Клавдія Михайлівна Половикова (до шлюбу Діденко; — радянська акторка театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1954). Мати акторки Валентини Сєрової.
Біографія Народилася 1896 року в Харкові, у родині робітника. Після закінчення харківської школи займалася на літературно-мистецьких курсах, виступала у театрі Миколи Синельникова, де була помічена Михайлом Тархановим, який порадив навчатися драматичному мистецтву в Москві.
У 1921 році закінчила Школу-студію Малого театру. З 1 вересня 1921 по 15 вересня 1936 року — артистка Театру-студії Малого театру (з 1932 року — Новий театр).
Потім грала у Московському театрі Революції (1934—1936), Театрі імені Лесі Українки в Києві (1936—1938), Ленінградському театрі імені Пушкіна (1938—1939). У 1939—1941 роках — артистка Московського театру імені Ленради, в 1941—1959 рр. — Московського театру драми.
Похована на Новому Донському цвинтарі (дільниця 4, алея 2).
Родина
Перший чоловік — Василь Васильович Половиков (Василь Половик) (1893—1966), інженер-гідролог. Дочка — Валентина Сєрова (1917—1975), акторка театру та кіно. Зять (1936) — Валентин Поляков, актор московського Театру робітничої молоді (ТРАМ)Кравченко Т. Ю. Жди меня. История одной любви. —— М.: «Вагриус», 2005, с. 29—30. . Зять (з 1938) — Анатолій Сєров (1910—1939), льотчик-винищувач, комбриг. Онук — Анатолій Анатолійович Сєров (1939—1975). Зять — Костянтин Симонов (1915—1979), письменник, поет, драматург і громадський діяч. Внучка — Марія Костянтинівна Симонова (нар. 1950). Виховувалась Клавдією Михайлівною, оскільки за рішенням суду її матері Валентина Сєрова (яка зловживала алкоголем) було заборонено проживати з донькоюПервый канал. К юбилею Константина Симонова. Документальный фильм «Жди меня и я вернусь», 28 ноября 2015. Другий чоловік Абрам (Аркадій) Павлович Ефроїмсон (псевдонім Е. Фрам) (1904—1992), журналіст і радіокореспондент, редактор Центрального телебачення, брат генетика Володимира Ефроїмсона (1908—1989) .
Театральні ролі
Абігайль («Склянка води» Ежена Скріба) Анна Марківна («Зикови» Максима Горького) Анфіса («Пригоди Бальзамінова» Олександра Островського) Віра Ладигіна («Звичайна людина» Леоніда Леонова) Гертруда («Мачуха» Оноре де Бальзака) пані Капулетті («Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра) Донна Анна («Кам'яний гість» Олександра Пушкіна) Кабанова («Гроза» Олександра Островського) Карін Брат («Кіно-роман» Георга Кайзера)) Кручініна («Без вини винні» Олександра Островського) Лариса Огудалова («Безприданниця» Олександра Островського) Ліза Калітіна («Дворянське гніздо» по Івана Тургенєва) Луїза («Загарбники») Малютіна («Персональна справа» Олександра Штейна) Марія Стюарт («Марія Стюарт» Фрідріха Шіллера) Березня («Благочестива Марта» Тірсо де Моліна) Оксана («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука) повія Мег («Мільйон Антонієв» В. Градова та В. Орлова) Реджіна («Лисички» Ліліан Хеллман) Сніжинська («Третя молодість» братів Турів) фру Лінде («Нора» Генріка Ібсена) Юдіф («Уріель Акоста» Карла Гуцкова)
Фільмографія
— Рвані черевики — сліпа — Повстання рибалок — дружина рибалки — Покоління переможців — мати Свєтлова — Том Соєр — тітка Поллі — Троє з однієї вулиці — «прачка, мати Ваньки» — Вогняні роки — Юзефа — Принц і жебрак — мати — Глінка — Луїза Карлівна Іванова (у цьому фільмі знімалася також і її донька)Они сжигали друг друга — Доля барабанщика — старенька — Ідіот — Ніна Олександрівна Іволгіна — Колискова — Анфиса — Чудотворна — Парасковія Петрівна, вчителька — Російський ліс — Семьониха — Хокеїсти — Ніна Володимирівна — Война и мир — княгиня Друбецька — Фітіль № 42 (новела «Підступство та кохання») — академік Руденко ''
Примітки
Посилання
Клавдія Половикова на сторінці проєкту Чапаєв. Фотографія та коротка біографія на проекті «Кіносузір'я»