Сергій Васильович Лата́нський ( 10 жовтня 1929, Луківка — 30 листопада 2016, Запоріжжя) — український мистецтвознавець, художник і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1985 року, Спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року, Національної спілки журналістів України з 2010 року. Батько художниці Оксани Латанської.

Біографія Народився 10 жовтня 1929 року в селі Луківці (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). 1958 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався зокрема у Івана гурського, Михайла Жука. У 1968 році закінчив Київський університет.

Протягом 1959—1981 років у Запоріжжі очолював студію образотворчого мистецтва Палацу піо­нерів. 1970 року нагороджений медаллю «За доблесну працю»Латанський Сергій Васильович / Запорізька організація Національної спілки художників України.. У 1981—1989 роках працював методистом виставкового залу Запорізького художньо-виробничого комбінату. Жив у Запоріжжі, в будинку на вулиці Горького, № 59 а, квартира № 21Латанський Сергій Васильович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 82.. Помер у Запоріжжі 30 листопада 2016 року.

Творчість

Мистецтвознавство Досліджував твор­чість митців Запорозької області. Упо­рякував комплект листівок «Художники Запоріжжя» (1986); каталоги «Заслужений художник УРСР Федір Шевченко» (1977); «Народний художник Укра­їни Євген Чуйков» (1985). Автор праць «Народні майстри Придніпров'я» (1978, у спів­авторстві); «Самоцвіти Запоріжжя» (1981); «На­родне та образотворче мистецтво Запоріжжя» (2007); «Незабутнє» (2009); «Поклик життя — журналістика» (2012) Написав низку статей в Енциклопедії сучасної УкраїниС. В. Латанський. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України..

Образотворче мистецтво Працював у галузях станкового живопису і станкової графіки, скульптури. Створював акварельні та живописні пейзажі, портрети, тематичні картини у реалістичному стилі. Серед робіт:

живопис «Дружина» (1960, полотно, олія); «Хортиця. Козацька брама» (1970); «Оркестранти» (1971); «Мати» (1978); «Седнів. На річці Снов» (1984); «Схід сонця на озері» (1985); «Седнів» (1987); «Тарас серед земляків» (2002); «На Седнівському лузі» (2002); «Дніпров­ська гребля» (2003); «Старий Дніпро» (2007); «Іван Мазепа» (2009); «Богдан Хмельницький і бандура» (2009); «Розстріл бандуристів. Хар­ків, 1937 рік» (2009); «Батько» (2009); «На річці Хорол» (2009); «Тарас Шевченко на острові Хортиця 1843 року» (2010); графіка «Видубицький монастир» (1970); «Людмила» (1975); «Квіти і фрукти» (1980); «Гладіолуси» (1984); «Мати» (1987); «На фермі» (1992, туш, перо); «Церква» (1999); «Монастир» (2001); «Кобзар» (2002); «Перемога» (2005); цикл «До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» (2014); скульптура «Плач Катерини» (1968); «Кирило Кожум'яка» (1982); «Лев Толстой» (1987); інше керамічний сервіз «Гво­здики» (1957); набір для письма «Казка» (1958); меморіальна дошка І. Лукашу (2003). </div> Брав участь у мистецьких виставках з 1960 року. Персональні виставки відбулися у Запоріжжі у 1976, 2009, 2014 роках.

Деякі роботи зберігаються у Запорізькому, Бердянському і Черкаському художніх музеях, Катеринопільському і Черкаському краєзнавчих музеях, Літературно-меморіальному му­зеї Тараса Шевченка у селі Шевченковому Звенигородського району Черкаської області.

Примітки

Література