Фантастика України — фантастичні твори письменників та письменниць України. Часто базується на фольклорі та міфах.
Українську фантастику слід розрізняти за мовою, написані українською мовою, та територією, тобто написані іншою мовою вихідцем з України. До першої також належать піджанр «емігрантської» художньої літератури, написаної в Німеччині, Франції, Канаді та Сполучених Штатах до 1960-х років, твори, написані на території, яка зараз є географічною територією України, але колись була частиною Польщі. До другого — твори, написані російською мовою авторами, які народилися в територіальній Україні. Деякі з яких тепер заявляють про прихильність політиці рашизму. Є також невеликий, але значний корпус сучасних англомовних творів авторів українського походження, таких як Чак Поланік; двомовні видання абсурдиста Юрія Тарнавського, зокрема «Як кров у воді» (2007); та Орест СтельмахОрест Стельмах на Amazon, американський письменник, чий "Хлопчик з реактора № 4 " (2013) у серії «Надія Тесла» розповідає про наслідки Чорнобильської катастрофи.
Фантастика українською мовою мала дві основні обмеження, які суттєво гальмували локальний розвиток цього жанру. Одним із них була політика зросійщення, що змушувала місцевих авторів писати й друкуватися російською. Приклад — Емський указ 1876 року, царський закон, який забороняв видання книжок українською мовою. Інша проблема — вплив царської та радянської цензури, яка суттєво обмежила доступні теми та стиль письма.
Витоки
В українських казках відображено вірування й цінності українського народу, тут розвивається фантазія при описі надприродних та неприродних сил, фантастичних істот, інших світів.
У багатьох казках наявне одухотворення космічних сил: Сонця, Місяця, Вітру, Морозу, Граду. Людина протистоїть їм, змагається з ними, щоб досягти порядку. Особливо популярні два мотиви: відновлення знищеного урожаю і розшукування жінки, котру викрало Сонце, Вітер або інша сила.
Близькими до попередніх сюжетів є казки про одухотворення природи, коли тварини, рослини, річки тодо набувають людських рис. Цикл казок про тварин ніби розкриває паралельний світ цивілізації тварин.
У казках вигадано фантастичні надприродні земні сутності, які склалипідвалини для жанру фентезі. Скажімо духа землі, або лісовика, «Оха», що живе в могилі або в пеньку і забирає до себе людей, котрих потім доводиться різним способом виручати, або виручатись самим. Паралель становить водяний дід чи цар, або «дід кирничний», що змушує чоловіка — купця-мореплавця чи мандрівника — пообіцяти йому дитину, яка народилась без нього вдома. Подібними фантастичними істотами є Змій, Баба-людоїдка, Кощій Безсмертний, Кобиляча голова, Доля, Недоля, Злидні тощо.
Казкові герої є аналогами сучасних супергероїв. Дані персонажі, як правило з особливою наперед визначеною долею, наділені чудесними рисами, що родяться незвичайним чином: з кісток, попелу, дерева, пташиних яєць, юшки золотоперої щуки і т. д. Мотив широко розповсюджений по світу, особливо в родових легендах різних династій. Герої таких казок малолітні (наприклад, семиліток, дівка-семилітка), метафорично зображаючи перехід дітей як неповноцінних членів стародавнього суспільства в статус дорослих. Вони вирушають на подвиги — з власної волі, чи під впливом якоїсь біди, яка насувається на батьківщину, і з нею не можуть впоратись старші брати або батьки героя. Герой мусить врятувати своїх батьків, братів або здобути жінку, вдаючись до допомоги чарівних сил, для чого повинен проявити моральні якості.
Елементи фантастики присутні у християнських релігійних текстах, зокрема. у Біблії, починаючи з опису Раю. Києво-Печерський патерик, датований XIII ст., представляє літературу Русі та є збіркою житій святих Києво-Печерської Лаври. Цікавою в цьому збірнику є історія про преподобного Марка-печерника, «повелінь якого мертві слухалися». Таким чином українська фантастика пов'язана з агіографією (житія святих), із містеріями, міраклями й апокрифамиКишилюк І. Фантастика на теренах сучасної України: від давньої літератури до XX ст..
Зародження літературної фантастики
Передчуття
Літературні твори з використанням народного фольклору можна вважати фантастичними. Так, фантастичні елементи присутні в «Енеїді» І. Котляревського, «Мертвецькому Великодневі» Г. Квітки-Основ'яненка, творах М. Гоголя «Ніч перед Різдвом», «Сорочинський ярмарок», «Вій» і «Страшна помста», багатьох творах Т. Шевченка, недописаному творі О. Стороженка «Марко Проклятий». Леся Українка при написанні «Лісової пісні» опрацьовувала до 15 збірок із матеріалами українського фольклору.
Стаття Лесі Українки «Утопія в белетристиці» (1906 р. « Нова громада»)Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 155—198. вказувала на дедалі більший відхід утопічного письма від ідеалізованих «острівців» до майбутніх установок із технологічним фокусом. Роблячи це, вона окреслила, за словами історика Вальтера Смирнова, «сміливий і вимогливий виклик» наступним авторам, піддаючи утопічну думку різкій критиці щодо природи того, що пізніше буде визначено як наукова фантастика.
Література діаспори початку ХХ ст. Постійний вплив видавничих обмежень творів українською мовою початку ХХ століття призвів до розквіту літератури за кордоном України, зокрема в Канаді, де преса обслуговувала процвітаючу українську іммігрантську громаду. Так, 1911 року Володимир Геринович публікує твір «Жителі Марса», який невдовзі в 1914 року було перевидано у ВінніпезіГеринович В. Жителі Марса.
1918 року в Торонто публікується твір «Коли зійшло сонце: оповідання з 2000 року»Крат П. Коли зійшло сонце: оповідання з 2000 року. Його автор, Павло Крат (він же Пол Крат), був соціалістом, який багато в чому спирався на твори Едварда Белламі, деякі з яких були перевидані в українському перекладі в Канаді. Головний герой, Петро Іванчук, заморожений у 1919 році та реанімований у 2000 році перед тим, як вирушити у світове турне зі своєю новою дружиною, онукою його коханої 1919 року. Утопія Крата відкинула багато елементів зосередженості Белламі на технологіях, показуючи майбутній Ванкувер, розсіяний від міського центру до сільського землекористування з садами та парками. У майбутньому Крата хмарочоси вигнані зі світу, тоді як Нью-Йорк і Лондон живуть лише як музеї. Натомість жанрові спекуляції Крата передбачали винаходи меншого масштабу, що трансформують повсякденне життя на індивідуальному рівні, і спрощений акцент на логістиці, щоб гарантувати швидке надсилання ресурсів і матеріалів туди, куди вони потрібні. У цьому він, схоже, був натхненний Гербертом Веллсом («Прокинувся», 1899), хоча виступав проти більшої частини уявного напрямку Веллза щодо майбутніх релігій, виступаючи на користь соціалістичного агностицизму. Самостійно написаний Кратом переклад його власної роботи зробив кілька важливих редакцій, додавши пристрій кадрування в 2060 році та додавши примітку про те, що оповідач незабаром збирається вирушити на Марс.
Твори вільних авторів 1920-30х рр. Опублікована у Львові, «За силу сонця» (написана 1918; 1925)Чайковський М. За силу сонця. — Львів, 1918 Миколи Чайковського уявляла Україну піонером у сонячній енергетиці, не лише з точки зору спекуляцій щодо природи така технологія, але ймовірність того, що іноземні шпигуни спробують викрасти секрети фотоелектричного «чорного скла»М. Чайковський За силу сонця: Фантастичне оповідання для молоді з недалекого майбутнього. — Львів: Накладом Українського педаґоґічного товариства, 1925. — 192 с..
Бестселер Володимира Винниченка «Сонячна машина» (1928 р.)Винниченко В. Сонячна машина. — Харків: Держ. вид-во України, 1928. в радянській Україні було дозволено випустити лише за погодженням з українським наркомом освіти. Проте, в 1930 році, коли влада зрозуміла, що в його майбутній історії немає жодної згадки про існування Радянського Союзу, цей твір було заборонено. Винниченко, якого деякі критики називають «українським Гербертом Веллсом», брав активну участь у боротьбі України за незалежність, тому поява «Сонячної машини» під печаткою української преси була досить несподіваною; тимчасове потепління у статусі ізгоя Винниченка. Оскільки автор передбачав, що знайде видавця лише в Німеччині, обставини та персонажі твору були переважно німцями. Його досвід не був останнім, оскільки творча культура, в якій сама використовувана мова часто була політичним актом сама по собі; він і багато інших українських авторів на початку ХХ століття, здавалося, черпали своє натхнення не від піонерів, широко відомих у англомовній фантастиці, а від Курда Ласвіца, чий Auf zwei Planeten протягом багатьох років був недоступний англійською мовою, але перекладений російською ще в 1903 році.
Зародження української радянської фантастики
У радянську епоху «батьком» української наукової фантастики вважався Юрій Смолич. Юрій Смолич у спогадах писав, що коли вони почали видавати «Універсальний журнал», то свідомо постановили розробляти жанри, яких, на їхню думку, бракувало для української літератури. Це були детектив, над яким працював Юрій Шовкопляс, репортаж, за який узявся Олександр Мар'ямов, а Смолич якраз відповідав за фантастикуКилюшик І. Українська фантастика у 20–30-х роках XX століття. У його романі «Останній Ейджевуд» (1926) показано події 1940-х років — глобальне протистояння між капіталізмом і комунізмом, кульмінацією якого став розпад Сполучених Штатів Америки від революції, організованої місцевими комуністами. Ця його рання робота була виявом пропаганди політики «світової революції»Смолич Ю. Останній Ейджевуд. — Харків: Книгоспілка, 1929. — 184 с.. Наступним доробком автора стала трилогія «Прекрасні катастрофи», починаючи з «Господарство доктора Гальванеску» (1929)Ю. Смолич. Господарство доктора Гальванеску: Фантастичний роман. — Харків: Книгоспілка, 1929. — 176 с.. Ця історія — це викриття відважної радянської журналістки про компанію роботів титулованого лікаря, яка зрештою виявляється як фіктивна операція, яка замінює кібернетику механічним творінням, перетворюючи нещасних людських жертв на високотехнологічних зомбі.
Подібним чином робототехніку використовує в розширеній метафорі капіталізму Володимир Владко у романі «Ідуть роботарі» (1929)Владко В. Ідуть роботарі. — Харків, Одеса: Молодий більшовик, 1931. — 200 с.. Він показує Америку майбутнього, де «залізні монстри» є непомірно дорогими, а отже, використовуються менеджерами лише як штрейкбрехери для контролю над людською робочою силою. Профспілки неминуче усвідомлюють, що за допомогою Радянського Союзу «роботаріат» можна перепрограмувати. Так можна спонукати роботів воювати на боці робітників, що призведе до революції в Сполучених Штатах. Суворо дотримуючись вимог літератури на службі Радянської держави, Владко був одним із авторів, чиї твори отримували високу оцінку істеблішменту, часто відтісняючи свого попередника в тінь. Наприклад, його «Аргонавти Всесвіту»Владко В. Аргонавти Всесвіту. — Харьков-Одесса: Дитвидав, 1935. — 224 с. (1935) визнано першим в Україні романом на тему космічних польотів, у якому радянські герої подорожують на Венеру та повертаються з чудо-металом «ультразолото». Однак вона була опублікована через кілька років після «Країни блакитних орхідей»Капій М. Країна блакитних орхідей. — Львів: Новий час, 1931. Мирослава Капія (1932), історії, викресленої з офіційної історіографії через те, що вона була написана в Західній Україні, що тоді перебувала під владою Польщі. Крім того, космічний корабель Капія носить назву «Королева Вірджинії», фінансується американським капіталом і запускається зі Сполучених Штатів.
У 1934 році було створено централізовану Спілку письменників, а згодом проголошено і почався етап соцреалізму. Соцреалізм ґрунтувався на поняттях партійності й народності в літературі, що їх важко було сформулювати у творах фантастичного жанру. Та й передбачати майбутнє тепер було небезпечно.