavlenko, Yakiv V.. Theoretical modelling of optical and IR spectra of brown dwarfs and ultracool dwarfs. Ultralow-mass star formation and evolution workshop. La Palma: Instituto de Astrofísica de Canarias, 28 June — 1 July 2005. (Slides). 3pp.Pavlenko, Yakiv V.. Brown Dwarfs and Planets: 13 years of spectrocopic studies of substellar objects. (Slides). 5pp.Pavlenko, Y.V. (18 June 2021). Isotopes in stars (MP4). Instituto_de_Astrofísica_de_Canarias. Timestamp: 00:42:00.Pavlenko, Yakiv V. (лютий 2006). Isotopes in Stars. VIII Torino Workshop, Granada, Febr.2006: 36. вступне речення з наукової статті та Роджера Белла, опублікованої у 1981, називаючи цю цитату улюбленою:

Дивіться також

Вороний Георгій Феодосійович Герасимович Борис Петрович Мороженко Ніна Миколаївна Павленко Олена Петрівна Чурюмов Клим Іванович Яцків Ярослав Степанович

Джерела

Pavlenko, Yakiv V. (25 грудня 2022). Curriculum Vitae (TXT). через ГАО НАНУ Павленко Яків Володимирович / Я. С. Яцків // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-878326. – Останнє поновлення : 21 жовт. 2024. Галата, Світлана ; Шулікін, Дмитро (2 серпня 2024). Астрономія в Україні: зоряне небо і зіркові команди. Газета "Світ". 29–30 (1305–1306): 6-7. «Завідувач відділу фізики субзоряних та планетарних систем ГАО Яків Павленко у своїй науковій доповіді представив результати спільного з британськими й іспанськими колегами дослідження щодо спектрального аналізу Проксими Центавра — найближчої до нашого Сонця зорі.»

Публікації

Павленко, Я.В. Эффекты отклонения от ЛТР в атмосферах М-гигантов. Таллин: Валгус, 1984. (Монографія). Павленко, Я.В. Формування ліній літію при відмові від ЛТР в атмосферах зір пізніх спектральных класів. Київ, 1996. (Автореф. дис. д-ра фіз.- мат. наук). Павленко, Я.В. Ультрахолодні карлики - перші 10 років. Астрономічний календар [на] 2005 / Редкол.: Д.П. Дума (відп. ред.) та ін.- К.: Академперіодика. с.214-216. Pavlenko Ya.V., Vavilova I. B., Kostiuk T. Astronomy in Ukraine. Organizations and Strategies in Astronomy. – 2006. – Springer-Verlag. – V.7. – P.121-146. Pavlenko, Ya. V.; Vavilova, I. B.; Kostiuk, T. Astronomy in Ukraine. Organizations and Strategies in Astronomy, Volume 7, Ed. André Heck, Volume 343 of the Astrophysics and Space Science Library, Springer, Dordrecht, The Netherlands, 2006 (chapter, p.71-96). Pavlenko Ya.V. Grants and Science in Europe and Ukraine. 17th Open Young Sci. Conf. on Astronomy and Space Physics (YSC'17), Kyiv, April 26- May 1, 2010: Abstracts.- K. p.15. Павленко, Яків (2013). Планетарні об'єкти в маломасивних дисках зір : Коментар до статті В.П.Семененко "Релікти давніх зоряних світів у метеоритах". Світогляд. 2: 62. James S. Jenkins, Hugh R.A. Jones, Matias I. Jones, Mikko Tuomi, Yakiv Pavlenko, Patricio Rojo, Nestor Becerra, David Pinfield, John R. Barnes, Oleksiy Ivanyuk, Andres Jordan, Maria-Teresa Ruiz, Sebastian Lopez, Matias Diaz, Blake Pantoja, Maritza Soto, and Aurora Aguayo (червень 2015). The Search for Exoplanets at U.Chile. ESO Exoplanet Focus Meeting, Vitacura.

Могорян, Максим ; Павленко, Яків. Проксима Центавра та її планетна система. Світогляд, 2018. 4(72):30–33.

Pavlenko Ya.V. (2020). Lithium in stars. Astronomy and Space Physics in the Kyiv University: Intern. Conf. dedicated to the 175th of the Astronomical Observatory of T. Shevchenko National University of Kyiv, May 27- 29, 2020: Book of Abstr.- K. p.42. Vasylenko M.Yu.; Pavlenko Ya.V.; Kulyk I.V.; Shubina O.S.; Dobrycheva D.V.; Korsun P.P. (2021). Machine Learning Algorithms for Identification of Exocomet Transits. "Астрономія у Львівському університеті": Програма і тези допов. наук. конф. до 250-ліття АО та 25-ліття кафедри астрофізики, Львів, 14- 17 верес., 2021 р. c.59. Pavlenko, Yakiv V., Tennyson, Jonathan, Yurchenko, Sergei N.,. Schmidt, Mirek R., Jones, Hugh R. A., Lyubchik, Yuri,. Suárez Mascareño, A. (2022). AlH lines in the blue spectrum. of Proxima Centauri. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society,. Volume 516, Issue 4, pp.5655-567.

Dobrycheva D.V., Vasylenko M.Yu., Kulyk I.V., Pavlenko Ya.V., Shubina O.S., Luk’yanyk I.V., Korsun P.P. (2023). Hunting for exocomet transits in the TESS database using the Random Forest method. Space Science and Technology. 29(6):068-079.

Цитування

Книги

Shulga Valery, Zhdanov Valery, Alexandrov Alexander, Berczik Peter, Pavlenko Elena, Pavlenko Yakiv, Pilyugin Leonid, Tsvetkova Viktoria. Головна астрономічна обсерваторія НАН України між двома ювілеями: 2004—2014 роки. Київ: ГАО НАНУ. Головна астрономічна обсерваторія Національної ака­ демії наук України: від ідеї створення до міжнародного визнання / За редакцією Я.С. Яцківа. — Київ: Наукова думка, 2018.