Іван Єгорович Кортацці (25 вересня 1837, Ізмаїл — 13 вересня 1903По данным Метрической книги Николаевского Адмиралтейского Собора, Миколаїв) — російський астроном, викладач геодезії та астрономії, офіцер Корпусу військових топографів, дійсний статський радник.

Біографія Походив з впливової одеської родини грецького походження Кортацці. Народився 1837 року в Ізмаїлі. Онук Івана Кортацці, венеціанського консула в Смірні. Син Єгора Кортацці, одеського купця 1-ї гільдії та віцепрезидента комерційного суду. У 1853 році вступив юнкером до , з яким брав участь у Кримській кампанії і був поранений під час оборони Севастополя. 11 квітня 1854 року отримав звання підпрапорщика. У 1855 році отримав поранення, 27 квітня отримав орден СВ.Георгія, 29 квітня того року був підвищений до прапорщика.

У 1858—1860 роках навчався на геодезичному відділенні Миколаївської академії Генерального штабу, 1858 року стає підпоручиком, 1860 року — поручиком, у 1860—1862 роках проходив астрономо-геодезичну практику в Пулковській обсерваторії.

У 1862 році призначений на Північний Кавказ для проведення триангуляційних робіт. У 1863 році був підвищений до штабс-капітана, а в 1865 році — до капітана, отримав орден Св. Станіслава 3-го ступеня.

В 1866 році обраний ад'юнкт-астрономом Пулковської обсерваторії, викладав вищу геодезію та практичну астрономію в Миколаївській академії Генерального штабу в Санкт-Петербурзі.

У 1867 році здійснив експедицію до Східної Фракії для визначення найвигіднішого напряму продовження російського градусного виміру за меридіаном. Під час цього скористався можливістю зібрати значну кількість цікавих топографічних відомостей у районі малодослідженої частини території Османської імперії, що дозволило внести суттєві виправлення географічні карти місцевості вздовж траси майбутньої тріангуляційної мережі. За цю роботу був нагороджений султаном орденом «Меджідіє» 3-го ступеня.

1868 року отримав чин підполковника Корпусу військових топографів, в 1872 — полковника. Того ж року переведений в морське відомство зі зміною чину на колезького радника, призначений астрономом, а потім і директором Миколаївської морської обсерваторії.

У 1876 році став статським радником, а в 1887 році — дійсним статським радником.

13 вересня 1903 року Кортацці помер від запалення легень. Похований на Миколаївському міському цвинтарі.

Родина Дружина — Зинаїда Йосиповна Фієрковська

Діти: Георгій (1866—1932), генерал-майор, дежурний генерал при Верховному командувачі наприкінці Першої світової війни Сергій (1868 — ?) Андрій (1873 — після 1934), завідувач кафедри зрошення Одеського інженерно-меліоративного інституту

Нагороди

Відзнака Військового ордена (1855; за оборону Севастополя) Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (1865) Орден Святого Володимира 4-го ступеня (1868) Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (1870) Орден Святої Анни 2-го ступеня (1877) Орден Святого Володимира 3-го ступеня (1882) Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1891) Орден Святої Анни 1-го ступеня (1900) за XL років Медаль «За захист Севастополя» Медаль «У пам'ять війни 1853—1856» Медаль «На згадку про війну 1877—1878» Орден Меджида 3-го ступеня (Туреччина, 1869) Ім'я Кортацці вигравіруване на ювілейній медалі «На згадку про п'ятдесятиріччя Корпусу військових топографів. 1872»

Наукові роботи

1881 — Кортацци И. Е. Отражательный инструмент Репсольда. Спб., Изд. Морского М-ва, 22 с, 1л.илл. (Отд.отт. из Морского сборника № 5). 1886 — Кортации И. Е. Наблюдения с помощью горизонтального маятника Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории. Спб., паровая скоропечатня П. О. Яблонского, б.г. 9 с (Отд.отт. из Изв. Рус. Астрон. о-ва, вып.5). 1891 — Kortazzi J. Hilfstafeln zur Berechnung цrtlicher Ephemeriden fur die Zeitbestimmungen nach der Zinger™schen Methode. Харьков, 30 с. 1892 — Кортацци И. Е. Определение широты по соответствующим высотам звезд вблизи меридиана. Спб., Военная типография, 16 с 1л.черт. (Отд.отт.из Изв. рус. Астрон.об-ва). 1895 — Кортацци И. Е. Наблюдения с помощью горизонтального маятника Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории. Спб. Паровая Скоропечатня П. О. Яблонского, 33 с с илл. (Отд.отт. из Изв. Рус. Астрон о-ва, вып.4). 1900 — Kortazzi J. Les perturbations du pendule horizontal a Nicolajew en 1897, 1898 et 1899. Б.м. 23 с (Отд.отт. из Gerland™s.Beitragen zur Geophysik. Bd.IV. Heft 3/4). 1900 — Kortazzi J. Les perturbations du pendule horizontal a Nicolajew en 1900. Б.м.,4 с.(Отд.отт. из Gerland™s Beitragen zur Geophysik Bd.V, Heft 4). 1900 — Kortazzi J. Catalogue de 5954 etoiles entre −2 10' et +1 10' de declinaison 1855 pour l™eguinoxe de 1875 deduit des observations faites au cercle meridien de l™Observatoire de la Marine imperiale a Nicolajew pendant les annees 1876a 1899. Leipzig. 1902 — Кортации И. Список сейсмических возмущений отмеченных горизонтальным маятником Ребер-Пашвица на Николаевской обсерватории в 1901 году. Николаев, 4 с, Отд.отт.

Примітки

Література

Петров Г. М., Пинигин Г. И. Иван Кортацци — астроном Черноморского флота. Биобиблиографический сборник. — Николаев: Атолл, 2006, 128 с. Список Генерального штаба. Исправлено по 1 июля 1864 г. — СПб., 1864. — С. 108. Список Генерального штаба. Исправлено по 20 сентября 1868 г. — СПб., 1868. — С. 102. Список подполковникам по старшинству. Исправлено по 1 февраля 1870 года. — СПб., 1870. — С. 589. Список гражданским чинам морского ведомства. Исправлено по 15 сентября. — СПб., 1873. — С. 63. Список гражданским чинам морского ведомства. Исправлено по 2 сентября. — СПб., 1886. — С. 31. Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлено по 1 февраля 1890 года. — СПб., 1890. — С. 1140. Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлено по 1 июня 1900 года. — СПб., 1900. — С. 356.

Посилання

Иван Кортацци на rulex.ru Первый период истории НАО