Андрій Леонтійович Путь (1908—1994) — український бандурист і зоолог, фахівець з прісноводних молюсків, кандидат біологічних наук (1956), старший науковий співробітник Інституту зоології у Києві.
Життєпис Народився 26 лютого 1908 року в селі Райки (нині Бердичівський район, Житомирська область) у родині сільського ткача. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут, після чого працював агрономом в РайкахЖеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник . — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.ЕСУ — Путь Андрій Леонтійович (2023).
Змалку захоплювався національними піснями і танцями. У 1939 році придбав бандуру, вчився грати у відомого бандуриста Михайла Полотая.
У 1942 році призваний в армію, брав участь у бойових діях протягом німецько-радянської війни, рядовий 27 гвардійської мотострілецької бригади, нагороджений орденами Червоної Зірки (1944) і Вітчизняної війни 1 ступеня (1985), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (1945)Память Народа — Путь Андрей Леонтиевич та кількома ювілейними медалями (на фото у статті зі спогадами про нього зображений з 2 орденами і 8 медалями).
Після війни навчався в аспірантурі і згодом працював у відділі палеозоології Інституту зоології АН УРСР (молодший науковий співробітник з 1950 року, згодом старший науковий співробітник). У 1956 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Прісноводні молюски УРСР».
Виділяв новий вид лунок, Theodoxus dniestroviensis Put' 1957, але в сучасній систематиці він не визнається і об'єднується з лункою річковоюMolluscaBase — Theodoxus dniestroviensis.
Протягом багатьох років співав у хоровій капелі Академії наук УРСР.
Брав участь в ансамблі кобзарів Київського міського товариства сліпих, виїздив у село Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області для вшанування пам'яті Остапа Вересая (1953).
У 1968 році підписав лист на захист осіб, засуджених за антирадянську діяльність («Лист-протест 139», «Київський лист») «Киевское письмо», 1968 г. .
Збирав і записував народну творчість, деякі записи зберігаються в фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
У 1987 році опублікував книгу «Пісні рідного села» з зібранням пісень, записаних у селі Райки.
Помер 3 грудня 1994 року в Києві.
Деякі публікації Путь А. Л. 1954. Порівняльна колекція сучасних молюсків відділу палеозоології Інституту зоології АН УРСР. Збірник праць Зоологічного музею. 26: 97-118. Путь А. Л. 1957. До пізнання фауни прісноводних молюсків Української РСР. Труди Інституту зоології АН УРСР. 14: 90-110. Путь А. Л. 1967. Особенности географического распространения пресноводных моллюсков. Вестник зоологии. 2: 25-28. Путь А. Л. 1972. До вивчення лункових (Neritidae) України. Доповіді АН УРСР. Серія Б. 1: 78-83. Шнюков Е. Ф., Аленкин В. М., Путь А. Л., Науменко П. И., Иноземцев Ю. И., Скиба С. И. 1981. Геология шельфа УССР. Керченский пролив. Киев: Наукова думка. 160 c. Путь А. Л. 1987. Пісні рідного села. Київ: Музична Україна. 151 с. (пісні записані в селі Райки) Путь А. Л. 1990. Точна дата смерті невідома. Знання та праця. 9: 18–20. (про Т. М. Мовчанівського)
Примітки
Джерела Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник . — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.
ЕСУ — Путь Андрій Леонтійович (2023) Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 c. Історія Національної академії наук України. 1956—1960. ‒ Ч. 2: Додатки / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. ‒ К., 2015. ‒ 1064 c. Память Народа — Путь Андрей Леонтиевич