Карл Вілліг (; 31 серпня 1908, Нідернайзен — 2 грудня 1977, Ешвеге) — німецький офіцер, майор вермахту (серпень 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія В 1927 році вступив в рейхсвер. В 1939 році — командир 10-ї роти 15-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. В червні 1941 року призначений командиром 11-ї роти 120-го мотопіхотного полку 60-ї мотопіхотної дивізії. Відзначився у боях під Харковом. З 1942 року — командир 2-го батальйону свого полку, з яким брав участь у наступі на Сталінград. Взимку 1942 року його батальйон був знищений у Сталінграді, а Вілліг очолив зведену бойову групу, штаб якої розміщувався в Мариновці. В січні 1943 року у складі Сталінградського угруповання німецьких військ був взятий в полон радянськими військами. В грудня 1949 року звільнений.
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Штурмовий піхотний знак в бронзі Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (25 липня 1942) дубове листя (№ 179; 18 січня 1943) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.