Мануе́ль Ско́рса (; *, Ліма, Перу — , Мадрид, Іспанія) — перуанський поет і прозаїк; представник т.зв. покоління 1950-х у перуанській літературі, за стилем і змістом письма індіхеніст.
З життєпису Народився в Лімі.
Вступив до Головного національного університету в Лімі (1945), зайнявся політичною діяльністю.
У 1948 році після військового перевороту був змушений покинути країну.
Оселився в Парижі, викладав іспанську в Еколь Нормаль. Дебютував книгою поезій «Прокляття» (Las Imprecaciones, 1955).
У 1958 році повернувся на батьківщину, до Перу, а 1968 року — знову поїхав.
У 1970 році опублікував роман El vals de los reptiles, який відкрив епічну пенталогію.
Разом із ще декількома латиноамериканськими письменниками загинув в авіакатастрофі Boeing 747 на шляху з Парижа через Мадрид на конгрес у Боготу.
Твори Las Imprecaciones (1955) Los adioses (1959) Desengaños del mago (1961) Poesía amorosa (1963) Redoble por Rancas (1970, премія «Планета») El vals de los reptiles (1970) Poesía incompleta (1970) Historia de Garabombo el Invisible (1972) El Jinete Insomne (1977) Cantar de Agapito Robles (1977) La Tumba del Relámpago (1979) La danza inmóvil (1983)
Примітки
Література Forgues R. La estrategia mítica de Manuel Scorza. Lima: Centro de Estudios para el Desarrollo y la Participación, 1991. Gras Miravet D. Manuel Scorza: la construcción de un mundo posible. Lleida: Edicions de la Universidad de Lleida; Asociación Española de Estudios Literarios Hispanoamericanos, 2003.