Мирослав Михайлович Волощук ( , Черганівка, Івано-Франківська область УРСР) – український історик, доктор історичних наук, професор. Директор Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Займається дослідженням русько-угорських, русько-польських та русько-чеських історичних зв'язків доби Середньовіччя (ХІ–XIV ст.), історії Галича і Галицької землі (до 1772 р.), королівських традицій на Русі (ХІ)ХІІІ – першої чверті XV ст. Автор понад 150 різнопланових публікацій у виданнях України, Литви, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини та інших країн.
Життєпис
Походження і освіта Народився Мирослав Волощук 2 липня 1979 р. у селі Черганівка Косівського району Івано-Франківської області УРСР (нині Україна) в родині вчителів. З 1985 по 1992 рр. навчався у ЗОШ с. Воскресінці Коломийського району, Івано-Франківської області. У 1992 р. вступив на навчання до Технічного ліцею № 14 міста Коломия Івано-Франківської області. У вересні 1995 р. – вступив на навчання до історичного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Упродовж 1993–1997 рр. активно займався футболом, тренувався у Дитячо-юнацькій спортивній школі міста Коломиї під керівництвом Михайла Павловича Турянського (1934–2019). Виступав за юнацькі колективи команд «Сільмаш» та «Покуття» (Коломия), 1995 р. викликався на перегляд до футбольної збірної Івано-Франківської області U-16.
Під час навчання у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника упродовж 1998–2002 рр. працював на різних посадах у спортивно-оздоровчому комплексі «Смерічка» (Микуличин) під керівництвом Миколи Михайловича Сої.
З 2000 по 2003 рр. – аспірант кафедри всесвітньої історії. 30 вересня 2005 р. у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича захистив кандидатську дисертацію на тему: «Військово-політичні стосунки Угорського королівства з Галицьким та Галицько-Волинським князівством (кінець ХІІ–ХІІІ ст.)», науковий керівник Кугутяк Микола Васильович. Уже через 10 років 27 травня 2015 р. в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича Національної Академії наук України та Інституті народознавства Національної Академії наук України (Львів) – захистив докторську дисертацію на тему: «„Русь“ в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації».
Наукова діяльність У вересні 2003 р. почав працювати при кафедрі всесвітньої історії в ПНУ ім. Василя Стефаника. У вересні 2016 р. отримав вчене звання професора кафедри всесвітньої історії ПНУ ім. Василя Стефаника, а також visiting professor кафедри словацької історії Університету Коменського (Братислава, Словаччина) з 2018 р. Упродовж 2006–2013 рр. – керівник студентського гуртка «Фортеці Волині, Карпат і Прикарпаття доби Середньовіччя». На кафедрі всесвітньої історії заснував Центр медієвістичних студій (Centrum Studiorum Mediaevalium) у 2015 році.
Викладає історію Середніх віків і спецкурси «Міжнародні відносини середини V – середини XVII ст.: європейський вимір», «Русько-угорські історичні зв'язки доби Середньовіччя (ІХ–XIV ст.)», «Русько-польські відносини Х–XIV ст.», «Актуальні проблеми сучасної медієвістики», «Ґендерні студії з історії Русі Х–XIV ст.» та «Міграційні процеси та міжнародні відносини в Європі X–XV ст.», «Джерела до вивчення української історії в країнах Центрально-Східної Європи», «Основи дисертаційного дослідження з історії» та ін.
З 2010 р. – Мирослав Волощук редактор студентського періодичного видання «Студентські історичні зошити». Головний редактор першої серії збірника наукових праць «Галич» (2016–2020), другої серії цього ж збірника – із 2016 року та третьої серії – з 2026 року. Головний редактор наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису «Галичина» з 2019 року, а також член редколегій інших українських та іноземних періодичних видань зокрема: «Studia Historica Europae Orientalis» (Мінськ, Білорусь) (2017–2022), «Записок Львівського медієвістичного клубу» (Львів, Україна) (2017–2021), «Українська гунгаристика. Наукове періодичне видання» (Ужгород, Україна) (з 2019), «Українознавчих студій» (Івано-Франківськ, Україна) (2019–2020), «Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського» (Київ, Україна) (з 2019), «Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки» (Київ, Україна) (2020–2026), «Oblicza wojny» (Лодзь, Польща) (з 2020), «Faesciculi Archeologiae Historicae» (Лодзь, Польща) (з 2020), «Slovenský historický časopis» (Братислава, Словаччина) (з 2022), «Український історичний журнал» (Київ, Україна) (з 2023), «Journal of the Institute of Latvian History» (Рига, Латвія) (з 2024).
Монографічні видавничі серії: «Monografie Pracowni Badań nad Dziejami Rusi Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy» (Бидґощ, Польща) (з 2023), «Christianity and Conversion in East Central, Eastern and Northern Europe, c. 800–1500», Peter Lang's book series (з 2024).
Член Українсько-угорської комісії істориків (з 2016 р.).
Від 2019 р. – гарант Освітньо-наукової програми (ОНП) PhD «доктор філософії» для спеціальності В9 «Історія та археологія» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Із 2026 р. – за сумісництвом на посаді провідного наукового співробітника науково-освітнього відділу Національного заповідника «Давній Галич».
Член спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій: Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.05 «Етнологія» (2016–2019); Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.05 «Етнологія» (2019–2022); Д 20.051.05 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.02 «Всесвітня історія», 07.00.05 «Етнологія» (2022–2025) – Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; а також – Д 35.051.12 – 07.00.01 «Історія України», 07.00.02 «Всесвітня історія» (2023–2026) Львівського національного університету імені Івана Франка.
Постійний співорганізатор проекту Colloquia Russica (2011–2019) (Яґеллонський університет, Краків, Польща)., а також присвяченої 755-річчю з часу коронації Данила Романовича (1200/1–1264) наукової конференції з міжнародною участю проведеної 19–21 грудня 2008 р. спільно зі Студіями Східної Європи Варшавського університету у Дорогочині (Польща); присвяченої 620-й річниці Віленсько-Радомської угоди Міжнародної наукової конференції «Ґедиміновичі – литовська династія, її роль та впливи в історії Центрально-Східної Європи», проведеної 25–26 червня 2021 р. спільно з Інститутом Великого князівства Литовського (Каунас, Литва), Університетом імені Вітовта Великого (Вільнюс, Литва), Студіями Східної Європи Варшавського університету та Інститутом історії імені Тадеуша Мантойффля Польської Академії наук (Польща); VII–ХІ (2022–2026 рр.) Міжнародних наукових конференцій серії «Oblicza wojny» (на базі Лодзинського університету у Польщі). Співорганізатор Літньої школи «Latvija-Ukraina: vēstures un kultūras krustpunkti / Латвія-Україна: на перехресті історії і культури» (1–5 серпня 2022 р., Рига, Латвія).
Упродовж 2–3 жовтня 2025 р. на базі Центру медієвістичних студій спільно із Національним заповідником «Давній Галич» організовано Міжнародну наукову конференцію «Від самодержця Руської землі Романа Мстиславовича до короля Русі Данила та його нащадків: людина, спільнота, держава ХІІ–XIV століть в Українській середньовічній історії».. Входив до українського оргкомітету з підготовки упродовж 6–8 травня 2026 р. в Барануві-Сандомирському (Польща) Польсько-українського конгресу істориків.
Мирослав Волощук – автор наукових статей в «Локальній історії» та Likbez. Історичний фронт
Офіційний опонент дисертаційних досліджень:
Мателешко Юрій Павлович. Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ століття. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.01 – історія України. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2008. Гаврилишин Марія Романівна. Політичні і шлюбні зв'язки британських династій з Рюриковичами у ІХ–ХІ ст. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. Зубанич Ласлов Ласлович. Суспільно-політичний розвиток дворянських родин Північно-Східної Угорщини у 1526–1657 рр. Дис. кандидата історичних наук, 07.00.02 – всесвітня історія. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2016. Blanár Dominik. Dejiny Omodejovcov z rodu Aba. Bratislava: Univerzita Komenského, 2019. Луцик Ірина Павлівна. Християнські некрополі Галицько-Волинських земель ХІ–XIV століть. Дис. Доктора філософії, 032 – історія та археологія. Гуманітарні науки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної Академії наук України, 2023. Bogdanoviča Tatjana. The Representativeness of the Complex of Documents of the Daugavpils Jesuit Archive in the Context of Latgale (17th–18th Centuries). Rīga: Latvian University, 2024. Smrž Pavel. The Trade Relations between the Hanseatic League, Livonia, Veliky Novgorod and Pskov from the 12th to the Early 16th Century. Praha: Univerzita Karlova, 2024.
Учасник стипендійних і грантових проектів у Німеччині, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Франції, Чехії.
Відомі учні
Стасюк Андрій Євгенович (2016) тема кандидатської дисертації: «Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі XIII – першої третини XV ст.» Тимар Ірина Іванівна (2021) тема кандидатської дисертації: «Образ половців у польській історичній думці ХІ–XV ст.» Кардаш Остап Назарович (2024) тема кандидатської дисертації «Латинська та кирило-мефодіївська церковні традиції ІХ–ХІ ст.: східний фронтир канонічного протистояння» Джус Юрій Ярославович (2012) тема магістерської роботи: «Орден тамплієрів в Центральній Європі наприкінці ХІІ – на початку XIV століття (на прикладі Угорщини і Польщі)»
Наукові інтереси Досліджує русько-угорські, русько-польські, русько-чеські відносини ІХ–XIV ст. Особливу увагу приділяє пошуку окреслених руськими (Ruthenus) поселенців у сусідніх Русі країнах латинського світу. До сфери наукових зацікавлень Мирослава Волощука входить вивчення історії давнього Галича та Галицької землі (до кінця XVIII ст.), королівських традицій на Русі (ХІ)ХІІІ – першої чверті XV ст., історії Станиславова та Станиславівської фортеці (до початку ХІХ ст.).
Публікації Автор трьох одноосібних монографій:
Волощук Мирослав. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / [відп. ред. Л. В. Войтович]. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. 496 с. Voloshchuk Myroslav. Ruthenians (the Rus’) in the Kingdom of Hungary, 11th to Mid-14th Centuries. Settlement, Property, and Socio-Political Role / [translated by Yaroslav Prykhodko] [in:] East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450–1450 / [general editors Florin Curta and Dušan Zupka]. Leiden; Boston : Brill, 2021. Vol. 76. 347 p. Волощук Мирослав. Руські поселенці в землях династії П’ястів (кінець Х – середина XIV ст.). Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2026. 448 с.
Упорядник книги Чеслава Хованця (Chowaniec Czesław, 1899–1968) «Historia twierdzy Stanisławowskiej 1662–1812» (Iwano-Frankiwsk : Ladex, 2018. 316 s.) – спільно з Норбертом Мікою (1961–2020) та Зеновієм Федунківим.
Ключові статті:
Жіноча королівська титулатура ХІІІ–XIV ст. (на прикладі Галичини, Володимирії та Русі). Український історичний журнал. 2026. № 2 (587). С. 24–45 Хто і коли міг посприяти укладенню двосторонньої угоди між самодержцем всієї Русі Романом Мстиславовичем і угорським герцогом Андрієм? Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2025. № 2 (53). С. 8–17. Руські невінценосні поселенці в землях П’ястів ХІ – середини XIV ст.: іменослов та ідентифікації. Український історичний журнал. 2025. № 1 (580). С. 7–27 Where Could Prince Izyaslav Volodymyrovych Escape from Terebovlia in September 1210/11? Oblicza wojny. Łódź, 2024. T. 10 : Społeczne skutki wojen. P. 9–16 Rod Hont-Poznanovcov v rusko-uhorských vzťahoch 11.–13. storočia. Slovenský časopis historický. 2024. № 1. S. 37–70