Арнольд Степанович Чикобава (, Сачікобаво Кутаїської губернії, тепер Грузія — , Тбілісі, тепер Грузія) — радянський і грузинський мовознавець, доктор філологічних наук, професор (1933), академік Академії наук Грузинської РСР (1941). Депутат Верховної ради Грузинської РСР 5-го скликання.
Життєпис Навчався в Кутаїській грузинській дворянській гімназії. У 1922 році закінчив Тифліський державний університет (перший випуск).
Викладав в Тифліському (з 1936 року — Тбіліському) університеті, обіймав у ньому посади доцента (1926—1933) та професора (1933—1985), очолював кафедру кавказьких досліджень (1933—1960). З 1936 по 1985 рік також керував відділом т.з. «іберійсько-кавказьких мов» в Інституті мовознавства Академії наук Грузинської РСР (1936—1985). У 1950—1952 роках — директор Інституту мовознавства Академії наук Грузинської РСР. У 1950—1963 роках — член президії Академії наук Грузинської РСР.
Автор та редактор серії словників та публікацій з кавказького мовознавства. Дотримувався ідеї генетичної єдності картвельських, абхазо-адизьких та нахсько-дагестанських мов («іберійсько-кавказькі мови»; ця точка зору в даний час відкинута науковою спільнотою). Головний редактор «Щорічника іберійсько-кавказького мовознавства», що видавався з 1974 року. Редактор «Тлумачного словника грузинської мови» (т. 1—8, 1950—1964).
Був непримиренним борцем проти «нового вчення про мову» Миколи Марра, незважаючи на його офіційну підтримку. Завдяки дружбі з 1-м секретарем ЦК КП Грузії Кандідом Чарквіані йому вдалося передати лист Йосипу Сталіну. Сталін зацікавився листом і особисто зустрівся із Чикобавою. У результаті в 1950 році в газеті «Правда» розпочалася дискусія з питань мовознавства, яка розпочалася 9 травня 1950 року статтею Арнольда Чикобави «Про деякі питання радянського мовознавства» і закінчилася публікацією статті Йосипа Сталіна «Марксизм та питання мовознавства», написаної з позицій молодограматизму та із використанням консультацій Арнольда Чикобави. Хоча стаття Сталіна і оголошувала «Нове вчення про мову» немарксистською, водночас вона закликала утриматися від переслідування прихильників маррівської теорії. Завдяки участі в т.зв. «мовознавчій дискусії» Чикобава здобув популярність серед радянських лінгвістів, короткий час на початку 1950-х роках студенти багатьох вищих навчальних закладів СРСР навчалися за його підручником «Вступ до мовознавства».
Помер 5 листопада 1985 року в Тбілісі. Похований у парку Тбіліського університету.
Основні праці «Проблема простого речення в грузинській мові» (1928; 2-ге вид. 1968); «Граматичний аналіз чанського (лазького) діалекту з текстами» (1936); «Чансько-мегрельсько-грузинський порівняльний словник» (1938); «Загальне мовознавство». Ч.1. (1935), Ч.2. (1945); «Проблема ергативної конструкції в іберійсько-кавказьких мовах» (1948); «Вступ до мовознавства». 2-ге вид. Ч.1. (1953); «Проблема мови як предмета мовознавства» (1959); «Аварська мова» (1962, в співавт. з І. Церцвадзе); «Історія вивчення іберійсько-кавказьких мов» (1965); «Проблеми спорідненості іберійсько-кавказьких мов» (1965); «Вступ до іберійсько-кавказького мовознавства» (1979).
Нагороди три ордени Леніна (1951, 1966, 1978) орден Трудового Червоного Прапора (1944) орден «Знак Пошани» (1946) медалі Премія імені М. В. Ломоносова Заслужений діяч науки Грузинської РСР Заслужений діяч науки Дагестанської АРСР
Примітки
Джерела Чикобава Арнольд Степанович Магометов А., Кизириа А. А. С. Чикобава // Известия АН СССР. Сер. литературы и языка. 1986. Т. 45. № 2