Олексій Петрович Олі́йник ( 25 квітня 1925, Шпола — 24 жовтня 1993Дати народження та смерті — із напису на надгробку., Буча) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Чоловік художниці Любові Панченко.

Біографія Народився 25 квітня 1925 року в місті Шполі (нині Черкаська область, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)Олейник Алексей Петрович / Память народа. .

1956 року закінчив Київський художній інститут, де навчався зокрема у Олександра Пащенка, Сергія Єржиковського, Олександра Максименка. Член КПРС з 1963 року.

З 1970-х років жив із дружиною Любов'ю Панченко у власному будинку в Лісовій Бучі. Помер у Бучі 24 жовтня 1993 року. Похований на Яблунському кладовищі.

Творчість Працював у галузях станкової та книжкової графіки. Серед робіт:

«У полон» (1953); «У рейд» (1956); «У Корсуні» (1956); «Весна» (1956); «Остап Вересай» (1957, вугілля); «Тютюнник радгоспу» (1957); «Дівчина з Поділля» (1957); «Весільне вбрання» (1957, акварель); «Чоловік та лев» (1960, папір, олівець); «Вій­на» (1960-ті, полотно, олія); кольорові автолітографії «Вечір на Росі» (1955); «Осінь» (1955); «На Велику землю» (1956); серії «Партизани Великої вітчизняної вій­ни» (1956); «Донбас. На комсомольській будові» (1957, вугілля); «На будівництві комсомольських шахт» (1957, зарисовки); «Двобій» (1970, ліногравюри); кольорові ліногравюри «Натюрморт» (1964); «Весна» (1965); «Дочка Прометея» (1970). </div> Книжкова графіка

оформив книги: «Весна і літо» Олекси Ющенка (1956); «Срібна підківка» Михайла Рубашова (1958); проілюстрував книги «Дівчина з передмістя» Віталія Петльованого (1957); «Син Вессе» Ааду Хінта (1958); поему «Вівчарик» Платона Воронька (1958); «Перший горизонт» І. Євсикова (1959); «В Оксанчиному селі» Валентина Кириленка (1961); «Хоробрі музики» Юрія Будяка (1962); «Ручаї течуть» Платона Воронька (1964); «Новачок» Володимира Малика (1965); «Кавуни» Бориса Грінченка (1967). </div> Також проілюстував казки «Біда навчить» Лесі Українки, «Фарбований Лис» Івана Франка, «Весна» Віталія Біанкі, українські народні казки «Котик і Півник», «Чоловік та Лев», «Шакал і глечик», байки «Осел і Соловей» та «Вовк і Кіт» Леоніда Глібова (усі — 1960), «Квартет» Івана Крилова (1964) тощо.

Автор 6-ти ілюстрацій на тему вірша «Мені аж нудно, як згадаю…» Тараса Шевченка до документального фільму «Розповіді про Шевченка» (1963, режисер Лідія Островська-Курдюм, «Київнаукфільм»).

Його роботи вміщували в журналах «Народна творчість та етнографія» (1957, ч. 3, 4), «Зміна» (1957, ч. 4).

Брав участь у республіканських виставках з 1956 року, зарубіжних — з 1968 року.

Деякі твори зберігаються в Національному музеї історії України у Києві.

Примітки

Література Олійник Олексій Петрович // ; Олійник Олексій Петрович // ;