Phlaocyon minor — викопний вид псових ссавців, відомий з міоцену-олігоцену ( NALMA, понад 20 мільйонів років тому) Сполучених Штатів (Вайомінг, Південна Дакота, Небраска, Вайомінг і Техас).
Типовим зразком P. minor є частково верхня щелепа, частково зубний ряд і фрагменти кінцівок, знайдені в окрузі Оглала-Лакота, Південна Дакота. Wang, Tedford & Taylor 1999 віднесли півдюжини інших зразків до P. minor, включаючи майже повний череп і нижню щелепу з Вайомінгу.
P. minor є найбільш базальним членом Phlaocyon, але його все ще можна відрізнити від більш примітивних борофагінів, таких як Archaeocyon, Rhizocyon і Cynarctoides. Ознаками, які дозволяють віднести вид до роду Phlaocyon, є масивні та вкорочені премоляри, квадратна форма першого верхнього моляра, а також розширений талонід (задня частка) першого нижнього моляра. Унікальними ознаками P. minor є подвійні скроневі гребені та подовжений другий нижній моляр..
Посилання Примітки
Джерела