Чемпіонат світу з кросу () — світова першість з бігу пересіченою місцевістю, яка є найпрестижнішим змаганням з кросового бігу в світі.

Історія

Попередником чемпіонату світу з кросу був Крос Націй (), яке проводилось щорічно упродовж 1898—1972 (з перервами в окремі роки) (). 1971 року Конгресом Міжнародної спілки з кросового бігу було прийнято рішення про передачу змагань під егіду ІААФ, яка проводила їх вже як «чемпіонат світу з кросу» щорічно до 2011, а після 2011 — раз на два роки.

Починаючи з 1973, до програми чемпіонату входили три особисто-командні види змагань — серед чоловіків і жінок, а також серед юніорів. Починаючи з 1989, до них приєдналися юніорки. Важлива зміна в регламенті проведення чемпіонату світу з кросу відбулася 1997 року: вперше кросмени, які увійшли до шісток найкращих серед чоловіків і жінок, отримали призові гроші — від 40 000 доларів США за перше місце до 5000 — за шосте. У 2001 році призові суми від ІААФ були дещо зменшені.

Ще одна зміна у програмі чемпіонатів світу сталася 1998 року — і у чоловіків, і у жінок з'явилася друга дистанція — коротка. Втім, у кросі, на відміну від стадіону, довжина дистанції — поняття відносне. Протягом 25 років чоловіки змагалися на дистанції, що дорівнює 12 км, частіше трохи довше, рідше коротше, а от у жінок «розкид» довжини дистанції був дуже суттєвим — від 3,9 до 6,6 км. Поява другої дистанції зробила програму змагань різноманітнішою. Чоловіки стали змагатися на дистанціях 4 та 12 км, а жінки — 4 та 8 км, у юніорів (змагання проводяться з 1973) дистанція одна — 8 км, у юніорок (з 1989) — 6 км. Природно, ці цифри округлені, тому що на пересіченій місцевості трасу точно виміряти вкрай складно. Нарешті, у 2007 році в ІААФ вирішили повернутися до колишньої програми, в якій залишилося по одній кросовій дистанції у чоловіків та жінок.

2017 року були також визначені перші в історії чемпіони світу в змішаному естафетному бігу, де у складі кожної команди брали участь по двоє чоловіків та жінок.

Формат

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Світової легкої атлетики.

Програма чемпіонату включає 6 забігів, по одному для спортсменів однієї статі кожної вікової категорії (дорослі та юніори), та змішану естафету. Від однієї країни в кожному забігу можуть вийти на старт до 6 спортсменів. Крім розіграшу індивідуальних нагород, розігрується командна першість для чоловіків та жінок в межах кожної вікової категорії. Загалом, на чемпіонаті світу з кросу вручається 9 комплектів нагород.

Місце кожної країни у командному заліку визначається сумою місць, які посіли перші чотири спортсмени цієї країни. У разі рівності сум місць у двох або більше команд, у загальному заліку вище розташовується та команда, атлет якої посів перше або найближче до першого місце у особистому заліку. Всі атлети країни, яка посіла 1-3 місця в межах командної першості, за умови фінішування на дистанції отримують «командні» медалі. Така практика вручення «командних» нагород існує з 2008. До 2008 медалями в командному заліку нагороджувались також і ті спортсмени, які не дістались фінішу.

Зазвичай траси змагань прокладаються як кругові у парках, приміських рекреаційних зонах тощо. Довжина кола зазвичай становить біля 2 км. Дистанції є різними для кожної вікової категорії та їх довжина залежить від рельєфу місцевості, де розташовані траси. Загальноприйнятою є орієнтовна довжина дистанції 10 км для спортсменів та спортсменок дорослої вікової категорії, 8 км — для юніорів та 6 км — для юніорок.

Чемпіонати

Рік Місто-господар Дата 1973 Варегем 17 березня 1974 Монца 16 березня 1975 Рабат 16 березня 1976 Чепстоу 28 лютого 1977 Дюссельдорф 20 березня 1978 Глазго 25 березня 1979 Лімерик 25 березня 1980 Париж 9 березня 1981 Мадрид 28 березня 1982 Рим 21 березня 1983 Гейтсхед 20 березня 1984 Нью-Йорк 25 березня 1985 Лісабон 24 березня 1986 Невшатель 23 березня 1987 Варшава 22 березня 1988 Окленд 26 березня 1989 Ставангер 19 березня 1990 Екс-ле-Бен 25 березня 1991 Антверпен 24 березня 1992 Бостон 21 березня 1993 Аморебієта 23 березня 1994 Будапешт 26 березня 1995 Дарем 25 березня 1996 Кейптаун 23 березня 1997 Турин 23 березня 1998 Марракеш 21-22 березня 1999 Белфаст 27-28 березня 2000 18-19 березня 2001 Остенде 24-25 березня 2002 Дублін 23-24 березня 2003 Лозанна 29-30 березня 2004 Брюссель 20-21 березня 2005 Сен-Гальм'є 19-20 березня 2006 Фукуока 1-2 квітня 2007 Момбаса 24 березня 2008 Единбург 30 березня 2009 Амман 28 березня 2010 Бидгощ 28 березня 2011 Пунта-Умбрія 20 березня 2013 Бидгощ 24 березня 2015 Гуйян 28 березня 2017 Кампала 26 березня 2019 Орхус 30 березня 2023 Батерст 18 лютого 2024 Белград 30 березня 2026 Таллахассі 10 січня

Медалісти

Рекордсменом за кількістю здобутих на чемпіонатах медалей (27) серед чоловіків є ефіоп Кененіса Бекеле, який упродовж 1999—2008 виборов у межах особистої та командної першості 16 золотих, 9 срібних та дві бронзові нагороди.

У жінок мультимедальний рекорд належить також представниці Ефіопії Веркнеш Кідане, в активі якої 21 нагорода різного гатунку, зароблені упродовж 1997—2010.

Див. також

Крос Націй Крос Юманіте Чемпіонат Європи з кросу

Примітки

Джерела

Сторінка змагань на вебсайті Світової легкої атлетики Статистичний довідник чемпіонатів світу з кросу (1973—2019) Статистичний довідник чемпіонатів світу з кросу (1973—2015)