Крутишин — колишній хутір в Україні на території сучасної Березівської сільської громади Шосткинського району, Сумської області.
Географія Хутір Крутишин був розташований на річці Есмань за 17 км від витоку. Через 3,5 км вздовж річки знаходиться село Курдюмівка, в іншому напрямку проти течії через 3 км розташований колишній хутір Каплиця. На відстані 3 км південно-західніше від хутора знаходиться село Кушкине, через 4 км у південно-східному напрямку розташоване село Землянка, у північно-східному напрямку через 4 км знаходиться село Гута. Місце колишнього хутора оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна, береза).
Місцевість є рівнинною та вираженою водно-ерозійними(балки, річкові долини), денудаційними(вали) та антропогенними(кар'єри) впливами.
На території колишнього поселення розташовується гребля через річку Есмань. Територія є багатою на поклади глини та каменю.
Історія Хутір виник в половині XVII cтоліття біля млина збудованого на річці Есмань воронежецем на прізвище Крутий. Звідси й назва урочища Крутишине, що дало назву хутора. За описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. Крутишинський хутір, як володіння дійсного статського радника Василя Туманського, знаходився на річці Есмані, у ньому було 5 хат, приїжджий двір о 3-х покоях, млин о 3-х колах з сукновальнею, винокурня на 14 казанів. Вироблену сивуху продавали на ярмарках у таких містах та селах, як: Гадяч, Городище, Прилуки, Дейманівка, Густиня. Хутірська дачна винокурня Туманського була чи не найбільшою в Гетьманщині. Писарь-генерал постійно проживав в козацькій столиці у Глухові, також мав двір в селі Землянка та 14 дворів (20 хат) підданих в містечку Воронежі. Крутишин хутір разом з винокурнею дістався у спадок сину генерального писаря Василя Туманського генерал-провіантмейстеру-лейтенанту Ивану Васильевичу Туманскому (ок. 1763—1812), а потім вже його синові предводителю дворян Глухівського повіту (1851—1866) Володимиру Івановичу Туманському (1809—1889).
Біля Крутишинського хутора знаходилося родовище кам'яних порід, таких як жорновий камінь, пласти, цоколь та інше. Ще родовища каменю були далі біля двох хуторів: Курдюмівського та колишнього Забелинського, що належав Шосткинському пороховому заводу, який у 1838 р. прикупив у поміщика Забіли каменоломню і лісну дачу в 220 десятин за 22 тис. руб.. З білого каменю Забілинської каменоломні зводили фундаменти заводських будівель та вимощували заводську бруківку.
За даними перепису 1859 р. в хуторі Крутишин (Середній) на річці Есмані було 8 дворів, 29 мешканців (12 ч., 17 ж.). Північніше від Крутишина, також на правому березі Есмань, знаходився хутір Туманського 1 двір, 2 мешканця (1 ч., 1 ж). На протилежному лівому березі річки Есмань знаходився хутір Красний (Суденко) 7 дворів, 104 мешканця (54 ч., 50 ж.), у ньому діяв винокурний завод.
У загальному всеросійському списку фабрик і заводів за 1910 р. значиться під № 24495 власник водяного млину в хуторі Крутишин Михайло Близнюк.
За даними перепису 1917 р., в хуторі Крутишин Тулиголовської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії було 8 дворів, 50 мешканців.
У 1926 р. в хуторі Крутишин Землянської сільради Тулиголовського району Глухівської округи було 4 двори, 22 мешканця (11 ч., 12 ж.), за національністю усі були українцями. Також в хуторі Крутишин Воронізької сільради Шосткинського району Глухівської округи було 4 двори, 18 мешканців (6 ч., 12 ж.), усі українці. Разом в хуторі Крутишин було 8 дворів, 40 мешканців (17 ч., 24 ж.).
На початку першої п'ятирічки була проведена залізнична вітка від станції Терещенської до Крутишинської каменоломні. Камінь добували примітивним способом: молотками, ломами та вибухівкою, а потім первинно оброблену сировину вивозили у Вороніж залізничним або гужовим транспортом. Каменярі видобували щотижня 500 тон каміння, тобто 30 вагонів.
27 серпня 1941 р. в Крутишинській каменоломні був сформований елітний партизанський загін з трьох десятків шосткинських комуністів на чолі з 2-м секретарем Шосткинського міськкому компартії Кузьмою Тралом.
У 1967 р. Шосткинський міськом компартії встановив в урочищі Крутишине обеліск з написом: «На этом месте в августе 1941 года создан и начал боевые действия шосткинский партизанский отряд».
За рішенням Сумської обласної ради від 26 липня 1968 р., Крутишине було вилучене з облікових даних Шосткинского района в зв'язку з переселенням його жителів в інші населені пункти.
Примітки
Література Мірошниченко О. М. МАЛОВІДОМЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ГЛУХІВЩИНИ ХІХ ст. // Сіверщина в історії України. — 2010. — № 3. — С. 210. –- Режим доступу: http://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/sivershuna_2010.pdf</ref>