Делятинський лісокомбінат — промислове підприємство в Делятині Надвірнянському районі Івано-Франківської області України.
Історія Лісорозробки та заготівлі дров у лісах у районі Делятина проводилися досить давно. На початку XX століття уже діяв тартак, яка належала капіталісту Кляйну. Після початку Першої світової війни місцевість стала зоною бойових дій.Ділятин, Надвірнянський район // Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.
Пізніше, коли місто знаходилося у складі Станіславівського воєводства Польської Республіки, у Делятині та його околицях виникло кілька невеликих приватних лісопильних заводів, умови праці на яких були важкими (тривалість робочого дня становила 12 годин), а зарплати – низькі. Після початку світової економічної кризи в 1929 ці лісопильні підприємства були закриті і з 1930 до 1932 не функціонували.
Влітку 1938 року їхню роботу знову було зупинено.
У вересні 1939 року Делятин був окупований СРСР, після чого лісопильний завод, що знаходився тут, був націоналізований. Надалі, 1940 року, Делятин перейшов зі статусу міста в статус селища міського типу. У цей же час було вжито заходів для розвитку в селищі лісової промисловості.Делятин // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 13. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1952. стр.647
Під час німецько-радянської війни з 1941 до 26 липня 1944 року Делятин був окупований німецькими та угорськими військами та перетворений на укріплений опорний пункт.
Відповідно до на початку 1945 року на базі раніше існуючого лісопильного заводу було організовано лісокомбінат, до складу якого увійшли два лісопункти і три цехи (столярний, деревообробний і меблевий). У наступні роки обсяги виробництва та рівень механізації на підприємстві зростали (1959 року рівень заготівлі деревини з використанням бензопилок та електричного інструменту становив 73,7%, а до 1967 року збільшився майже до 100%).
У 1970 році основною продукцією комбінату були столи, шафи, , пасажирські ліфти та лісоматеріали; його продукція використовувалася в СРСР і експортувалася до країн Варшавського договору і ФРН.
Загалом, за радянських часів лісокомбінат був одним із найбільших підприємств селища,Делятин // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 8. М., «Советская энциклопедия», 1972.Делятин // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.297 на його балансі знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури (гуртожитки робітників, крамниці, їдальня та хлібопекарня).
Після відновлення незалежности України державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство."274275 Відкрите акціонерне товариство "Делятинський лісокомбінат""
Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році»
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію лісокомбінату.
1 серпня 2006 року господарський суд Івано-Франківської області визнав Делятинський лісокомбінат банкрутом, після чого розпочалася ліквідація підприємства.Господарським судом Івано-Франківської області ухвалою від 01.08.2006 р. у справі № Б-13/130 про банкрутство відкрито ліквідаційну процедуру щодо ВАТ "Делятинський лісокомбінат" (Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, смт Делятин, вул. 16 липня, 11, код ЄДРПОУ 00274275) // газета "Голос України", № 179 від 27 вересня 2006
Примітки