Система нарахування очок у Формулі-1 використовується для визначення переможців (пілота та команди) Чемпіонату світу з автогонок у класі Формула-1, що проходить з 1950 року під егідою FIA та для визначення команди-конструктора, володаря Кубку конструкторів, що розігрується з 1958 року. За багатолітню історію проведення чемпіонату ця система неодноразово змінювалась, але для виграшу у турнірі завжди потрібно було набрати найбільшу кількість очок за весь чемпіонат чи за якусь певну кількість Гран-прі.
Таблиця нарахування очок за роками СезониМісце на фінішіНайшвидше колоКількість результатів,що йдуть у залік чемпіонатуПримітки1-ше2-ге3-тє4-те5-те6-те7-ме8-ме9-те10-те1950-19538643214Кубок Конструкторів не розігрувався з 1950 по 1957. Якщо протягом перегонів однією машиною керувало декілька гонщиків, то зароблені ними очки ділилися пропорційно, не беручи до уваги скільки кожен з них проїхав на ній кіл.19548643215 На Гран-прі Великої Британії 1954 року сім гонщиків показали один і той же найшвидший час на колі, тому кожен з них отримав по 0.143 очка.1955-19578643215 Гонщики, що керували протягом перегонів більш ніж однією машиною, отримують очки тільки за найкращий фініш.. Якщо протягом перегонів однією машиною керувало декілька гонщиків, то зароблені ними очки ділилися пропорційно, виключаючи випадки, коли гонщик не подолав «необхідну дистанцію». Очки ділились пропорційно між гонщиками, що показали один і той же найшвидший час на колі. Машини Формули-2 брали участь у наступних гран-прі разом з машинами Формули-1, але їх результати не йшли у залік Чемпіонату світу з автогонок у класі Формула-1: Гран-прі Німеччини 1957 року Гран-прі Німеччини 1958 року Гран-прі Марокко 1958 року Гран-прі Німеччини 1966 року Гран-прі Німеччини 1967 року Гран-прі Німеччини 1969 року19588643216 Очки більше не ділились між гонщиками, що керували однією машиною. У залік Кубку Конструкторів йшов результат тільки одного гонщика від кожної команди, що посів найвище місце.Очко за найшвидше коло йшло тільки у залік пілотів, але не у залік Кубку Конструкторів.19598643215196086432161961-196296432151963-1965964321619669643215 Пілоти, що не були класифіковані (тобто, не проїхали потрібну дистанцію), не отримували очок, навіть, якщо опинялись у першій шістці.19679643219(5 з перших 6, 4 з останніх 5) 196896432110(5 з перших 6, 5 з останніх 6)19699643219(5 з перших 6, 4 з останніх 5) 197096432111(6 з перших 7, 5 з останніх 6) 19719643219(5 з перших 6, 4 з останніх 5)197296432110(5 з перших 6, 5 з останніх 6)1973-197496432113(7 з перших 8, 6 з останніх 7)197596432112(6 з перших 7, 6 з останніх 7) Тільки половина очок нараховується у випадку, коли перегони зупиняються, а лідер не проїхав 75% від запланованої дистанції.1976-197896432114(7 з перших 8, 7 з останніх 8)19799643218(4 з перших 7, 4 з останніх 8)198096432110(5 з перших 7, 5 з останніх 7)1981-1984964321Всі Другі пілоти команд, які офіційно заявили до чемпіонату тільки одну машину, не отримували очок навіть у випадку класифікації у очковій зоні. Це стосується Йо Ґартнера («Оселла») та Герхарда Бергера («АТС»), які фінішували на 5-му та 6-му місцях на Гран-прі Італії 1984 року, і Янніка Дальма («Лярус»), який фінішував п'ятим на Гран-прі Австралії 1987 року. Їхні очки не розподілялись між іншими гонщиками.1985-199096432111 1991-20021064321Всі2003-108654321Всі2010-2018251815121086421Всі2019 -2518151210864211Всі
Примітки
Джерела http://www.formula1.com/results/season/ Статистичні дані на офіційному сайті www.formula1.com (англійською мовою) http://wildsoft.ru/ Інтернет-енциклопедія про Формулу-1 (російською мовою) «Формула-1. Полная иллюстрированная энциклопедия автогонок Гран-при», Росмэн, 2001, ISBN 5-8451-0437-8