Клайдсдейл або клайдсдейльський кінь — шотландська порода ваговозів візуально подібних з шайрськими тягловими кіньми, але з більшим екстер'єрним різноманіттям. Назва походить від походження назви оркугу, Клайдсдейл або долина річки Клайд, більша частина якої знаходиться в межах графства Ланаркшир.
Характеристики породи Проміри Конформація клайдсдейла сильно змінювалася протягом його історії. У 1920-х і 1930-х роках це був компактний кінь, менший за шайра, першерона і бельгійського ваговоза. Починаючи з 1940-х років, почали відбирати племінних коней для отримання вищих представників, які виглядали ефектніше на парадах та шоу. Сьогодні клайдсдейльський кінь має середню висоту від 162 до 183 см і важить від 820 до 910 кг (1800 до 2000 фунтів). Деякі зрілі жеребці значно більші, вищі за 183 см і важать до 1000 кг (2200 фунтів).
Це добре обмускулена та сильна, з дугоподібною шиєю, високою холкою та похилим плечима порода коней. Коні мають прямий або злегка опуклий профіль, широкий лоб і широку морду. Асоціації породи приділяють пильну увагу стану копит і ніг, а також загальним рухам. Хода ваговозів активна, з чітко піднятими ногами та загальним враженням потужності та працьовитості. Клайдсдейли енергійні, їх поведінка описана Товариством цієї породи як «веселість транспорту та світогляду». Масть Масть у клайдів переважно гніда, ворона, руда та трапляється сіра. Майже завжди помітні виразні білі відмітини на голові та ногах, що нерідко переходять у рябу масть у своєму широкому прояві. Не зважаючи на повсякчасну присутність білих плям, що часто переходять на живіт та тулуб коня, клайдсдейли як і шайри не мають справжньої чалості, а домішка білого волосся є лише наслідком збільщення площі білих відмітин. Це мохноногі коні, тобто у них на ногах звисають фризи, іноді помітна борідка.
Особливості Це високий і сильний кінь, дещо полегшеного типу порівняно з важкоупряжним у минулому. Традиційно використовувався для силової тяги як у сільському господарстві, так і в транспортних перевезеннях, на сьогодні відомий в основному як каретний кінь. Також клайдсдейлського коня можна помітити під вершниками під час парадів чи процесій, в туризмі та рекламі. Деякі з цих ваговозів використовуються як помічники барабанщиків в кінній кавалерії.
Історія Витоки породи лежать у вісімнадцятому столітті, коли фламандські жеребці були завезені до Шотландії та злучені з місцевими кобилами; у дев'ятнадцятому столітті було масово схрещено з шайрськими ваговозами. Перше використання назви «Клайдсдейл» для породи було зареєстровано в 1826 році; коні поширилися більшою частиною Шотландії та північною Англією. Після створення племінного товариства в 1877 році тисячі клайдсдейлів були експортовані в багато країн світу, зокрема в Австралію та Нову Зеландію. На початку двадцятого сторіччя кількість почала падати як через те, що багато з них були використані під час Першої світової війни, так і через збільшення механізації сільського господарства. До 1970-х років порода вважалась вразливою до зникнення, проте відтоді кількість цих ваговозів дещо зросла.
Див. також Список порід коней Свійський кінь Шайр
Посилання The Clydesdale Horse Society Clydesdale Breeders of the USA Commonwealth Clydesdale Horse Society Clydesdale Horse Association of Canada