Теплі́вка — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського районі Полтавської області. Населення становить понад 700 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Теплівська сільська рада.

Географія Село Теплівка знаходиться на правому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Жоравка (Київська область), нижче за течією примикає село Олексіївка, на протилежному березі — село Смотрики та Малютинці. Поруч проходить автомобільна дорога .

Історія Перша згадка — 1740 р., в якості хутора. Хутір та навколишні землі на лівому березі річки Гнила Оржиця були надані імператрицею Катериною II Григорію Теплову в 1751 році в якості нагороди за «нагляд за діяльністю гетьмана Кирила Розумовського». Згодом хутір, що переріс в село, отримав назву Теплівка, по імені власника Григорія Теплова. Григорій Теплов мав дороге захоплення — американський тютюн, тому розпочав його вирощування. З 1847 року теплівський тютюн закуповується для виробництва цигарок компанією «Філіпп Морріс», використовується для створення у 1889 році тютюнової фабрики «Золота рибка» м. Прилуки (купцями Рабиновичем та Фрадкіним). У власності Г. Теплова був кінний завод вартістю 30 тис. рублів. В Теплівській економії мешкало 2552 особи, збудовані церква, земська школа, вітряки, паровий млин з олійницею, щорічно відбувалось 2 великих ярмарки. 1858 р.– село відвідав російський імператор Олександр ІІ, де познайомився з майбутньою дружиною Єкатериною Долгоруковою. У 1923 році село увійшло до новоствореного Теплівського району Прилуцької округи, Полтавської губернії маючи 545 дворів, 2677 мешканців (станом на 1925 р.) Шкоропад Д. О., Савон O. A. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. – Ніжин: TOB "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007. – 560 с. . Адміністративним центром району стало село Березова Рудка. У 1926 — село Березоворудського району Прилуцької округи, 2843 жит. Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с.. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1277 осіб, з яких 566 чоловіків та 711 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1062 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська105598.51%російська141.31%інші/не вказали20.18%Усього1071100%

Економіка Кооператив «Зелена нива». ПП «Степ».

Об'єкти соціальної сфери Школа.

Пам'ятки Мурована церква 1800 р.

Відомі люди В селі народилися: Іванько Олександр Андрійович — Герой Радянського Союзу. Маркіна Валентина Олексіївна — український історик-медієвіст. Ремесло Василь Миколайович — український вчений в галузі селекції та насінництва пшениці. Бідненко Олександр Іванович — герой СССР. Третяк Іван Лукович — Герой Радянського Союзу. Ващенко Г. — кобзар.

Примітки