Вольтинність або вольтинізм () — це термін, що застосовується в біології для позначення кількості виводків або поколінь організму за рік. Цей термін найчастіше застосовується щодо комах, зокрема в шовківництві, де лінії шовкопряда відрізняються за їхньою вольтинністю.

Є низка прикметників, що походять від цього терміна, а саме:

унівольтинний () або моновольтинний () — застосовується щодо організмів, які мають один виводок або покоління на рік; бівольтинний () або дивольтинний () — застосовується щодо організмів, які мають два виводки або покоління на рік; тривольтинний () — застосовується щодо організмів, які мають три виводки або покоління на рік; мультивольтинний () або полівольтинний () — застосовується щодо організмів, які мають понад два виводки або покоління на рік; семівольтинний () — застосовується щодо організмів: які мають виводок або покоління рідше, ніж раз на рік; час генерації яких становить понад один рікVincent H. Resh and Ring T. Carde (2009). Encyclopedia of INSECTS. 2nd edition, Academic Press , Elsevier 1169 pp. Link: http://ibimm.org.br/wp-content/uploads/2017/05/enciclopedia-de-insetos-ingles.pdf.

Часткова вольтинність Термін часткова вольтинність () застосовується щодо: організмів, у яких період життя поколінь перетинається в часі, тому вони не є повністю репродуктивно ізольованими. Наприклад, у бджіл з підродини Halictinae одне покоління утворюється на початку літа, а інше — наприкінці літа, але самці, які народжуються на початку літа, також можуть спаровуватися наприкінці літаSeger J. 1983. Partial bivoltinism may cause alternating sex-ratio biases that favor eusociality. 4pp. Nature, 301:59-62, Available online: . (частіше) популяцій зі змішаною вольтинністю, що обумовлена генетичними варіаціями (наприклад, у гібридній зоні між унівольтинним та бівольтинним ареалами) та/або середовищними подразниками, які не індукують бівольтинність у всіх особин (або впродовж всіх років). Наприклад, північні популяції білана бруквяного є здебільшого унівольтинними, але деякі особини можуть уникати діапаузи та утворювати додаткове покоління за теплих умовKivelä SM, Svensson B, Tiwe A, and Gotthard K. 2015. Thermal plasticity of growth and development varies adaptively among alternative developmental pathways. 13pp. Evolution, 69:9, Available online: .

Посилання